Грудень і січень можуть стати для російської політичної системи досить значущими. 17 грудня пройде прес-конференція Путіна, на початку 2021 року анонсовано послання Федеральним Зборам. Правда "початок 21 року" - це досить розпливчасто. Січень, лютий і навіть березень - це цілком можна назвати початком року.
У будь-якому випадку від цих двох подій варто очікувати одного - заяви Путіна в тій чи іншій формі про його власне майбутнє. Зрозуміло, що система йде врознос, положення Путіна в цій системі перестало відповідати колишньому функціоналу, він практично не в змозі контролювати обстановку, яка чим далі, тим відвертіше приймає характер загального звалища. Тому логічно припустити, що він повинен буде дати відповідь на питання - чи має намір він почати процес відходу і передачі влади. Сценарій, при якому він залишається - просто продовження агонії. Хоча якраз цей сценарій найбільш вірогідний.
читайте такожЯк Захід почав готувати Навального до посту президента РосіїПроблема в тому, що наступника немає і бути не може. Політичний простір випалений напалмом і відформатований під конкретну особистість нагорі. Всі політичні баланси "заточені" на збереження хоч якогось гомеостазу за умови наявності саме цієї конкретної фігури в якості арбітра. Будь-яка інша розвалює рівновагу, негайно хаотизуючи всю систему управління. Керований перехід (як це було при Єльцині) сьогодні неможливий у зв'язку з повним розпадом системи управління. Тому передавати владу нікому. Звідси і спроби створити "колективного" наступника у вигляді Держради - але, схоже, що ця ідея не здатна бути реалізованую в принципі. Югославія теж після смерті Тіто спробувала піти шляхом колективного управління, але чим все закінчилося - відомо.
Логіка підказує, що революційна ситуація у верхах вже практично склалася. Управляти по-старому неможливо, по-новому - ніхто не знає, як. Точніше, кожне оргзлочинне угруповання у владі має на цей рахунок свою думку, але зрозуміло, що воно кардинально відрізняється від думки всіх інших. Політика вибудовування балансів створила ситуацію, коли немає жодного ОЗУ, здатного нав'язати свою волю всім іншим, а союзи між ними можуть бути тільки тимчасовими і гранично нестійкими. Ну, і крім того, будь-який союз автоматично буде розглядатися як замах на стабільність з усіма витікаючими. Політично це глухий кут, який нерозв'язний "мирними" засобами. "Мир в обмін на території" в цьому випадку не працює. Значить - тільки силове рішення.
читайте такожПутінська система вичерпала всі джерела і почала пожирати сама себеВід Путіна потрібно або почати той самий трансферт, запустивши його і позначивши етапність, або продемонструвати, що він ще огого і всі чутки про його здоров'я і дієздатність - це такий черговий хитрий план по виявленню ворогів і зрадників. Правда, всі хитрі плани в путінському виконанні завжди виявлялися повним пшиком і вигадкою пропагандистів. У реальності стратегія Путіна завжди одна і та ж - тягнути до останнього, не приймаючи ніяких рішень. Раніше це працювало, сьогодні - ні. Сьогодні всі наскільки-небудь розумні люди віддають собі звіт в колапсі, що насувається, а тому якщо ні в грудні, ні в січні на посланні від Путіна не дочекаються нічого виразного і зрозумілого, то швидше за все, процес розпаду системи отримає різке прискорення. Чекати вже просто небезпечно.
Наші стандарти: Редакційна політика сайту Главред
Читати Главред в Telegram
Главред в Google News
