Нове продовження карантину: інфекціоніст сказав, скільки ще українцям доведеться сидіти вдома

"Боротьба з коронавірусом – це проблема не двох місяців, а наступних двох-трьох років", – переконаний експерт.

Інфекціоніст Володимир Курпіта пояснив, чому карантин в Україні потрібно продовжити до середини травня / УНІАН

У Європі вважають, що пандемія коронавірусу, яка паралізувала весь світ, ще не досягла свого піку. Хоча тенденція зниження темпів зростання кількості нових випадків захворювання в європейських країнах, яка вже намітилася, а також економічні втрати від обмежувальних заходів спонукали уряди певних держав говорити про те, що прийшов час послабити заходи боротьби з поширенням вірусу. ВООЗ закликала не поспішати, тому що надто небезпечно думати, що ми наближаємося до кінцевої точки.

Відтак, досить небагато країн задумуються про завершення карантину і зняття обмежень. А Єврокомісія взагалі запропонувала продовжити обмеження на в’їзд в ЄС до 15 травня.

В Україні ж епідемія ще навіть не сягнула свого піку. В Офісі президента наголосили, що пом’якшення карантину годі чекати, тому що найскладніший етап ще попереду. Водночас прем’єр-міністр Денис Шмигаль повідомив, що карантин можуть подовжити до початку травня, але уряд дещо змінив карантинні обмеження.

Главред попросив оцінити ефективність дій української влади у боротьбі з епідемією Covid-19 лікаря-інфекціоніста, епідеміолога, колишнього голову Центру громадського здоров’я Володимира Курпіту.

Співрозмовник Главреду розповів, які заходи, вжиті нашою владою, були відвертою дурістю, наскільки легковажне ставлення українців до карантину може погіршити епідеміологічну ситуацію в країні, чи є сенс запроваджувати більш жорсткі обмежувальні заходи в Україні, наскільки має бути продовжений карантин в Україні, а також які показники можуть стати сигналом до того, що обмеження можуть бути послаблені або зняті взагалі.

Читайте першу частину інтерв'ю: Після карантину в України буде 2-3 місяці передишки, а потім усе почнеться спочатку

– Як ви оцінюєте вжиті владою заходи для боротьби з коронавірусом? Чи є вони достатніми і на який максимальний ефект від них можна сподіватися?

– Якщо говорити про підготовку до епідемії, то, на жаль, ми втратили багато часу. Влада переконувала всіх, що ми готові до цього виклику і з усім впораємося, але насправді правильних кроків не було зроблено. Цьому сприяла як безглузда політика екс-міністра охорони здоров’я, який три тижні блокував закупівлі й не відбувалося постачання потрібних товарів, так і безвідповідальна поведінка колишнього уряду загалом.

Я вважаю злочинним офіційне вивезення великої партії медичних масок за межі України 3-7 березня, хоча тоді вже були зареєстровані перші випадки. Цим повинні зайнятися правоохоронні органи, а в парламенті варто створити тимчасову слідчу комісію, яка б розслідувала цей факт. Також на той момент не був проведений аудит лікувальних закладів. На початку березня були озвучені цифри про 12 тисяч ліжок, але насправді тільки 25 березня МОЗ і Національна служба здоров’я оприлюднили на своїх веб-сайтах перелік лікарень із хоча б мінімальними характеристиками, після чого можна було зрозуміти, наскільки система взагалі здатна реагувати на цей виклик.

Ми маємо дуже велику проблем з тестуванням. Навіть зараз, коли привезли важливі і ефективні ПЛР-тести, виявилося, що у 12 областях немає обладнання для проведення цього тестування. Відповідно виникає запитання: а навіщо відвозили туди ці тести, знаючи, що там немає обладнання? Тільки тепер у ці області доукомплектовують лабораторії, причому частина областей це робить за власні кошти.

Проте варто зауважити, що з таким викликом зіткнулася не тільки Україна, а й увесь світ. Тому щось нам вдалося зробити правильно, у чомусь не допрацювали.

Владу варто похвалити за налагоджений комунікаційний процес із суспільством. Добре, що відбуваються щоденні брифінги, підготовлена велика кількість плакатів, інформація подається в різних формах (аудіо, відео, в друці). Це добре, тому що люди почали до проблеми ставитися більш серйозно.

Запровадження обмежувальних заходів було, з моєї точки зору, правильним кроком. Але є зауваження до їх послідовності, а точніше – непослідовності. Часом рішення, які приймалися, базувалися не на прагматичних міркуваннях, а на прагненні сподобатися виборцю. Зокрема, я маю на увазі рішення про закриття-відкриття країни і повернення українських громадян з-за кордону. Умовно кажучи, ми привезли сто людей і розмістили їх в обсервації на два тижні у Нових Санжарах, прославилися на весь світ камінням, яке летіло в автобуси. Потім туди приїхав президент, комусь навіть вручив годинник, уся країна спостерігала за перебуванням у Нових Санжарах міністерки. Але потім – ми відкрили кордон і впустили без будь-яких обмежень понад 100 тисяч заробітчан, які приїхали з різних країн! Власне, вони могли стати рушійної силою епідемії, яка зараз розгортається в Україні. Тому це рішення було щонайменше непродуманим.

Ще більшою дурістю було після того забирати громадян з-за кордону і вводити якісь обсерваційні заходи для тих, хто прилітає. Причому обмеження запроваджувалися для тих, хто прилітав із В’єтнаму чи Індонезії, хоча ці країни не входять навіть до десятки лідерів, де найбільш поширена коронавірусна інфекція. …

Цю непослідовність дій влади можна пояснити або поганою підготовкою, або бажанням попіаритися.

Рішення про закриття метро у Києві взагалі було катастрофічним. Тому що поїздки в переповненому наземному транспорті збільшують тривалість контакту і відповідно створюють ще більшу небезпеку.

Отже, були і хороші дії влади, і непродумані. Через новизну ситуації, економічну та політичну нестабільність та промахи влада перебуває у марафоні, намагаючись наздогнати ситуацію. Але ситуація, на жаль, попереду, та, найімовірніше, ми не зможемо її випередити. Нам хоча б витримувати темп, бо, якщо ми випустимо ситуацію геть з-під контролю, це перетвориться на повний хаос.

Я би поставив владі за її дії тверду трійку за п’ятибальною системою. Влада робить те, що може, в умовах обмежених ресурсів та наростаючої епідемії. Звісно, хотілося б, аби все робилося краще і з меншим пафосом.

Володимир Курпіта / УНІАН

– Можна багато критикувати владу, але ж є і інша "сторона медалі" – ставлення українців до карантинних заходів. У нас доволі легковажно поставилися до рекомендацій про необхідність дотримання обмежень і сприймають карантин, як відпустку та змогу погуляти-відпочити. Наскільки саме таке безвідповідальне ставлення населення може погіршити ситуацію та прискорити розповсюдження вірусу?

– Україна не є унікальною в цих питаннях. І італійці, і іспанці так само ставилися до рекомендацій влади. Дуже часто намагаються порівнювати і з’ясовувати, чому в Німеччині одна картина з розповсюдженням коронавірусу, в Італії – інша, та намагаються спрогнозувати, якою буде ситуація в Україні. Насправді політика дуже впливає на стан громадського здоров’я. У нас і в Італії схожа ситуація: там, як і в нас, при владі популісти, там, як і у нас величезний рівень недовіри до влади, а тому все, що говорить влада, пересічний італієць та українець пропускають повз вуха. У Німеччині та Японії, про яку ми вже говорили – інша ситуація: там уряд поважають, до нього високий рівень довіри, а тому всі рекомендації влади сприймаються адекватно і виконуються.

Існують два ключових підходи, які застосовують для попередження поширення епідемій: 1) обмеження та каральні заходи за невиконання обмежень, 2) формування нових поведінкових норм у суспільстві. Змінити поведінку населення за місяць-два неможливо. Але в перспективі, враховуючи, що на нас чекає досить довге "турне" з коронавірусом, зміна суспільної поведінки є більш важливим і стабільним чинником. Тому я би краще інвестував у це, тоді до осені ми підійдемо більш підготовленими – і з точки зору комунікацій, і з точки зору повернення довіри до державних інституцій.

читайте також"Не у квітні": вірусолог відстрочив пік епідемії коронавірусу в Україні

Це – складне питання. Тут не можна сказати: "у цьому винні люди" чи "в цьому винна влада". Це – результат останніх років негуманної політики в Україні, коли суспільство перестало довіряти базовим державним інституціям.

– Як слід діяти, аби підвищити відповідальність громадян? Чи є потреба у запровадженні більш жорстких обмежень? Або ж краще посилити відповідальність громадян за невиконання уже запроваджених правил? І як це можна зробити – запровадити більші штрафи і оштрафувати зрештою пару десятків людей, аби іншим не кортіло, або владі потрібно більше налякати сумною статистикою, або робити, як на Філіппінах, де голова держави дозволив правозахисникам стріляти на враження по порушниках карантину?

– Обмежувальні заходи хороші у короткостроковій перспективі. Але ми повинні розуміти, що кожен наступний жорсткий крок вимагатиме перерозподілу ресурсів, аби влада була здатна виконувати ці кроки. Умовно кажучи, якщо приймається рішення штрафувати порушників обмежувальних заходів, то потрібно організувати патрулювання машин поліції у районі, аби вони перевіряли, чи люди не залишають свої домівки. Має бути декілька поліцейських в одному патрулі (вони є і отримують свою зарплату), потрібно заправляти їхні машини, тобто державні гроші, виділені на бензин йтимуть на потреби поліції, а не для машин швидкої допомоги. Тому що Україна немає достатніх коштів, яких би вистачило і на поліцейські машини, і на машини швидкої.

Тому, запроваджуючи суворі обмежувальні заходи, ми повинні обрахувати, наскільки зможемо забезпечити їх ресурсами, і які з них будуть найбільш ефективними для суспільства. У бідному суспільстві, на жаль, штрафи не спрацьовують. Вони навіть можуть викликати зворотній ефект: у людини все одно немає 17 тисяч гривень, тому вона діятиме за своїми обставинами.

У короткостроковій перспективі жорсткі обмеження дають результат. Я б радив моніторити настрої суспільства з цього питання. Інакше існує ризик перетворення на автократичне суспільство.

читайте такожКоли коронавірус дасть Україні перепочити: інфекціоніст обнадіяв прогнозом

Має бути зважена збалансована політика між запровадженням обмежувальних заходів і пропозицією інших практик та підходів, спрямованих на покращення тестування, зміну поведінки людей та усвідомлення ними необхідності ізоляції. Ми не можемо застосовувати тільки щось одне, бо такий перекіс сприятиме погіршенню стану здоров’я громадян загалом.

– Щодо карантину виникає й інше питання… Якщо зараз частина громадян відповідально сидить вдома, інша – активно гуляє та їздить на шашлики, можна припустити, що "любителі шашликів" захворіють першими і зляжуть на лікарняні ліжка раніше, ніж відповідальні, то, виходить, коли дійде черга перехворіти та набути імунітет відповідальним, місця в лікарнях вже будуть зайняті "шашличниками". Як бути з цим? У мережі це вже охрестили "гібридним карантином".

– Це запитання дуже слушне. Запровадження жорстких заходів з огляду на тих, хто порушує більш м’які правила, може спрацювати на користь. Але – тільки у короткостроковій перспективі. Особливість людського суспільства полягає в тому, що частину встановлених правил люди все одно порушують. Як впливати на цю ситуацію, гадаю, відповів вище. В будь-якому разі, має бути мікс роз’яснювальної роботи і запровадження жорстких заходів.

Жорсткі заходи можуть зіграти негативну роль у довгостроковій перспективі. На жаль, боротьба з коронавірусом – це проблема не двох місяців, а наступних двох-трьох років. Звісно, жорсткі заходи на два-три роки ніхто у країні не запровадить. Тому нам доведеться знайти баланс, щоб мати контрольовану епідемію, бо інакше матимемо пікову ситуацію. Страждатиме або економіка, або здоров’я – це цугцванг у будь-якому випадку.

– Можливо, було б доцільно запроваджувати жорсткі обмежувальні заходи для людей, які входять до груп ризику: людей старших 60 років, діабетиків, гіпертоніків, людей із хворобами дихання, а решта нехай би ходили на роботу, враховуючи, що більшість переносить коронавірус відносно легко або й взагалі безсимптомно? Це і для економіки було б легше.

– Це один із варіантів. Але пам’ятаймо, що, на відміну від європейських країн, наше суспільство живе за сімейним укладом, і у нас часто в одній квартирі проживають два-три покоління однієї родини. Адже чому закривають школи? Діти хворіють легко, але інфікуються так само часто, як і всі інші, та приносять цю хворобу додому, до своїх бабусь і дідусів.

Аби запровадити варіант, про який ви говорите, ми маємо з’ясувати, скільки людей старшого віку в Україні живе окремо від своїх дітей та онуків, і чи вони не контактують загалом. Тоді можна спробувати змоделювати ситуацію, наскільки спрацюють ці заходи.

Такі заходи починала запроваджувати Велика Британія, але там цей підхід не спрацював, і кількість випадків захворювання наростає.

– Зараз у нас карантин введений до 24 квітня, враховуючи все те, що ви казали вище, зокрема, ваш прогноз що на свята і після них буде велика кількість випадків ураження коронавірусом, як ви гадаєте, на скільки варто було б продовжити карантин?

– Запроваджуючи або подовжуючи карантин, потрібно керуватися розвитком епідемії. А, крім того, це дуже буде залежати від економічних чинників.

У нас буде Великдень, після нього – травневі свята, коли люди також будуть збиратися великими компаніями…

Тому я вважаю, що карантин має бути подовжений на період свят, плюс 14 днів після закінчення свят. З точки зору епідеміології, це має сенс.

Але, знов-таки, багато залежатиме від того, як наша економіка реагуватиме на обмежувальні заходи, і що буде запропоновано для того, щоб компенсувати втрати підприємств та ін. Наприклад, ми хочемо ходити в магазин і купувати продукти. Але ці продукти на полицях магазинів хтось має забезпечити: їх мають привезти водії, про їх доставку мають домовитися логісти, їх слід забрати зі складу, де також мають бути працівники. Всі ці люди мають планувати свою роботу, і на карантині вони не будуть. Плюс у нас розпочинається посівна…

Тобто питання про карантин набагато складніше, ніж здається на перший погляд. Якщо у нас захворіє персонал на електростанціях, і припиниться постачання електроенергії у міста і села, це буде значно страшніше, ніж дотримання чи недотримання карантину. Це дуже складний процес, тому так важко дати однозначну відповідь про тривалість.

– А, загалом, у світовій практиці які показники захворюваності та летальності будуть сигналом до того, що карантин можна припиняти і повертатися до нормального способу життя? Чи в нашій країні завершення карантину буде обумовлюватися виключно станом економіки?

– З точки зору епідеміології, карантин вводиться на максимальний інкубаційний період після якихось подій, які можуть вплинути на епідемічну ситуацію. Умовно кажучи, через 14 днів після травневих свят його можна було б послабити.

читайте такожЗ'їв і захворів: інфекціоніст розповів, чи можна підчепити "корону" через їжу

Інший показник – кількість нових щоденних випадків. Коли кількість нових щоденних випадків почне зменшуватися, можна буде починати думати про послаблення обмежувальних заходів. Поки що цей показник в Україні збільшується щодня, ми піднімаємося вгору. Після того, як ми досягнемо піку, буде плато, яке переживає Італія, коли кількість нових випадків стабільно висока, а тільки потім починається зниження.

Та ми живемо в іншому світі. Світова економіка та глобальні процеси можуть диктувати свої підходи. Тому немає однозначного показника, за яким ми можемо визначити момент, коли карантин може бути припинений.

Продовження розмови читайте завтра.

Надія Майна

Зараз ви переглядаєте новину «Нове продовження карантину: інфекціоніст сказав, скільки ще українцям доведеться сидіти вдома». Інші новини коронавіруса читайте в розділі «Коронавірус». Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl + Enter. Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl + Enter
Підписуйтесь на наш канал в Telegram
Новини партнерів

Останні новини

Продовжуючи переглядати glavred.info, ви підтверджуєте, що ознайомилися з Правилами користування сайтом , і погоджуєтеся c Політикою конфіденційності
Прийняти