Кліматолог пояснила, чому в Україну повернулися пилові бурі

В Україні останнім часом досить звичним явищем стали пилові бурі. Вони з'явилися унаслідок того, що в країні почали масово вирубувати лісосмуги.

Про це під час чату на Главреді розповіла кліматолог, географ-метеоролог, завідувачка відділу прикладної метеорології та кліматології Українського гідрометеорологічного інституту Віра Балабух.

За її словами, пилові бурі не давали спокійно жити українцям і 40-50 років тому - тоді вони були надзвичайно небезпечним явищем в Україні.

"На початку 70-х років спостерігалися настільки потужні пилові бурі, які були здатні перенести весь родючий шар ґрунту цілої області і повністю зруйнувати його. Ці бурі завдавали дуже великих збитків. Їх іноді називали "чорними бурями".

Тоді вирішили боротися з цим явищем, і для цього були посаджені лісосмуги. Це рішення виявилося досить ефективним", - пояснила експерт.

За словами Балабух, посаджені лісосмуги, крім іншого, дозволили підвищити вміст вологи ґрунту і зменшити швидкість вітру.

"Це призвело до того, що в останні 30-40 років у нас майже не було пилових бур, а якщо і траплялися, то вони не ставали стихійними лихами. Тобто тоді майже побороли це явище", - особливо зазначила кліматолог.

Експерт звернула увагу на те, що після того, як у нас в останні роки масово почали вирубувати лісосмуги - вони були знищені майже за кілька років, до цього додалися ще й всі нові процеси, що відбуваються в атмосфері, - у нас знову виникають пилові бурі.

"Навесні 2020 ми бачили потужну пилову бурю навіть у Києві. Це - не випадковість. Це - перший дзвіночок, який закликає нас зупинитися, бо далі на нас чекає біда. Ці явища з часом з'являються в Україні значно частіше, і вони стають небезпечнішими. Так ми повернемося до того, що відбувалося в 60-70-х роках", - зазначила Балабух.

Кліматолог уточнила, що пилові бурі особливо небезпечні на початку весни, коли рослинність ще відсутня, починаються польові роботи і оранки земель, ґрунт стає пухким, тому вітер легко його підіймає і переносить на великі площі.

"Наявність лісосмуг просто не дозволила б цього: вона б зменшила швидкість вітру, а волога, яку вони б затримували, не давала б ґрунту піднятися в повітря", - сказала кліматолог.

Також експерт пояснила, що для смерчів лісосмуги не є перешкодами.

"Це явище (смерчі – ред.) - надзвичайно небезпечне, навіть для атомних електростанцій, які є досить потужними і захищеними спорудами. Смерчі спостерігаються переважно влітку і мають іншу природу для утворення. Якщо в 80-х роках смерчі в помірних широтах виникали в травні-серпні, то тепер вони фіксуються і в квітні, і в березні, і у вересні. Нещодавно в Херсоні був потужний смерч", - розповіла Балабух.

Підсумовуючи, кліматолог сказала, що збільшення кількості смерчів також пов'язане зі змінами клімату, зростанням температур і зростанням нестійкості атмосфери.

Погодні катаклізми в Україні – про що повідомлялося раніше:

• В Україну на вихідних, 17-18 жовтня, повалилася справжня буря зі шквальним вітром і сильними дощами, через що десятки населених пунктів залишилися знеструмленими.
• Протягом останніх десятиліть у всьому світі збільшується кількість природних катаклізмів, заявила завідувачка відділу прикладної метеорології та кліматології Українського гідрометеорологічного інституту Віра Балабух.
• Через зміни клімату на Україну чекає гостра нестача води. І якщо раніше з цією проблемою стикалися жителі південних і східних регіонів, то тепер це торкнулося і північних областей, заявила завідувачка відділу прикладної метеорології та кліматології Українського гідрометеорологічного інституту Віра Балабух.

Наші стандарти: Редакційна політика сайту Главред