Чому зустріч Путіна і Лукашенка небезпечна для України

Для чого зараз Путіну Білорусь? Путін міг продовжити своє правління і без створення союзної держави, що, власне, і зробив.

Головна ідея створення союзної держави для Кремля – продемонструвати подолання геополітичної катастрофи. Надзавдання Путіна – "збирання земель" та денонсація Біловезьких угод. Він прагне відновити значну частину Радянського Союзу.

Крім того, приєднання Білорусі сильно полегшить життя Путіну за багатьма показниками.

• По-перше, виникне нова держава з іншою демографією (плюс ще 10 мільйонів людей).
• По-друге, зміниться чимало економічних показників, адже білоруська економіка, яка б вона не була, змінить ситуацію для Росії на краще.
• По-третє, приєднання Білорусі зробить путінську загрозу для Європи більш значною, і Путіну це подобається. Безумовно, це не означає, що Кремль негайно почне війну з країнами НАТО або посуне свої війська до кордону з НАТО, але вся Європа буде розуміти, що після приєднання Білорусі Путін збільшився у своїх військових і військово-політичних можливостях.

Вирішивши питання з Білоруссю, Кремль хотів би зайнятися і Україною. У всякому разі, Кремль хотів би в якійсь формі відновити державний і військово-політичний союз трьох слов'янських держав. У Росії багато хто розділяє таку ідею – і в Держдумі, і Раді федерації, і в Раді безпеки.

Однак це зараз зробити неможливо і нереалістично, оскільки в Україні немає навіть сотої частини тієї кількості людей, що прагнуть інтеграції з Росією, які є в Білорусі. А на прямі військові дії проти України Путін не піде. Він, як і раніше, буде діяти методами "гібридної війни".

Тож у найближчому майбутньому спроби Росії анексувати Україну просто неможливі.

Однак, якщо Лукашенко збережеться при владі, Україна опиниться в абсолютно новому положенні. Якщо раніше Лукашенко зберігав нейтралітет відносно того, що відбувається між Україною і Росією, то тепер він буде змушений зайняти позицію Росії з усіх аспектів українського питання. А це суттєво ускладнить життя України – вона отримає великий і складний кордон не тільки з Росією, але і з Білоруссю.

Олександр Морозов, політолог, співробітник Центру російських досліджень Бориса Нємцова (Карлов університет, Прага), спеціально для Главреда

Наші стандарти: Редакційна політика сайту Главред