Росія зазнала важкої поразки у військовому конфлікті у Нагірному Карабасі. Розміщення російського миротворчого контингенту може розглядатися як короткостроковий успіх, проте стратегічно Росія програла. Туреччина і Азербайджан за бажанням можуть дуже швидко витіснити росіян з Карабаху. При цьому Москва не змогла захистити Вірменію, чим показала свою ненадійність як союзника.
Про це заявив російський опозиційний політик Леонід Гозман в ефірі телеканалу Україна 24, коментуючи підсумки вірмено-азербайджанської війни у Нагірному Карабасі.
За словами Гозмана, втручання Росії до нагірно-карабахського конфлікту на пізньому етапі свідчить про те, що Путін спробував продемонструвати лідерство своєї країни. Однак росіяни не тільки не домоглися успіху, але і зазнали потужної поразки.
"На жаль, перекидання своїх військ, нехай і незначного контингенту, на територію, де вони раніше не були, розглядається як успіх. У короткостроковому варіанті - може й так. Але в довгостроковому, я вважаю, це дуже серйозна політична і моральна поразка Росії, досить ганебна", - зауважив політик.читайте також"Ердоган і Алієв не зупиняться": у Росії назвали головну проблему договору щодо Карабаху
Російський опозиціонер також акцентував увагу на тому, що незважаючи на плани Путіна затриматися у Нагірному Карабасі, йому легко можуть перешкодити Алієв і Ердоган. За наявності політичної волі на Росію очікує оперативне витіснення з регіону.
"Але, крім нього, там ще є гравці – Ердоган, наприклад. І якщо вони з Алієвим захочуть Росію звідти вигнати, то вони це зроблять за 5 хвилин, тому що сили абсолютно нерівні. Тому я і думаю, що це поразка (Росії). Тому що це все досить тимчасово", - додав Гозман.
Крім того, Росія не змогла забезпечити безпеку своєму стратегічному союзнику – Вірменії – чим поставила під питання статус надійності Москви і пов'язаних з нею організацій.читайте такожЖителі Нагірного Карабаху масово залишають свої будинки після поразки
"Зате ми втрачаємо союзників. Вірменія - наші союзники за життям, не за ОДКБ і СНД, а за життям. Ці зобов'язання перед Вірменією, які протягом всієї війни не виконані – це означає, що інші країни ОДКБ зрозуміють, якщо ще не зрозуміли, що краще мати справу з іншими союзниками, що не варто довіряти свою безпеку Кремлю – це дуже серйозна поразка", - підкреслив Леонід Гозман.
Конфлікт у Нагірному Карабасі
- Найбільш серйозне з 1994 року загострення вірмено-азербайджанського конфлікту, що трапилося 27 вересня, призвело до спалаху повномасштабних бойових дій.
- Азербайджан оголосив контрнаступальну операцію в регіоні, яку підтримала Туреччина. Анкару звинувачували у військовій участі у нагірно-карабаському конфлікті на боці Баку, однак на офіційному рівні Туреччина всі звинувачення на свою адресу заперечує.
- Станом на 8 листопада, за словами президента Ільхама Алієва, Азербайджан під час військової операції взяв під контроль понад 200 населених пунктів у Нагірному Карабасі.
- Остаточна перемога Азербайджану була оформлена після взяття азербайджанськими військами стратегічного міста Шуші, яке знаходиться в 11 кілометрах від столиці Карабаху Степанакерта.
- 9 листопада президент Азербайджану Ільхам Алієв, президент Росії Володимир Путін і прем'єрміністр Вірменії Нікол Пашинян підписали договір про припинення військових дій в районі Нагірного Карабаху. Згідно з домовленостями, Вірменія взяла на себе зобов'язання щодо виведення військ з Карабаху, передачі Баку Кельбаджарського, Агдамського і Лачинського району, а також забезпечення через свою територію транспортного коридору з Нахічеванню.
- У регіон вводяться російські миротворці, які будуть розташовані на лінії розмежування у Нагірному Карабасі та вздовж Лачинського коридору.
- Вірменія фактично зазнала нищівної поразки у війні. Прем'єрміністр Нікол Пашинян заявив, що він був змушений підписати угоду, інакше понад 20 тисяч вірменських солдатів могли опинитися у ворожому оточенні.
Наші стандарти: Редакційна політика сайту Главред
Читати Главред в Telegram
Читати Главред в Facebook
