Тимчасова слідча комісія Верховної Ради з розслідування вибуху на військовому арсеналі в Балаклії оприлюднила звіт, в якому зазначено, що склад був підірваний спеціальними набоями, підкладеними в землю заздалегідь.
"Результати показали, що "воронка в районі перших вибухів утворилася в результаті фугасної дії спрямованого вибуху заглибленого в ґрунт заряду бризантної вибухової речовини, до складу якої входили тринітротолуол (тротил, гексоген, пентаеритриттетранітрат (ТЕН), що характерно для підривних зарядів кумулятивно-фугасного принципу дії". Судячи з розміру воронки, для цього в землю бути закладено два ряди кумулятивно-фугасних зарядів по п'ять штук у кожному. Це приблизно 760 кілограмів вибухівки, якщо вести мову про, наприклад, ТФО-1. І таких воронок було до десяти!", - повідомив глава фракції Слуга народу, член ТСК Давид Арахамія в Facebook.
Нардеп нагадав, що це був найпотужніший арсенал у Східній Європі, і там Україна втратила майна і боєприпасів на більш ніж 12 млрд гривень. Також він вказує на той факт, що є матеріали слідства, які підтверджують: у момент вибуху в районі Балаклеї не було ніяких літальних апаратів, зокрема російських, а відомості про прольот безпилотника неможливо перевірити.
За словами Арахамии, таку кількість зарядів неможливо було підкласти таємно, тому про диверсії однозначно знали військовослужбовці. Він уточнює, що в матеріалах справи ця інформація відсутня, а ті, хто вели розслідування, "за дивним збігом обставин, після цього отримали підвищення по службі". Політик не виключає, що матеріали кримінальної справи могли бути сфальсифіковані.
Як відомо, арсенал в Балаклії почав вибухати в ніч на 23 березня 2017 року, 36 тисяч місцевих жителів довелося евакуювати.
Однак це не єдиний подібний випадок. 15 листопада 2019 року на технічній території складів військової частини А1352 в Балаклії Харківської області в результаті пожежі та вибухів загинули двоє військовослужбовців-саперів, ще п'ятеро отримали поранення.
Наші стандарти: Редакційна політика сайту Главред
Читати Главред в Telegram
Читати Главред в Facebook
