Від анонсу і майже до самого виходу Death Stranding, новий проект всюдисущого Кодзіми, знаходився в пелені невідомості. Ми до кінця не знали як грати в неї, і про що буде оповідати сюжет. Досі не знаємо.
Death Stranding з першого ролика почала залишати після себе величезну кількість знаків питання: це стосувалося не стільки цілей персонажів або їх мотивації, скільки більш глобальних понять, що стосуються законів нового світу, створеного культовим японським геймдизайнером.
На всі питання були потрібні миттєві відповіді, і хоч ні у кого не було міцної аргументації по тому чи іншому пункту програми, самі натхнені вирішили створити цілу павутину з припущень і складних теорій. Цілих три роки геймери створювали свій власний Death Stranding: у кого-то це була історія про космос, хтось пов'язував гру з екологічною кризою, проект пов'язували зі скасованим Сайлент Хіллом, але істина була не десь далеко-все виявилося простіше і очевидніше.
У 2018 році Кодзіма показав нам геймплей Death Stranding, де Сем просто, в якості кур'єра, переносив вантажі по порожньому відкритому світу-і в цьому, як виявилося, була вся суть гри. Ігрове ком'юніті додумало собі занадто багато всього, і це стосувалося як геймплея, так і сюжетного оповідання.
Тільки пізніше ми з'ясували, що бути кур'єром – це не просто віднести вантаж з точки а в точку Б.тут важлива і командна робота і колективна координація, оскільки, перш за все, Death Stranding – це гра про зв'язки. Протягом всієї сюжетної кампанії ви пов'язуєте Поселення один з одним, коннектя їх до хіральної мережі, з якої кожен персонаж отримає собі певну користь.
Хіральна мережа-це терабайти даних і можливість налагодити зворотний зв'язок з іншими людьми. Є ті, для кого хіральна мережа стане життєвою необхідністю і справжнім порятунком – ну а хтось зовсім може поставити вам ряд умов, бачачи в об'єднанні суто політичне рішення.
Death Stranding-це самотність у вакуумі, але чим ближче до фіналу ви знаходитесь, тим менш самотнім і ізольованим здається світ гри. При підключенні точки до хіральної мережі, прив'язана територія заповнюється будівлями і символами, залишеними іншими гравцями.
У цьому плані гра нагадує своєрідну соціальну мережу і світ, в якому можна взаємодіяти один з одним через час і простір, прямо як в кінцівці Інтерстеллара.
Так чи можна називати Death Stranding шедевром? Думаю, що так. Не шедевром з точки зору ігрового процесу або окремої історії, давайте дивитися на речі більш глобально. За три роки до виходу гри, ми вже були її частиною – це не виражалося в одному тільки очікуванні, ми були справжнісінькими гравцями. Напевно, з цим і пов'язаний термін Homo Ludens (людина грає), якого Кодзіма вибрав в якості маскота своєї студії. Для таких людей, процес стоїть вище результату.
Death Stranding має велику вагу на ринку, але для багатьох він залишається незбагненним донині. Подібно масі великих тіл в космосі, здатних створювати навколо себе гравітаційне невидиме поле, так і відбувається і тут-спрацьовує диво Хідео Кодзіми.
Гру можна купити як на ігровій приставці Playstation 4, так і на ПК. Для всіх бажаючих ознайомитися з грою доступні наступні пропозиції:
Наші стандарти: Редакційна політика сайту Главред
Читати Главред в Telegram
Главред в Google News
