После карантина у Украины будет 2-3 месяца передышки, а потом все начнется сначала - инфекционист Курпита

Бороться с коронавирусом нет смысла. Это то же самое, что бороться с ветром или солнечными лучами, считает специалист. (дальше – укр.)

карантин в Украине
Инфекционист Владимир Курпита рассказал, сколько в действительности в Украине может быть зараженных коронавирусом / УНИАН

Пандемія коронавірусної інфекції у світі не вщухає. І в Україні щодня ситуація лише ускладнюється: Covid-19 забирає все більше і більше людських життів, а випадків хвороби фіксується все більше. Так, уранці 9 квітня МОЗ України звітувало про майже 1900 випадків захворювань, з яких 57 – летальних. І найстрашніше – пік епідемії – ще попереду.

Аби почути фахову оцінку ситуації в Україні, Главред звернувся до лікаря-інфекціоніста, епідеміолога, колишнього голови Центру громадського здоров’я Володимира Курпіти. Експерт розповів, наскільки офіційна статистика відображає реальний стан справ, і  скільки насправді в нашій країні може бути людей, уражених коронавірусною інфекцією, яким шляхом, найімовірніше, розвиватиметься ситуація у нас – за італійським сценарієм із тисячами померлих і десятками тисяч хворих або за японським сценарієм, де вдалося пройти цей період із поодинокими випадками.

Крім того, Володимир Курпіта розповів, коли очікувати на пік епідемії в Україні, чим небезпечні релігійні та травневі свята, що у нас попереду, чи міг коронавірус потрапити в нашу країну ще на початку цього року, у січні, а також, чому ми мусимо змиритися з тим, що перехворіємо на Covid-19 майже всі.

– Якщо подивитися на дані МОЗ щодо підтверджених випадків зараження Covid-19, то наскільки, з вашої точки зору, офіційні цифри відображають реальний стан справ? Скільки насправді в Україні може бути хворих, включно з тими, хто безсимптомно переносить хворобу та кому просто не робили тести?

– Цифри, які надає МОЗ щодо зареєстрованих випадків захворювання на Covid-19, є об’єктивними: якщо отримується позитивний результат дослідження на коронавірус, випадок включають у статистику, не приховується.

Оцінити загальну кількість хворих у країні складно. Чітких моделей, які б дозволяли вирахувати цю кількість, зараз немає ніде у світі. Всі ці цифри базуються на певних припущеннях. Так, зокрема, є складні моделі, які враховують і доступність тестування, і той факт, що близько 40% людей переносять коронавірус безсимптомно, і можливість системи охорони здоров’я надавати допомогу тощо. Також є простенька модель, яка відштовхується від кількості померлих: теоретично на одного померлого припадає від 300 до 800 випадків заражень загалом у країні.

Читайте такжеХуже, чем в Италии: инфекционист напугал прогнозом относительно ситуации с COVID-19 в Украине

Відповідно до останньої моделі, на момент, коли в Україні було 22 померлих (на ранок 3 квітня), можна вважати, що у нас було близько 10 тисяч випадків інфекції. Наскільки ця цифра об’єктивна знову ж таки складно сказати, тому що сам вірус та хвороба – нові.

– Аналізуючи темпи, якими зростає кількість заражених у нашій країні, складається враження, що у нас епідемія набирає обертів не так швидко, як в інших європейських країнах. Це хибне враження, чи дійсно так і є? Якщо так, то чому так відбувається?

– Це хибне враження. Україна в перші дні квітня мала такі самі показники, як Італія або Іспанія 22-25 лютого, навіть цифри співставні.

Епідемія не обирає, де розгортатися: чи то в Україні, чи то в Іспанії, чи то в США. Вона розвивається за своїми правилами, а вони, зокрема, говорять, що кожен інфікований Covid-19 може заразити дві-три людини у своєму оточенні. Тому в Україні теоретично за 5-6 днів (середня тривалість інкубаційного періоду) подвоюється кількість випадків.

Та ми повинні пам’ятати, що зараз реєструються переважно випадки з клінічними ознаками, тобто коли пацієнти звертаються до лікарів зі скаргами. Італійці стверджують, що до медиків звертаються ті, хто інфікувався десь 10-14 днів тому і лише тепер мають характерні клінічні ознаки. Тобто всі ті люди, які інфікуються в даний момент і виділяють  вірус, одразу не приходять до лікарів. А це означає, що ми матимемо потужний вал зареєстрованих випадків захворювання десь за два-три тижні.

Крім того, у нас попереду великі релігійні свята, зокрема, Великдень, коли за традицією українці збираються з рідними і друзями чи то на шашлики, чи то на службу в церкві. Такі святкування можуть сприяти вибухонебезпечному зростанню кількості випадків ураження Covid-19. І тоді на останні числа квітня ми отримаємо велику проблему, яка може бути співставною з італійською та іспанською.

Звісно, якщо у нас будуть тести, ми зможемо перевіряти більше людей і встановлювати ці випадки…

– Кажуть, що у пострадянських країнах, де обов’язковим було щеплення БЦЖ, цей вірус вражає менше людей, та й перебіг хвороби легший. Чи справді це так?

– Я знайомий із дослідженням, у якому про це йдеться. Дослідники порівнювали країни із, так званим, універсальним покриттям вакцинацією БЦЖ (від туберкульозу) та країни, де існує вибіркова вакцинація (певні країни запровадили такий підхід, коли туберкульоз став траплятися не так часто, як раніше). Автори дослідження дійшли до висновку, що спостерігається кореляція між рівнем охоплення вакцинацією БЦЖ і темпами поширення коронавірусної інфекції.

Читайте также"Не до лета и не до осени": вирусолог рассказал, когда коронавирус "свалит"

Однак, із точки зору епідеміології, кореляція і причинно-наслідковий зв’язок – це різні речі. Кореляційні зв’язки не означають, що певне явище є наслідком чогось. Тому зараз розпочалися додаткові дослідження, які мають з’ясувати, як впливають на розповсюдження коронавірусу розвиток системи охорони здоров’я у тій чи іншій країні, її культурні та релігійні особливості, рівень достатку.

Якщо така користь від щеплень БЦЖ буде доведена, то супер – значить, туберкульоз зробив хоч щось хороше для України, і ми не хворітимемо так сильно, як жителі країн, де такі щеплення робилися вибірково.

Чесно кажучи, я не дуже вірю в таку теорію. Однак моя віра чи невіра базується на розумінні природи вірусу, яка насправді взагалі не перетинається з туберкульозом. Вважаю, що це радше contra spem spero: коли люди шукають хоч якоїсь надії та порятунку, кожна новина такого штибу стає для них позитивним моментом у тому хаосі, який відбувається, в тому числі й через коронавірус.  

Владимир Курпита
Владимир Курпита / УНИАН

– Коли коронавірус у нас став топ-темою, почали згадувати новинний сюжет ТСН. У ньому йшлося про те, що у січні цього року на західній Україні був спалах вірусної пневмонії, що дуже стрімко розвивалася, і було багато померлих. Та й симптоми були дуже схожі на симптоми коронавірусу. Чи може бути так, що коронавірус був у нашій країні вже на початку цього року?

– Існують чіткі критерії, з якими погоджуються всі лікарі і науковці світу: новий вірус виник у Південно-Східній Азії, а точніше – в Китаї. Розшифровувачі геному вірусу запевняють, що, найімовірніше, вірус виник у вересні-листопаді 2019 року. І його виникнення пов’язують зі швидкими мутаціями, які відбуваються у геномі вірусу. Його не було раніше, це – абсолютно новий вірус.

Крім того, відомо, що Covid-19 передається від людини до людини. Звичайно, можна припустити конспірологічну теорію, що до Тернопільської області (у січневому сюжеті йшлося саме про Тернопіль) прилетіла людина, яка побувала в Китаї, із клінічними ознаками хвороби. І саме вона привезла цей вірус в Україну. Відтоді люди в Україні почали хворіти на Covid-19…

Така теорія видається мені досить фантастичною і фантасмагоричною, тому що після того випадку в Тернополі у січні-лютому цього року не реєструвалися подібні випадки. А це не характерно для вірусу. Зазвичай, спалах вірусу відбувається по експоненті і триває 2,5-3 місяці. Тобто, якби у Тернополі тоді справді був коронавірус, ми б мали стрімке зростання кількості випадків, а цього не спостерігалося.

Аби з’ясувати, чи був коронавірус в Україні раніше, можна провести дослідження імунітету, використавши частину тест-систем, які зараз є в Україні. Це дозволить спростувати або, навпаки, підтвердити це припущення. Та, наскільки я розумію, у нас проведення подібного дослідження поки не планується. В принципі, зважаючи на те, що тест-систем не так багато в Україні, витрачати їх зараз не на діагностику, а на проведення таких досліджень, мабуть, не є доцільним.

А от у майбутньому це справді варто зробити. Наприклад, Франція вирішила провести таке загальнонаціональне дослідження, аби з’ясувати, чи стикалася їхня популяція з новим коронавірусом, і наскільки у неї сформувався колективний імунітет.

Читайте такжеЭпидемия сегодня - только начало, настоящий всплеск начнется осенью

Отже, відповідь на це питання зможемо дати пізніше. Але, якщо судити за характером і природою цього спалаху, важко повірити в таку теорію.

– Ви вже трохи сказали, що найскладніший етап в Україні ще попереду. Чи не могли б ви уточнити, коли очікувати на пік епідемії у нас, і від чого саме це залежатиме?

– Теоретично пік епідемії коронавірусу в Україні має статися десь у середині квітня. Але на ці дати припадають великі релігійні свята, плюс можна очікувати на повернення чергової частини трудових мігрантів з-за кордону, плюс відбувається перемішування населення всередині країни – усе це створить дуже сприятливе тло для активного поширення вірусу.

Тому пік захворювання може зміститися та розпочнеться через п’ять-сім днів після Великодня. За прогнозами, це буде 24-27 квітня. Святкування сприятимуть тому, що люди стануть активніше перемішуватися. І, на жаль, таким чином вірус можуть винести з міст у невеличкі містечка.

Приклад Монастириськ Тернопільської області та Кам’янки Черкаської області говорить про те, що, коли з’являється хоч один випадок захворювання на коронавірус у таких маленьких містечках, через уклад життя, який зберігається в селах і містечках, де люди спілкуються досить активно і тісно, розповсюдження вірусу відбувається стрімко.

Звичайно, одне окреме село чи містечко "не зробить погоди" для України загалом, тому що ураження Києва є значно серйознішим. Але якщо таких містечок або сіл буде багато, виникне серйозна проблема.

До того ж, ми маємо визнати, що рівень надання медичної допомоги в районних центрах набагато нижчий, аніж в обласних центрах чи у столиці. А це також сприятиме поширенню вірусу. Власне, приклад Монастириська якраз і підтверджує, що в районній лікарні медики навіть не думали про можливість інфікування, і тому багато медиків заразилися, коли почали провідувати хвору колегу в лікарні.

Безперечно, кількість підтверджених випадків залежатиме від наявності тестування. Якщо ми не будемо тестувати людей, то ми й не знатимемо про кількість випадків. Або будемо тестувати не тих, кого потрібно.

Вкрай важливим є й економічний чинник: якщо в людей скінчяться гроші, вони приховуватимуть будь-які симптоми захворювання, аби тільки повернутися до роботи і заробити якусь копійку. У цьому випадку є ризик, що люди будуть інфікувати інших, і хвороба зможе активніше поширюватися.

Тому дуже виважено слід підходити до запровадження обмежувальних заходів. Для кожної групи людей або громади потрібно прораховувати свої небезпеки і ризики. Наприклад, стратегічно важливі підприємства, ті ж атомні чи електростанції, де персонал працює позмінно, а робітники станцій доїжджають на роботу на автобусах. Відтак, якщо на зміні з’являється одна людина, уражена вірусом, фактично вся зміна на два тижні має бути виведена з ладу і відправлена на карантин. Така сама ситуація з медиками: один захворів – закривається відділення, і весь персонал відправляється на карантин.

Читайте такжеНачалась Первая мировая биологическая война, а Украина к ней абсолютно не готова

Такі речі потребують ретельної оцінки: чи не сприятимуть вони поширенню епідемії, чи не сприятимуть вони поширенню паніки, і яким чином цей економічний чинник впливатиме на розвиток ситуації в Україні.    

– Головний санітарний лікар Віктор Ляшко говорив, що в Україні робиться все можливе, аби піку (пікового навантаження на систему охорони здоров’я) не відбулося, аби ми, як Японія, пройшли цей період з поодинокими випадками. Наскільки ймовірно, що у нас все пройде за сценарієм, на який сподівається Ляшко?

– На це впливатимуть декілька чинників, передусім – спосіб життя. Японський спосіб життя суттєво відрізняється від українського: японці, як правило, досить усамітнені, і великі компанії не є звичним явищем, на відміну від Італії. Це – одна з причин стрімкого поширення коронавірусу в Італії – товариськість італійців та їхнє прагнення  збиратися разом.

Українці – десь посередині між японцями та італійцями.

Іншій чинник, який зіграв на руку Японії – законослухняність. Адже у більшості азійських країн громадяни досить законослухняні. Зокрема, вони чітко дотримуються тих рекомендацій, які дає влада, в тому числі й під час епідемії.

В Україні в цьому сенсі інша ситуація, тому що українське суспільство тотально не довіряє владі. Тому очікувати сумлінного виконання рекомендацій влади складно.

В Україні величезна кількість інших проблем, тому, можливо, на тлі цього епідемія у нас буде оцінена інакше, і ми не будемо реагувати на неї настільки емоційно, як в Європі.

Людство не змогло локалізувати коронавірус у Китаї, і він вирвався далеко за його межі, проникнувши майже в усі куточки світу: в якійсь країні світу один підтверджений випадок, в якійсь – тисячі. Єдиним виходом у такій ситуації є формування колективного імунітету. Якщо перехворіє 70% населення, буде сформований колективний імунітет.

Боротися з цим немає сенсу. Боротися з коронавірусом – це те саме, що боротися з вітром або з сонячним промінням.

Думаю, на нас чекає декілька хвиль епідемії коронавірусу. Зараз буде підйом, потім два-три місяці передишки, а потім знову підйом. Приклад Китаю підтверджує це припущення: там знову почали з’являтися нові випадки.

Тому ми мусимо прийняти те, що ми всі перехворіємо цією інфекцією. На щастя, більшість із нас перехворіє у легкій форми, можливо, навіть не помітивши цього. Основне запитання – коли це відбудеться і як.

– Виходить, праві ті, хто говорить, що карантин та всі обмежувальні заходи не убезпечують нас від епідемії, а просто розтягують процес у часі, полегшуючи навантаження на систему охорони здоров’я, аби вона якомога більшій кількості хворих змогла допомогти одужати. Наскільки це коректне твердження?

– Абсолютно правильно. Цього ніхто не приховує. Це – єдина мета обмежувальних заходів.

Якщо у вашому місті, містечку або райцентрі є лікарня, в якій знаходиться 40 ліжок, а захворіло 60 людей, виникне дилема як пріоритизувати надання допомоги. Люди почнуть конкурувати за ліжка. А кількість апаратів штучної вентиляції легенів (ШВЛ) – ще менша. Підключати людей по черзі, передаючи апарат від одного до другого, не вийде, тому що так помруть усі хворі.

Тому влада і всі притомні експерти закликають дотримуватися карантину. Ці обмеження потрібні для того, щоб у нас найближчим часом не склалася ситуація, коли одномоментно захворіє багато людей. Ми всі перехворіємо. Але якщо це буде розтягнуто в часі,  більше людей зможуть отримати медичну допомогу.

Продовження розмови читайте завтра

Надія Майна

Сейчас вы просматриваете новость «После карантина у Украины будет 2-3 месяца передышки, а потом все начнется сначала - инфекционист Курпита». Другие новости коронавируса читайте в разделе « Коронавирус». Если вы заметили ошибку, выделите ее мышкой и нажмите Ctrl+Enter. Если вы заметили ошибку, выделите ее мышкой и нажмите Ctrl+Enter
Подписывайтесь на наш канал в Telegram
Новости партнеров

Последние новости

Продолжая просматривать glavred.info, вы подтверждаете, что ознакомились с Правилами пользования сайтом, и соглашаетесь c Политикой конфиденциальности
Принять