До появления вакцины Украина пройдет две-три волны эпидемии коронавируса – инфекционист Курпита

Новые вирусы и бактерии обязательно будут появляться. Коронавирус – это маленький звоночек, впереди нас могут ждать намного более страшные ситуации, предостерег Курпита. (дальше – укр.)

коронавирус
Курпита поделился прогнозом о том, когда в наилучшем случае вакцина от коронавируса появится в мире, когда – в Украине / Reuters

Мережа рясніє прогнозами різного штибу про те, коли закінчиться пандемія китайського коронавірусу, а вчені різних країн періодично заявляють про успіхи в створенні вакцини від Covid-19. Але поки пройдуть усі необхідні перевірки вакцини і буде встановлена її ефективність, мине ще чимало часу: це перспектива навіть не цього року.

А поки немає вакцини, і Україна лише наближається до піку епідемії, вона змушена перейматися іншими питаннями. Для початку – спробувати роздобути необхідну кількість експрес та ПЛР-тестів на коронавірус, дефіцит яких відчувається у всьому світі, та підготувати свою систему охорони здоров’я до пікових навантажень на неї.

Лікар-інфекціоніст, епідеміолог, колишній голова Центру громадського здоров’я Володимир Курпіта в інтерв’ю Главреду розповів, що є "вузьким горлом" в організації масового тестування в Україні, і чи доцільно тестувати всіх підряд, наскільки ймовірне власне виробництво тестів у нашій країні, а також за якими критеріями у нас визначають тих пацієнтів, кого тестувати на Covid-19, а кого – ні. Крім того, експерт розповів, яку кількість хворих на коронавірус одночасно здатна витримати українська система охорони здоров’я, чому проблему дефіциту апаратів штучної вентиляції легенів (ШВЛ) не виправити просто їх купівлею, та коли апарат ШВЛ стає лише "тумбою для нарізання сала та огірків".

Також Володимир Курпіта поділився власним прогнозом про те, коли в найкращому випадку вакцина від коронавірусу з’явиться у світі, коли – в Україні, коли людство зможе зітхнути з полегшенням, поборовши "корону", а також попередив про нові страшніші віруси, з якими людство може стикнутися після Covid-19.

Попередні частини інтерв’ю читайте тут:

Після карантину в України буде 2-3 місяці передишки, а потім все почнеться спочатку

На нас чекає довге "турне" з коронавірусом 

– Щодо тестів і тестування на коронавірус наша влада обнадійливо звітує про літаки, якими в Україну доставляються експрес-тести і ПЛР-тести. Ваша оцінка, яка наразі ситуація з експрес-тестами та ПЛР-тестами в Україні? Чи наявні вони в достатній кількості?

– Я, як і всі, послуговуюся тією інформацію, яку надає влада. В Україну було завезено ПЛР і швидкі тести. Вони були доставлені в регіони (станом на 3 квітня).

Швидкі тести (експрес-тести), які закуповувала влада – це не тести на визначення вірусу. Це тести на визначення антитіл. Антитіла – це реакція організму на контакт із вірусом. Їх зазвичай не використовують для виявлення нових випадків – їх використовують для тих пацієнтів, які вже мають клінічні ознаки, щоб зрозуміти, що це за хвороба, або для перевірки того, чи перехворіла людина на коронавірус раніше.

ПЛР-тестів на даний момент достатньо, щоб ми розпочали проводити тестування. Але їх масовість буде залежати від спроможності самої системи обробити цей тест. Умовно кажучи, ми не можемо змусити обладнання зробити 200 досліджень, якщо у нього спроможність робити тільки 100, немає сенсу його просити і молити про це. Це – виробничий процес. Тобто навіть якщо ми привеземо мільйон ПЛР-тестів, цей апарат проаналізує тільки 100.

Ось це і є те "вузьке горло" в організації масового тестування.

Крім того, саме по собі тестування не є панацеєю. Тому що специфічного лікування від коронавірусу немає, вакцини також. Тобто після того, як відбудеться тестування, ми повинні використовувати ті самі методики, які є зараз: обмежувальні заходи, госпіталізація тощо.

Ситуація з тестуванням в Україні значно покращилася у порівнянні з серединою лютого чи навіть із початком березня. Зараз відбувається підписання великої кількості угод на постачання тестів до України.

Однак наразі не вистачає чіткого алгоритму, який би визначив, кого тестувати точно. Знаю, що МОЗ над цим працює. Все населення України ми не протестуємо, та й немає у цьому великого сенсу. І найголовніше – які тести в якій ситуації ми використовуємо. Тому що в умовах дефіциту тестів і дефіциту ресурсів повторювати один тест за другим немає сенсу. Ми маємо підходити заощадливо до тестів, аби використати їх максимально ефективно.

Читайте такжеКогда Украина победит коронавирус: эпидемиолог дал неутешительный прогноз

Легко припустити, що у світі неминуче буде дефіцит тестів, а тому є сенс думати про власне виробництво.

Владимир Курпита
Владимир Курпита / УНИАН

– Так, Інститут молекулярної біології та генетики НАНУ заявляв про готовність виготовляти ПЛР-тести на коронавірус (до 50 тисяч тестів щотижня), їхня собівартість становитиме 250 гривень, що дешевше, ніж закордонні. Але і досі немає фінансування… Як ви гадаєте, чому у нас зволікають і не квапляться налагодити власне виробництво тестів?

– Все впирається в гроші. Будь-який науковий інститут, маючи якісь напрацювання, спочатку має підтвердити ефективність свого винаходу у декілька етапів. Перший – назвемо його етап експериментального дослідження, коли відбуваються дослідження з використанням цих тест-систем в ідеальних умовах лабораторії, коли відомі всі чинники, які впливають на результат. Цей перший етап на даний момент, як мені відомо, закінчився.

Другий етап – ці тест-системи починають використовувати для реальних пацієнтів у реальних лабораторіях. Це ще не масовий випуск. Це – другий польовий етап досліджень. На жаль, я не бачив результати цих польових досліджень. А ми маємо бути впевнені у достовірності результатів цих тестів. Тобто їх потрібно порівняти з результатами інших, уже відомих тестів.

Крім того, потрібно з’ясувати, чи є у нас все необхідне для виробництва та використання цих тестів, зокрема, чи є в достатній кількості потрібні пробірки, піпетки, реагенти. Є речі технологічного характеру, які роблять не вчені, а співробітники лабораторій.

Наразі є багато незрозумілих речей. Я розумію вчених: вони витратили свій час і, безперечно, хотіли би подальшої підтримки державою. З іншого – я розумію державу: якби все було так однозначно, контракт уже був би підписаний. На мою думку, є якісь проблемні точки, через які замовлення не сформовані.

Третій етап – після того, як пройде польове дослідження, потрібно мати дуже чіткий бізнес-план. Умовно кажучи, ми зварили бульйон, але для того, щоб він став борщем, нам іще потрібні капуста, буряк, морква, цибуля, а також каструля, газ тощо. Так само і для тестів. Необхідно розуміти, який пластик далі буде використовуватися для діагностики, які реагенти знадобляться, де ми братимемо ці реагенти, чи будуть вони теж українського виробництва, чи ми будемо купувати їх у міжнародних компаній, чи є у нас контракти з цими компаніями.

Тобто важливо зрозуміти: вчені зараз говорять тільки про один-єдиний складник чи про весь комплекс? Чи здатні розробники надати пакет послуг, який включатиме всі витратні матеріали?. Це важливе питання, якщо ми говоримо про промислове виробництво.

Звісно, державна політика має сприяти таким ініціативам, тому що  пандемія коронавірусу – не остання, з якою ми стикаємося. Ми будемо стикатися з подібними проблемами все частіше. А тому підтримувати українського виробника, інвестувати в нього надзвичайно важливо. 

– Лікарі кажуть, що суттєво почастішали випадки звернень пацієнтів, які скаржаться на сухий кашель та невелику температуру 37,2-37,5, цитата: "або це легкі ковіди, або це просто психоз". Чому не проводиться масове тестування всіх, хто звертається з відповідними симптомами? Чи є взагалі потреба у масовому тестуванні? Та чи може й справді мати місце "вигадування" людьми схожих симптомів?

– Безперечно, психологічний вплив і масова істерія є. Події довкола дуже впливають на відчуття людей. Я не виключаю такого ефекту.

Читайте такжеЛетает ли Covid-19 в воздухе и боится ли жары: инфекционист развеял мифы о коронавирусе

Говорячи про необхідність тестування, ми повинні розуміти: якби Україна була багатою та забезпеченою країною, і у нас не було жодних проблем з обладнанням для діагностики, то кожен випадок підозри ми могли б перевіряти, проводити тестування, з’ясовуючи, Covid це чи не Covid. Отримавши позитивний результат, людину потрібно було б відправляти на ізоляцію, де вона мала б перебувати 14 днів. Після цього, за нинішнім алгоритмом, нам потрібно було б знову повторити аналіз, причому двічі. Тобто одній людині ми мали б зробити три дослідження.

За оптимістичним сценарієм, про який заявив президент, захворіє 5% населення України. Порахую тільки Київ: тут проживає 4 мільйони осіб, 5% – це приблизно 200 тисяч людей. Ці 200 тисяч осіб тричі потрібно перевірити тестами. Тобто знадобиться 600 тисяч тестів тільки в Києві. А зараз в усій Україні 50 тисяч тестів.

Саме тому я кажу, що тестування не має проводитися за бажанням – має бути дуже прагматичний підхід до того, кого саме тестувати. Ми не зможемо провести масове тестування. На жаль, ми не та країна, яка може собі це дозволити. Навіть якщо українські вчені почнуть виробляти 20 тисяч тестів на тиждень, то 600 тисяч тестів – повторюю, тільки в місті Києві – ми зможемо зробити за 30 тижнів.

Це проста математика, прості розрахунки.

Тому я вважаю, що запровадження практики масового тестування не є виправданим і правильним. Послідовність дій, яка зараз запропонована, враховує наявність у людини певних контактів та наявність певних симптомів. Температура 37,1 або наявність нежиті не є підставою для тестування.

– Чи правда, що "за протоколом" у нас тестують лише тих, хто повернувся з-за кордону або контактував із хворим?

– Ні, це не так. Є клінічні та епідеміологічні критерії для діагностики. Названі вами – епідеміологічні. До них зараз відносяться наступні: контакт із встановленим випадком коронавірусу, повернення з країн, де реєструються захворювання у великій кількості, і повернення з регіонів України, де реєструються кластерні (групові) захворювання.

Клінічні критерії: лихоманка з температурою вище 37,5, сухий кашель, підвищена втомлюваність. Це є підставою, щоб запідозрити коронавірус.

Коли епідеміологічні критерії поєднуються із клінічними, тоді точно є підстави, аби протестувати людину.

– Вже минуло три тижні з моменту запровадження в Україні карантину, як за цей час змінилася (якщо змінилася) готовність системи охорони здоров’я, лікарень до зростання навантажень? Яку кількість хворих на Covid-19 наша система вже не подужає і буде змушена "сортувати" хворих, як в Італії, коли увага приділяється хворим із середнім ступенем важкості (легкі самі одужають, на важких не витрачають час і зусилля)?

– Складне питання. Система охорони здоров’я – не віртуальна, вона складається з лікарів, ліжок, лікарень. А якщо ми говоримо про Covid-19, то важливі два чинники: доступність кисню в лікарнях и доступність апаратів штучної вентиляції легенів. За цими двома показниками Україна пасе задніх. Але це не означає, що ми маємо кинутися купувати апарати ШВЛ у кожну лікарню (на жаль, це зараз відбувається), бо для того, щоб запустити апарат ШВЛ, у лікарні має бути необхідна електромережа: ми не можемо поставити 10 апаратів ШВЛ, якщо мережа розрахована на один. В лікарню має бути підведена система кисню, і, якщо її немає, то апарат ШВЛ буде просто тумбою, на якій, вибачте, зручно порізати сало і розкласти огірочки.

Читайте такжеПобочка вплоть до слепоты: Швеция отказалась от лекарства, которым лечат коронавирус в Украине

На жаль, у суспільства складається враження, що якщо привезуть якісь апарати, вони будуть самостійно вмикатися і працювати. Ні, для цього потрібні лікарі, які мають досвід  здійснення інтубації.

Коли наша система дасть збій, дуже важко відповісти, тому що медики часто творять чудеса і роблять те, що здавалося неможливим. Я сподіваюся, що нам вдасться пройти цей період епідемії з мінімальними втратами.

Чи готова українська система охорони здоров’я до таких викликів? Ні. Жодна країна не була готовою до виклику коронавірусу. Це не є проблемою виключно України. Така ж сама проблема і в США, і в Італії, і в Іспанії. Хоча там потужніші системи охорони здоров’я. Але всі ці країни зіткнулися з такими самим проблемами, що й Україна.

– Багато хто тішиться, що до України коронавірус дістався пізніше, ніж у багато інших країн, бо скоро потеплішає – і цей вірус вщухне, а там, мовляв, і вакцину знайдуть… Якщо справді до літа або влітку буде винайдена вакцина, як про це раніше повідомлялося, то за найоптимістичнішим прогнозом, коли вона може потрапити в Україну?

– Вакцина вже створена. Причому вже було кілька заяв від різних виробників про створення вакцини. Питання в тому, чи діє ця вакцина, чи формує вона довготривалий імунітет. Вирішити це питання до літа точно не вдасться. Для того, щоб це зрозуміти, потрібно  провести вакцинацію певної кількості людей, а потім через шість-дев’ять місяців перевірити, хворіли вони на Covid-19 чи ні.

Тому, навіть при розробці ефективної вакцини, процес її перевірки триватиме приблизно до березня наступного року.

Я думаю, що найоптимістичніший термін для появи вакцини – весна наступного року, а влітку 2021-го вона вже може з’явитися і в Україні. До того часу Україна пройде дві або три хвилі епідемії коронавірусу.

Коли світ зможе зітхнути з полегшенням – коли закінчиться пандемія? Песимістичний і оптимістичний прогноз…

– Є цілком реалістичний прогноз: світ зітхне з полегшенням у тому разі, якщо 70% населення сформує імунітет. Це відбудеться або після перенесеної хвороби, або після застосування вакцини.

Якщо вакцина буде створена, то на імунізацію такої великої кількості людей піде два або два з половиною роки. Якщо ж вакцина в силу різних обставин не буде створена, то елемент формування власного природного імунітету триватиме до трьох років. І десь за три з половиною роки ми зможемо зітхнути і сказати, що пройшли цей етап.

Але далі може з’явитися новий вірус…

Нові віруси та бактерії будуть обов’язково з’являтися. Своєю діяльністю людина порушує екосистему. Глобальне потепління, забруднення атмосфери і ґрунту, освоєння нових місць – це ті фактори, які призводять до появи нових вірусів. Коронавірус – це маленький дзвіночок, попереду на нас можуть чекати значно страшніші ситуації. Тому дуже важливо, аби людство винесло з цієї пандемії уроки. 

Надія Майна

Сейчас вы просматриваете новость «До появления вакцины Украина пройдет две-три волны эпидемии коронавируса – инфекционист Курпита». Другие новости коронавируса читайте в разделе « Коронавирус». Если вы заметили ошибку, выделите ее мышкой и нажмите Ctrl+Enter. Если вы заметили ошибку, выделите ее мышкой и нажмите Ctrl+Enter
Подписывайтесь на наш канал в Telegram
Новости партнеров

Последние новости

Продолжая просматривать glavred.info, вы подтверждаете, что ознакомились с Правилами пользования сайтом, и соглашаетесь c Политикой конфиденциальности
Принять