Прогнозувати курс гривні, виходячи виключно з ситуації в Україні і політики Кабміну та НБУ, було б помилковим. Адже величезну роль у формуванні курсу нашої нацвалюти відіграє загальний кризовий стан світової економіки.
Провідні країни, які емітують світові гроші – долар і євро, різко послабили свою грошово-кредитну політику в період пандемії коронавірусу і йдуть на багатотрильйонну додаткову емісію з метою стимулювання економіки. Тому, коли знецінюється долар і євро, гривня девальвує не так швидко або не девальвує взагалі.
При цьому курси валют країн, які традиційно проводять більш жорстку грошово-кредитну політику, зростають. Наприклад, Швейцарський франк щодо долара поступово зростає – тому що в Швейцарії більш виважена політика практично без емісійних методів стимулювання економіки. Навіть євро відносно долара виріс в останні місяці, тому що рівень грошової експансії європейської валюти нижчий.
Очевидно, що, якщо долар і гривня девальвують однаковими темпами, то їх співвідношення (курс гривні до долара) не змінюється. Тому гривня падає сьогодні не так швидко, як могла б падати при стабільному доларі.
Грошово-кредитна політика Нацбанку України досі була обережною – звичайно, проводилася і проводиться додаткова емісія гривні, проте поки що відбувається поступовий процес девальвації, який може бути дуже тривалим.
читайте такожЗанурення в безодню: що чекає на гривню в 2021-муЩе один важливий момент української економічної дійсності – помітне зростання цін. Темпи інфляції в 2021 році будуть тільки прискорюватися, по-перше, як наслідок девальвації світових валют. Це – імпортована інфляція, яка відбувається внаслідок знецінення долара, євро та інших світових валют, коли ціни імпортних товарів в іноземній валюті зростають. По-друге, свій внесок зроблять внутрішні інфляційні процеси в Україні.
Ймовірно, темп інфляції в Україні в 2021 році виявиться суттєво вищим, аніж прогнозовані 7,3%.
Однак є фактори, які уповільнюють девальвацію. До них відноситься, наприклад, забезпечення штучного припливу спекулятивного капіталу. У 2019 році НБУ проводив глибоко помилкову політику підвищення курсу гривні – за рахунок залучення спекулятивних капіталів від нерезидентів, забезпечуючи їм фантастично високі відсотки за вкладами в українські цінні папери. У 2019 році прибутковість за ОВДП перевищила 30% річних у доларах США, і це була найвища прибутковість за цінними паперами у світі! У підсумку в березні 2020 року у нас був максимум вкладень коштів нерезидентів в українські цінні папери – 128 мільярдів гривень.
Пізніше, коли почалася девальвація гривні (нагадаю, що рік тому курс був 23-24 гривні за долар), нерезиденти, побоюючись втрат, почали виходити з українських цінних паперів, їх вкладення скоротилися до 75 млрд грн. Таким чином, "витекло" близько 2 млрд дол спекулятивного капіталу.
читайте такожПриречена на падіння: на скільки обвалиться гривня в 2021 роціЗараз знову почалося невелике зростання вкладень нерезидентів в ОВДП, оскільки НБУ навмисне проводить політику, що створює комфортні умови для виходу нерезидентів з українських цінних паперів із прибутком. За новоствореними випусками ОВДП у гривнях Україна знову гарантує високі ставки виплат – до 12-13% річних при ставці за кредитами НБУ в 6%.
Не виключено, що це робиться не в інтересах держави, а в інтересах так званих політично значущих осіб. Адже навіть за деклараціями значна частина українських міністрів, працівників і керівників НБУ, політиків, навіть президентів України відкрито заробляла на вкладеннях в українські цінні папери! Звичайно ж, всі вони хочуть підзаробити за рахунок українського бюджету.
Крім того, у визначенні політики НБУ можуть брати участь і політично впливові іноземні інвестори, а також західні спекулятивні фонди. Всі вони здатні впливати в тому числі і на МВФ, сказавши останньому: "Україні потрібно надати кредити, тому що у нас там вкладені гроші. І ми хочемо звідти вийти з хорошим прибутком".
Таким чином, тут може бути присутня не тільки внутрішня корупція, а й величезна міжнародна корупція, а також зацікавленість серйозних західних фінансових кіл у тому, щоб в Україні, поки у неї стільки зовнішніх боргів, і поки вона за цими боргами готова платити дуже високий відсоток, не допускалася значна девальвація гривні, яка призведе до збитків цих "інвесторів".
Оплатить все це в підсумку український народ. Тому що "інвестори" зрештою благополучно підуть, а Україна залишиться з величезними боргами, з високою вартістю обслуговування цих боргів і з загрозою практично неминучого дефолту. Ось тоді буде глибока девальвація гривні.
Крім того, така політика веде до падіння конкурентоспроможності української економіки, адже чим вищий курс гривні, тим нижча ефективність українського експорту. А тривалий період штучного завищення курсу гривні негативно впливав і досі впливає на ефективність експорту, а, значить, і на стан нашого виробництва і платіжного балансу.
Створення умов для вкладення кредитних ресурсів українських банків в ОВДП призвело до зниження рівня кредитування української економіки. За рік – з 2.12.2019 по 24.12.2020 – вкладення українських банків в ОВДП зросли з 329 млрд грн до 507,8 млрд грн, тобто на 118,8 млрд грн. При цьому відбувається падіння виробництва і промисловості – падає реальний сектор економіки. Це також означає, що рано чи пізно неминуче в Україні відбудеться девальвація гривні.читайте такожВлада вбиває економіку України - у 2021 - му нас чекають величезні проблеми
Отже, головна наша криза – це криза виробничого сектору: промисловості, сільського господарства, інфраструктури. Дисбаланси, що виникли, змушують уряд на вимогу МВФ підвищувати рівень тарифів на комунальні послуги. На порядку денному – підвищення цін на електроенергію, що ще більше знизить конкурентоспроможність української промисловості.
Тобто уряд України проводить абсолютно безперспективну економічну політику. Це політика перенесення проблем країни в майбутнє, а не політика їх вирішення. Схоже, що представники української влади просто виграють час для особистого збагачення і збагачення пов'язаних із ними олігархічних угруповань.
Україна зараз – зразкова країна, що знаходиться під зовнішнім управлінням, виконує всі бажання своїх кредиторів. Далі все буде повторюватися по спіралі, тільки розмір проблеми буде збільшуватися, тому що буде рости розмір боргу і його обслуговування. В результаті неминуче настане момент, коли кредитори перестануть давати гроші, тому що побачать, що країна вже "випотрошена" і більш нездатна обслуговувати свої зобов'язання.
Тоді й настане момент істини…
Віктор Суслов, Заслужений економіст України, екс-міністр економіки України, спеціально для Главреду
Наші стандарти: Редакційна політика сайту Главред
Читати Главред в Telegram
Читати Главред в Facebook
