Арестович сказав, у які країни реально перенести переговори щодо Донбасу

12 квітня 2021, 08:50оновлено 12 квітня 2021, 09:23
Рішення про зміну переговорного майданчика прийматимуть всі учасники ТКГ щодо Донбасу, зазначив спікер української делегації.
Арестович сказав, що переговори щодо Донбасу можна перенести до Швеції чи Австрії
Переговори щодо Донбасу можна перенести до Швеції чи Австрії, сказав Олексій Арестович / Скріншот

Спікер делегації України в Тристоронній контактній групі для розв'язання конфлікту на Донбасі (українська держава, Росія та ОБСЄ) Олексій Арестович повідомив, що переговори зі столиці Білорусі Мінська можуть перенести у державу, яка не є членом військово-політичного блоку НАТО.

Якщо переговори щодо Донбасу переноситимуть, то новий переговорний майданчик може бути облаштовано в Австрії чи у Швеції, розповів Арестович в ефірі Радіо Свобода.

Співрозмовник зазначив, що Київ не може самостійно прийняти рішення про зміну переговорного майданчика. Спікер додав, що рішення прийматимуть всі учасники ТКГ.

"Швидше за все, якщо це станеться, і ми можемо фантазувати, це буде щось на зразок Швеції, можливо, або Австрії – країни, яка не є членом НАТО. Для Росії це дуже чутливе питання", – заявив Арестович.

Раніше глава делегації України у ТКГ, перший президент Леонід Кравчук говорив, що після закінчення карантину, запровадженого для боротьби з поширенням коронавірусу COVID-19, переговорний майданчик щодо Донбасу можуть перенести з Мінська до Польщі (є членом НАТО).

За словами політика, він ніколи не погодився на проведення переговорів у Мінську.

Кравчук сказав, що Росія буде проти зміни переговорного майданчика, оскільки їй потрібно, щоб на переговорах були присутні представники окремих районів Донецької та Луганської областей, а вивозити їх закордон непросто.

Раніше експрезидент говорив, що російська сторона фактично змінила переговори щодо Донбасу – у них крім делегацій України, РФ та ОБСЄ беруть участь представники ОРДЛО.

Переговори в Мінську щодо Донбасу та мінські угоди – що потрібно знати

  • Мінськими угодами називають три документи для врегулювання ситуації на Донбасі, які підписали сторони-учасники Тристоронньої контактної групи (Україна, РФ, ОБСЄ). Під одним документом також стоїть підпис країн-членів нормандського формату (Україна, РФ, Німеччина, Франція), пише Вікіпедія.
  • У Мінську 5 вересня 2014 року представники України, Росії, ОБСЄ та ватажки самопроголошених "ДНР" та "ЛНР" підписали Мінський протокол (перші Мінські угоди), який передбачав запровадження перемир'я на Донбасі.
  • Пізніше після консультації ТКГ було підписано меморандум про виконання положень протоколу. Також у документі були прописані домовленості про припинення вогню, відведення важкого озброєння, зупинку військ на поточній лінії зіткнення та встановлення 30-кілометрової зони безпеки.
  • У 2015 році лідери країн-членів нормандського формату під час саміту 11-12 лютого погодили комплекс заходів для виконання Мінського протоколу, документ також підписали члени ТКГ та лідери бойовиків, його назвали другими Мінськими угодами.
  • Росія стверджує, що не є стороною конфлікту на Донбасі. Україна та низка західних країн стверджують, що на Донбасі є російські війська, і РФ контролює бойовиків.
  • РФ наполягала на прямих переговорах Києва з бойовиками та на проведенні виборів на Донбасі. Київ не хоче вести прямі переговори з бойовиками та стверджує, що вибори на Донбасі може бути проведено лише після того, як територію покинуть війська Росії.
Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакції.
Реклама

Останні новини

Реклама
Реклама
Реклама
Ми використовуемо cookies
Прийняти