Безглуздий штурм Капітолія: чим закінчиться буря в США

Виборці Трампа не змиряться з поразкою, і продовжиться розкол американського суспільства.

Трамп формуватиме власну політичну силу, а трампізм оформиться у вигляді громадського руху / GettyImages
Трамп формуватиме власну політичну силу, а трампізм оформиться у вигляді громадського руху / GettyImages

Події останньої доби у Вашингтоні змусили говорити про США весь світ.

Штурм Капітолія прихильниками Дональда Трампа, швидка зачистка від протестувальників, четверо загиблих та проголошення Конгресом остаточного тріумфу Джозефа Байдена.

Цілі штурму, а також його наслідки для республіканців і Трампа

Про мобілізацію Трампом його прихильників у Вашингтон було відомо заздалегідь. Ця ініціатива з'явилася кілька місяців тому, далі відбулося лавиноподібне збурення соцмереж і формування активістських груп прибічників Трампа по всіх США. Зважаючи на те, що організацією мітингу займався не оргактив Республіканської партії, а радикальне крило консерваторів і прихильників безпосередньо Трампа, можна говорити про оформлення окремого руху – руху трампістів.

Цей рух – трампізм – буде відокремлюватися від Республіканської партії, адже всередині цієї партії уже зріє низка демаршів.

Скоріше за все, після відходу Трампа від влади республіканці опиняться у внутрішній політичній та ідеологічній кризі, і їм доведеться розмежовуватися з радикальним крилом або, навпаки, об'єднуватися з ним і самим радикалізуватися (але до цього республіканці явно не готові).

До речі, демократи вже розмежувалися зі своїм "лівим" крилом, відсунувши і не включивши до складу кабінету Байдена представників соціалістичних та "лівих" груп Демпартії. Імовірно, саме це зараз відбудеться і з республіканцями, яким доведеться розмежуватися зі своїми радикалами – "правими".

читайте такожПісля виборів Штатами правитимуть корупція і ліва черньПри підготовці вуличної акції і широкого протесту на підтримку Трампа переслідувалася мета стимулювати конгресменів та сенаторів-республіканців, які ще вагалися: чи визнавати перемогу Байдена, чи зайняти позицію Трампа і вимагати перегляду результатів. Про це, зокрема, говорять інсайдери в республіканському клубі у Вашингтоні: ставка оточення Трампа була на те, щоб саме через вулицю показати тим, хто вагається, що люди – з Трампом, що є широка активістська підтримка перегляду результатів, що народ не мовчатиме, а вийде на акції і чинитиме спротив, а, відтак, загроза громадянського конфлікту примусить цих сенаторів і конгресменів зайняти сторону Трампа у перегляді результатів.

Але це була доволі ілюзорна мета. Мало хто в оточенні Трампа вірив у те що це вдасться зробити. І, коли з'явилися перші жертви вуличної акції, Трамп "включив задню", закликавши протестувальників розійтися та підтримати поліцейських.

Тому ця вулична акція не досягла цілей і задач, які ставив штаб Трампа. У підсумку навіть ті сенатори, які мали голосувати за перегляд результатів у деяких штатах, зокрема, у Пенсильванії, або утрималися, або не проявили достатньої активності, на яку сподівався Трамп.

Крім того, позиція віце-президента США Майка Пенса була явно не на користь Дональда Трампа.

Зрештою, відкол губернаторів, відкол сенаторів, двозначна позиція Пенса – все це засвідчило, що будь-яка вулична активність, не підкріплена сильною політичною позицією у стінах Конгресу та Сенату, не зможе досягнути цілей, які перед собою ставив Трамп, а саме – підірвати перемогу Байдена.

Що тепер чекає на США

Очевидно, що традиційної мирної та добровільної передачі влади в США цього разу не буде. Очевидно, що не буде і післявиборчого примирення, коли президенти закликають до єдності нації, відбувається церемоніальне потискання рук демократів і республіканців в ім'я Америки, іде інформаційна кампанія замирення та зняття гострих кутів, які виникли під час виборчої кампанії.

Більше того, продовжиться поглиблення розколу американського суспільства. Реднеки – виборці безпосередньо Трампа і його подальші прихильники – не пробачать і не змирятися з поразкою.

Різні ініціативи типу QAnon множаться і будуть множитися із величезною швидкістю. Конспірологічні теорії знаходитимуть дедалі більше підтримки в американському суспільстві.

Кінець двопартійності?

Деякі активісти з середовища Трампа розглядали акції протесту у Вашингтоні як революцію проти істеблішменту. І ця ідеологема поборення істеблішменту (офіційної системи, яка призвела до відчуження громадянина від держави в США) все більше проникатиме в корені суспільства. Цілком очевидно, що або Трамп, або хтось інший спробує скористатися цими настроями для формування контрсистемної опозиції.

читайте такожАмерика згнила. Попереду - майданЧи виживе ця опозиція в американській дійсності – велике питання. Тому що в історії Америки були випадки, коли з'являлися достатньо потужні політичні сили, що кидали виклик двопартійній політичній системі, висували радикальні гасла та займали радикальні позиції. Це були дуже різні сили – починаючи від профспілкових партій і закінчуючи Партією реформ. Ці партії показували достатньо непогані результати в 30-ті та 50-ті роки. Зараз ситуація інша, але хвиля невдоволення двопартійною системою дуже висока.

Тому я не виключаю, що далі Трамп формуватиме власну політичну силу, а трампізм оформиться у вигляді громадського руху з різними відгалуженнями з тим чи іншим відтінком "коричневого" (адже найбільшу активність під час вуличних акцій проявляли альт-райти).

Внутрішньополітична криза в США

Боротьба з нав'язливою толерантністю, яку сповідують демократи, і страх перед другою хвилею BLM можуть спровокувати навіть силовий спротив федеральному центру.

В ситуації розколотості суспільства буде важливим те, наскільки американська інституційна система зможе ефективно працювати. Адже вже зараз йдеться про конституційну кризу в США, про необхідність нових підходів до конституційного процесу, про неефективність та складність виборчої системи, про необхідність зміни статусу деяких регіонів, зокрема, округу Колумбія, де знаходиться Вашингтон. Усі ці питання виникли зараз, коли інституції не спрацювали під час заворушень, протистояння демократів та республіканців, протистояння Конгресу і Трампа.

На всі ці внутрішні інституційні виклики поки що Америка не має відповідей.

Більше того, є загроза того, що демократи спробують добити трампізм. А це неминуче призведе до тиску та репресивних дій.

Відомо, наприклад, що Твіттер на 11 годин закрив аккаунт Трампа, були заяви з боку Фейсбуку та інших соцмереж щодо фейків від Трампа. І вже зараз трампісти заявляють про масове цензурування їхніх постів і ресурсів у соціальних мережах. Це може призвести до появи іншої більш вільної соціальної мережі: ці соціальні групи підуть із відомих соцмереж, але вони нікуди не зникнуть – вони знайдуть інший спосіб мобілізації, як це було під час заворушень в Ірані, Єгипті, Сирії та інших країнах Близького сходу (там люди переходили в соціальні мережі місцевого значення, через які їм вдавалося провести мобілізацію прихильників та здійснити координацію акціями протесту).

читайте такожБайден - новий Троцький, який кине США в пожежу світової революціїОтже, на Америку чекає дуже складний рік – рік конституційної та інституційної кризи, рік кризи основних політичних партій США та ідеологій. Це означає що на вулиці будуть виходити маси людей, і триватиме політична турбулентність. Багато що залежатиме від того, наскільки кабінет Байдена буде спроможним утримати баланс зовнішньої і внутрішньої політики. Тому що під час внутрішніх криз американські кабінети дуже схильні до того, щоб розмінною монетою врегулювання внутрішніх криз ставала зовнішня політика.

Поки що йдеться саме про рік, а не про весь період президентства Байдена, тому що те, якою далі буде ситуація в США, залежатиме від декількох факторів: по-перше, наскільки ефективною буде боротьба команди Байдена з коронавірусом і все що, з цим пов'язано; по-друге, наскільки Байдену вдасться приборкати радикальні течії та стабілізувати інституційну систему. Нагадаю, коли Обама став президентом, йому також передрікали турбулентність протягом усього періоду президентства, але він мав два президентські терміни.

Тому варто аналізувати дії кабінету Байдена: перші півроку покажуть, чи вдасться йому стабілізувати систему, чи він зробить ставку виключно на істеблішмент. Якщо останнє – тоді ця турбулентність буде продовжуватися довго, і постане питання не стільки про подальшу політичну долю Байдена, скільки про долю Сполучених Штатів та їхнє майбутнє.

Що робити Україні

Для України в даній ситуації важливо знайти точки опори і в Республіканській, і в Демократичній партії, причому в різних угрупованнях. Це потрібно, щоб збереглася підтримка з боку США України, нашої боротьби з Росією на Донбасі, щоб збереглася лінія захисту санкційними механізмами.

Україна і так достатньо "наслідила" під час виборів у Сполучених Штатах та залишилася зі скандальним бекграундом. Тому їй потрібно позбутися цього образу та перейти до більш конструктивної позиції, аби зберегти підтримку.

Віталій Кулик, директор Центру дослідження проблем громадянського суспільства, спеціально для Главреду

Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl + Enter
Популярне
"Абрамс" на Красній площі тепер неминучий"Абрамс" на Красній площі тепер неминучий Візит до Туреччини показав всю "убогість" ЗеленськогоВізит до Туреччини показав всю "убогість" Зеленського Кремль попався в українську пасткуКремль попався в українську пастку Як влада одним-єдиним законом наплодила масу загроз для УкраїниЯк влада одним-єдиним законом наплодила масу загроз для України Дзвінки західних лідерів Зеленському: чи дав Захід Україні команду «фас»Дзвінки західних лідерів Зеленському: чи дав Захід Україні команду "фас"

Останні новини

Реклама
Реклама
Реклама
Продовжуючи переглядати glavred.info, ви підтверджуєте, що ознайомилися з Правилами користування сайтом , і погоджуєтеся c Політикою конфіденційності
Прийняти