Нобелівська премія з літератури присуджена за "безпомилковий голос"

8 жовтня 2020, 14:41оновлено 8 жовтня 2020, 17:24
У 2020 році премію дали американці.
Нобелівська премія з літератури 2020 - хто така Луїза Глюк, її вірші
Нобелівська премія з літератури 2020 - хто така Луїза Глюк, її вірші

Нобелівська премія з літератури в 2020 році присуджена американці Луїзі Глюк. Поетеса отримала премію "за безпомилковий поетичний голос".

Розмір Нобелівської премії 2020 склав 10 мільйонів крон (це близько 1,1 млн доларів або майже 32 млн гривень за нинішнім курсом).

Вручення Нобелівської премії миру призначено на 10 грудня – день смерті засновника премії Альфреда Нобеля.

Нагадаємо, Петер Хандке був удостоєний Нобелівської премії з літератури 2019 з формулюванням "уява оповідача, яка з енциклопедичною пристрастю представляє перетин кордонів як форму життя".

Сам Хаднке оцінив свою Нобелівську премію з літератури, заявивши, що вкрай здивований. Петер Хандке раніше неодноразово висловлювався про те, що Нобелівську премію з літератури необхідно скасовувати.

Хто така Луїза Глюк - біографія і творчість

Луїза Глюк (ще один варіант перекладу прізвища – Глік) народилася 22 квітня 1943 року в Нью-Йорку в родині єврейських вихідців з Австро-Угорщини.

Вона вчилася в коледжі Сарри Лоуренс і в Колумбійському університеті - але дипломів так і не отримала. Це не заважало їй викладати англійську в коледжі Вільямса в Вільямстауні (Массачусетс), в Єльському, Бостонському і Айовському університеті, коледжі Годдарда у Вермонті - а нині, з 2004 року, співпрацювати з Єльському університетом. Також вона член Американського філософського товариства. Має звання ад'юнкт-професора.

Луїза Глюк живе в Кембриджі, штат Массачусетс.

Серед її робіт такі поетичні твори, як:

  • Первісток (Firstborn, 1968 - премія Американської академії поетів),
  • Торжество Ахілла (The Triumph of Achilles, 1985 - Національна книжкова премія товариства критиків),
  • Дикий Ірис (The Wild Iris, 1992 - Пулітцерівська премія, премія Вільяма Карлоса Вільямса) та ін.

Луїза Глюк - вірші

В кінці страждання

з'явилися двері.

Вислухайте мене:

те, що ви називаєте смертю,

я пам'ятаю.

Зверху шерехи, колихання гілок.

І - провал. Тьмяне Сонце

мерехтить над голою поверхнею.

Страшно,

залишаючись свідомістю,

бути похованим в чорній землі.

Але це пройшло. Те, чого ви боїтеся,

бути душею, зануреною в мовчання,

скінчилося раптово; земля

трохи подалася - перше, що розрізняю:

птахи, що миготять в низькому чагарнику.

Ви, що не пам'ятають

перехід з іншого світу,

чуєте, я знову можу говорити;

повертається із забуття

повертається, щоб знайти свій голос.

З центру мого життя забив

могутній фонтан - глибокі сині

тіні на морській блакиті.

Нобелівська премія 2020: останні новини

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакції.

Наші стандарти: Редакційна політика сайту Главред

Реклама

Останні новини

Реклама
Реклама
Реклама
Ми використовуемо cookies
Прийняти