Около 30-50% украинцев уже переболели коронавирусом - экс-санврач Украины

Изучение коллективного иммунитета - намного дешевле, чем проведение ПЛР-тестов, а тесты на антитела можно делать намного быстрее и более массово.

Карантин в летние месяцы может ухудшить ситуацию с заболеваемостью, считает Святослав Протас

Минулого тижня уряд оголосив про подовження карантину до 22 травня. При цьому вже з понеділка, 11 травня, його поступово послабили – відтак, за умов дотримання карантинних заходів безпеки, розпочали роботу магазини непродовольчих товарів, розташовані в окремих приміщеннях, салони краси, стоматології, літні тераси закладів харчування і відкрито парки і сквери.

Але у разі зростання випадків захворювання, карантин знову можуть посилити щонайменше до літа, або й взагалі до осені. Тим не менше, одразу кілька міст України вирішили діяти наперекір вказівкам центральної влади і почали послаблювати карантинні заходи самовільно.

В інтерв’ю Главреду колишній головний державний санітарний лікар України (2014-2016 рр.), старший науковий співробітник інституту громадського здоров’я імені О.М. Марзєєва НАМН України, кандидат медичних наук Святослав Протас розповів про те, коли можна послаблювати карантин і чи ефективним буде сидіння вдома влітку, коли в українців виробиться колективний імунітет та про що насправді свідчить статистика захворюваності, чи є ризик поїздок на заробітки за кордон та чи чекати другої хвилі захворюваності.

- Карантин, хоч і з послабленнями, подовжили до 22 травня. Наскільки ці послаблення в подальшому можуть погіршити ситуацію з поширенням коронавірусу?

- Треба розуміти, що на сьогодні чітких критеріїв та правильних математичних моделей для того, щоб спрогнозувати ускладнення епідемічної ситуації, не існує. Бо, по-перше, новий вірус, по-друге, процес розповсюдження хвороби настільки багатофакторний, що практично неможливо зробити більш-менш вдалий прогноз – це завжди дуже невдячна справа. Фактично, тут треба реагувати по факту – під час пом’якшень спостерігати за рівнем захворюваності (як він змінюється – піднімається чи опускається).

Єдиним серйозним інструментом прогнозування і прийняття рішень на рівні держави могли б бути результати дослідження популяційного (колективного) імунітету. Але такі дослідження в Україні досі не проведені, не дивлячись на те, що національні виробники розробили вітчизняну тест-систему. До того ж, вивчення колективного імунітету – набагато дешевше, ніж проведення ПЛР-тестів і їх можна робити набагато швидше і масовіше. Єдина незручність у тому, що для цього треба відбирати кров для дослідження на відміну від ПЛР, де необхідний мазок з рота й носоглотки.

Тим не менш, більшість країн Європи у себе вже провели таке тестування і орієнтуються саме на них, бо вони більш-менш реальну картину із розповсюдженням хвороби, оскільки за результатами різних досліджень, кількість безсимптомно хворих людей варіюється від 15 до 70%. Тобто у більшості країн, де провели такі тести вже побачили, що люди вже перенесли хворобу і у них вже є антитіла до вірусу, а відтак вони не становлять загрози для оточуючих і можуть бути соціально активними. Адже виявлення збудника, яке зараз ми робимо, має цінність винятково для лікарів – для встановлення діагнозу і проведення лікування.

Саме тому треба провести вивчення популяційного імунітету. Бо якщо виявиться, що у нас більше 50% відсотків захворіли, то в нас немає ризиків для майбутнього спалаху, адже це повністю вкладається у класичну картину епідеміологічного процесу для респіраторних хвороб, згідно з яким, поки не перехворіє дві третини населення, збудник не відступить і епідемія не припиниться. І, на жаль, сьогодні Україна бореться з вірусом всліпу, методом проб і помилок замість того, щоб організувати масштабні лабораторні дослідження, хоча для цього є всі можливості – не вистачає лише бажання.

Протасов
Экс-главный государственный санитарный врач Святослав Протас / УНИАН

-  Як скоро в українців може виробитися колективний імунітет?

- Часові рамки вироблення антитіл наукою описані. Є різні їх види – найшвидші, імуноглобулін А, виробляються у перші дні на слизових оболонках, далі у крові виробляється імуноглобулін М і останнім з’являється імуноглобулін G, але він є настійкішим. Вони виробляються впродовж місяця після зараження і можуть зберігатися у крові півроку-рік. Але, враховуючи, що вірус новий і малодосліджений, і навіть вибірки у європейських країнах невеликі, то власне, ці дослідження колективного імунітету і мали б показати, наскільки населення імунізоване. І поки їх немає, то ми наразі навіть не розуміємо кількості людей, які мали легку форму і не знаємо, чи виробився у них імунітет.

Крім того, цінність цих досліджень була б і в тому, що на їх підставі можна було б сформувати відповідний реєстр – банк потенційних донорів з антитілами, плазму крові яких можна було б використовувати для лікування важких форм у інших людей. І такі дослідження варто проводити протягом місяця з певною періодичністю, щоб мати уявлення, наскільки швидко антитіла виробляються у людини і як довго у неї в організмі зберігаються.

- У МОЗ згадували про початок масового тестування українців на антитіла до коронавірус. Кому, в першу чергу, варто робити такі тести?

- По-перше, добре, що це планується, але тут треба швидше розкачуватися.  Якщо згадати як від початку розвивалася ситуація з діагностикою, то Україна на початку не мала можливості сама діагностувати і відвозила зразки у Лондон, пізніше закупила першу партію німецьких тестів і розтягувала їх на два-три місяці. Така ситуація пояснюється тим, що у ході псевдореформ ми знищили біомедичну науку і реально мобілізувати той кадровий потенціал і матеріальну базу для виготовлення тестів, як виявилось, для нас це непосильна праця.

Як це не прикро, але досі академічний інститут, який розробив власні ПЛР-тести ще в січні, не отримав фінансування від держави і не випустив жодного взірця. Натомість заява президента про начебто розроблені тести насправді має на увазі переклеєні етикетки на ненайкращі тести з Китаю і їх якість значно гірша. Тобто відбувається реальний абсурд, і команда президента постійно демонструє своє невігластво, не кажучи вже про бажання заробити на біді. Що стосується ІФА-аналізів, тобто тестів на антитіла, то їх не було – були лише швидкі китайські, і ті себе дискредитували, бо кожен тринадцятий не спрацьовує. Тому що, знов-таки, вірус новий і система має бути адаптована до кожного типу вірусу. Але враховуючи, що розробка тест-систем для ІФА-аналізу простіше, в Україні збереглося науково-виробниче підприємство, яке цим займається. Та, на жаль, віз і нині там.

По-друге, в ідеалі масово охопити населення, бо у цьому випадку мова якраз йде про популяційний імунітет, а не про імунітет окремих груп. Втім, є певна методика, зокрема, є дві вибірки – по одній населення звертається добровільно, а по іншій – тестуються певні професійні групи. Безумовно, сьогодні це, в першу чергу медики, правоохоронці, тобто, ті, хто в першу чергу наражається на ризик контакту з інфікованими. Також це працівники торговельної сфери, продуктових магазинів, житлово-комунальної сфери – усі вони мають бути у перших кластерних групах для проведення дослідження. Але в цілому треба намагатися максимально широко охопити населення, аби розуміти, як у людей в умовах карантину формується імунітет. Адже, якщо взяти до уваги дослідження в Італії, то там люди в умовах жорсткого карантину перехворіли, причому безсимптомно.

- Ви згадали, що коронавірус може протікати безсимптомно. На що звертати увагу в першу чергу?

- Ці симптоми клінічно незначущі. Якщо хвороба протікає у безсимптомній формі, то ви навіть не підозрюватимете про її наявність. І такий відсоток наразі говорить про те, що третина населення, яка хворіє безсимптомно – клінічно здорові люди. І виявити те, що вона хворіє або перехворіла можна лише після проведення тестування. Наприклад, за допомогою ПЛР-діагностики виявити збудника, можна з’ясувати, що людина хворіє зараз.

Але збудник виділяється певний проміжок часу – на сьогодні вже є дані, що він виділяється два-три тижні або до 50 днів. Але якщо людина вже перехворіла, то тоді треба досліджувати антитіла і дивитися яких із них більше – по ним можна визначити, коли людина хворіла і зрозуміти, наскільки людина захищена. Це складний специфічний медичний процес, який має проводитися під опікою держави. І на подібних речах не можна економити. Бо ми наразі боремося з проблемою, але не намагаємося її прогнозувати і профілактувати.

- Коли, на вашу думку, варто чекати піку захворюваності, оскільки дані про це постійно зміщуються у часі?

- Я особисто переконаний у тому, що піку як такого у нас уже не буде, за винятком, можливо, осіннього періоду, якщо карантинні заходи будуть затягуватися і неадекватно плануватися. У мене є інтуїтивне відчуття, що в Україні вже близько 30-50 відсотків людей перехворіли. Тобто значна частина населення вже має імунітет, але поки що, через відсутність тестування, вона знаходиться поза увагою. Повторюся, коли перехворіють бодай дві третини населення, імунітет стає стійким, вірус втрачає свої можливості, і він або адаптується, або зникає. Можливо, і цей вірус стане черговим сезонним захворюванням поряд з іншими штамами коронавірусу, які циркулюють щороку, але не є настільки агресивними.

- Якщо говорити про осінь та можливу другу хвилю, яких масштабів вона може бути? Адже мова йде про можливе подовження карантину до осені.

- Це буде найбільш неадекватне рішення. Чим довший буде карантин у літній період, тим більший і масштабніший спалах може бути восени. Якщо говорити послаблення карантину, то з нього, як із голодування, треба виходити поступово, щоб не спровокувати погіршення ситуації. Але, знову ж таки, ми орієнтуємося на речі, які є наслідками – на рівень захворюваності, на завантаженість лікарень. Хоча куди правильніше було б орієнтуватися саме на імунітет – за його наявності, стає більш зрозумілим те, що ризик підвищення захворюваності і паралізованості лікарень буде мінімальним.

- Скільки тоді часу може знадобитися на поступовий вихід із карантину, щоб це було безпечно?

- Знову ж таки, не маючи показників імунологічного моніторингу, нічого не можна спрогнозувати. Бо, наприклад, якщо ми матимемо третину населення з імунітетом і при цьому ми послабимо карантин, то ми матимемо незначне підвищення захворюваності і тоді нам треба буде виходити з карантину довше – наприклад не два тижні, а місяць. Якщо перехворіло більше 50 відсотків, то карантинні заходи можна знімати і через тиждень відпустити, а якщо 70 відсотків – то ризиків взагалі немає. Зараз треба розуміти ще і те, що занадто критичними заходами зараз ми, перш за все, деморалізуємо суспільство. Тим паче, коли усі ці заходи супроводжуються соціальною несправедливостю. І ці ризики треба усвідомлювати, бо карантин – не ліки, а спосіб мобілізувати медичну систему.

- Чи є сенс в адаптивному карантині, який можуть застосовувати в окремо взятих містах?

-  Я вам більше скажу – його треба було вводити з самого початку. Тобто окремі заходи щодо навчання і обмежень громадського транспорту можна було б робити централізовано, усе інше мало б бути адаптивним від самого початку. І це б пом’якшило наслідки для економіки, і мобілізувало б кадровий медичний  потенціал за умов його нестачі, адже за таких умов медики з різних областей передавали б один одному досвід і обладнання. Бо на сьогодні є низка областей, де як такої  масштабної проблеми не було. Власне, за цим сценарієм і Білорусь і про це каже імунологія, мовляв, що ми маємо локалізувати вогнища там, де вони виникають. А коли ми ввели загальнонаціональний карантин, але санепідслужби не здатні відпрацювати спалахи у гуртожитках, бо немає людей і засобів, то який тоді сенс від такого карантину?!

- Раніше ви заявляли, що при скасуванні карантину необхідно опиратися на дані про кількість госпіталізованих. Чи є реальні підстави для послаблення карантину, з огляду на той факт, що число тих, хто потребує госпіталізації, продовжує зростати?

- МОЗ сьогодні заявляє про те, що вони начебто вийшли на певний рівень захворюваності. Але я скептично до цього ставлюся, тому що це не реальний рівень, а рівень лабораторної спроможності виявляти цих людей. Тобто це максимум, який вижали з лабораторій, тому цифра не росте і ми думаємо, що це плато. А реальної кількості ми не знаємо, бо в нас багато людей і досі не звертається до лікарів, бо не довіряє медицині. Хай би що не казали, але усі пневмонії не обстежуються, як не досліджують і секційний матеріал померлих від пневмонії, хоча, якщо подивитися на дані Держстату за січень-лютий, то від пневмонії померли 1300 людей – набагато більше, ніж від коронавірусу. І я переконаний у тому, що якась частина серед них цілком могла померти саме від коронавірусу. Реально у своїй більшості стаціонари не завантажені, ситуація всюди різна – навіть в одному районі у лікарні можуть знаходитися 10-15 людей і два вільних ліжка, а є такі, де є два-три хворих і 10 вільних ліжок.

- Низка міст, не чекаючи рішення Кабміну, вже пішли на послаблення карантину. Чи може ця обставина стати поштовхом для нової хвилі поширення вірусу?

- Такі речі я не вітаю, але не з позиції епідеміологічних загроз, а виключно з позиції верховенства права. Закон має бути один для всіх. Хоча я повністю з розумінням ставлюся до позиції мерів, коли за відсутності адекватної інформації і адекватних дій ці заходи викликають незадоволення громадян. Невігластво нічим не прикрити, але це не є підставою для порушення закону.

- Влада говорила про заборону на виїзд заробітчан через додаткові ризики по зараженню коронавірусом. Наскільки великий цей ризик насправді?

- Його немає. Ризик людям померти від голоду набагато більший. Фактично, ризик зараження коронавірусом що за кордоном, що в Україні для цих людей фактично однаковий. Інфекції не мають кордонів і коронавірус це наочно продемонстрував. Це залежить від характеру збудника, шляхів його передачі. Можливо, це мінімізує темпи поширення і географію захворюваності, але в загальному плані це не впливає на результат.

- Як скоро може з'явитися вакцина від коронавірусу і як може розвиватися хвороба у разі її відсутності?

- По-перше, якщо вакцина не розробляється, то тоді все іде за законами епідеміології – створюється колективний імунітет, вірус зникає чи адаптується. Якщо є вакцина, то вона пришвидшує формування колективного імунітету. Є питання до ефективності вакцини у разі мутації вірусу – можливо, це буде як із грипом. Звісно, вона не може гарантувати 100-відсоткового заходу, але її користь у тому що якщо ми навіть і захворіємо, то не опинимось у реанімації чи на цвинтарі. Я все таки сподіваюся на її появу, а з приводу термінів можу сказати, що в Україні своєї вакцини не буде до того часу, поки ми не перестанемо бігати між Сходом і Заходом. Бо на сьогодні реально немає жодної прийнятної лабораторії для її виготовлення і відповідних кадрів. В інших країнах цей непростий етап може тривати і рік, і два. Зараз весь світ над цим працює і нам треба сподіватись, що ми зможемо опинитися у черзі перших країн, які зможуть її закупити.

- Ви згадували про профілактичні заходи. Що треба робити, аби не допустити переходу захворювання у тяжку форму?

- Специфічних заходів профілактики немає, застосовуються заходи неспецифічні. Вони усім доступні і їх треба виконувати, аби не провокувати різкого підняття захворюваності. У контексті інфекційних хвороб найкраще хворому, аби не наражати на небезпеку інших дотримуватися самоізоляції. Тоді можна мінімізувати ризики. Що стосується важких форм, то є постійно діюче правило – ніякого самолікування і одразу звертатися до лікаря. Ну і загальноприйняті рекомендації щодо здорового способу життя і укріплення імунітету. Але у випадку з останнім, треба розуміти, що короткий проміжок часу імунітет зміцнити неможливо і ефекту від того, що під час пандемії ми, наприклад, кинемо палити чи вживати алкоголь, то ефект можна буде побачити лише під час наступної хвилі за умови, що ми від цього відмовимось і надалі. Так само не варто використовувати і штучні імуномодулятори, бо ми зробимо ними собі ще гірше.

Сейчас вы просматриваете новость «Около 30-50% украинцев уже переболели коронавирусом - экс-санврач Украины». Другие новости коронавируса читайте в разделе « Коронавирус». Если вы заметили ошибку, выделите ее мышкой и нажмите Ctrl+Enter. Если вы заметили ошибку, выделите ее мышкой и нажмите Ctrl+Enter
Подписывайтесь на наш канал в Telegram
Новости партнеров

Последние новости

Продолжая просматривать glavred.info, вы подтверждаете, что ознакомились с Правилами пользования сайтом, и соглашаетесь c Политикой конфиденциальности
Принять