Україна до 2025 року планує відновити контроль над кордоном з Росією.
На це вказують внесені напередодні зміни в Стратегію інтегрованого управління кордонами і ряд закритих рішень, ухвалених протягом декількох тижнів на засіданнях РНБО.
Однак відновлення контролю над кордоном, як і активна зачистка інформпростору від проросійських сайтів і медіаресурсів, що вибухнула днями, як стверджують експерти, ризикує спричинити за собою чергове загострення на фронті.
П'ять сценаріїв
У середу, 24 лютого, Кабінет міністрів ухвалив розпорядження, що стосується заходів з відновлення контролю над українсько-російським кордоном на Донбасі в найближчі роки.
У порівняльній таблиці до документа зазначено, що Київ на шляху до інтеграції в НАТО і Євросоюзу ставить перед собою завдання по забезпеченню готовності до охорони зовнішніх кордонів ЄС в межах України після того, як українська держава увійде до складу цих об'єднань.
Тому в підпункт розпорядження "Охорона кордону поза пунктами пропуску" вноситься зміна, що передбачає забезпечення охорони українсько-російської ділянки кордону після того, як над Донецьком і Луганськом буде відновлений контроль. Серед заходів - модернізація системи охорони кордону поза КПП, розвиток підрозділів швидкого реагування, вдосконалення системи спостереження, в тому числі з використанням безпілотників.
Подібні зміни - далеко не перший крок. Тижнем раніше Рада нацбезпеки ухвалила закрите рішення щодо застосування сценаріїв реінтеграції Донбасу.
"Рішення з цього питання є закритим і таємним. Є ситуація повернення до рішення РНБО від 5 грудня 2019 року, коли розглядалися 5 сценаріїв, які можуть застосовуватися на окупованій території Донецької та Луганської областей. Зараз усі ці 5 сценаріїв будуть підніматися - і відповідним структурам і посадовим особам президент дав вказівку переглянути всі ці речі і при необхідності робити нові редакції", - ухильно пояснював журналістам глава відомства Олексій Данилов.
Кордон не повернути без згоди Росії
Як пояснив Главреду військовий експерт, полковник запасу Олег Жданов, влада уникає деталізації рішень, побоюючись відповідної реакції Росії. За його словами, п'ять сценаріїв зводяться, як мінімум до трьох - політичного, військового, і заморожування конфлікту за принципом Придністров'я або Абхазії. Іншими словами, до тих варіантів, які обговорювалися і минулою владою, але так і не були реалізовані.
Керівник Центру військово-правових досліджень Олександр Мусієнко, у свою чергу, переконаний, що найбільш вірогідний сценарій повернення кордону – саме політико-дипломатичний.
"Цей шлях повинен включати в себе і силовий компонент, тому що коли дипломатія підкріплена силою, то вона працює значно краще. Тому що поки ми бачимо, що переговори в Мінську зайшли в глухий кут і стоять на паузі, тому і невідомо, коли відбудеться реалізація тих документів, які приймає парламент або Кабмін", - вважає Мусієнко. І додає, що без вирішення питання безпосередньо з Росією як з учасницею конфлікту на Донбасі, будь–які розмови про повернення контролю кордону - безпідставні і передчасні.
У той же час, переконаний експерт, усі зрушення української влади щодо прискорення на Донбаському напрямку можуть бути пов'язані не скільки з назрілою 7 років тому проблемою, а з... бажанням влади України бути поміченими в США.
читайте такожУ Кравчука розповіли про нову тактику Росії та ескалацію на Донбасі"Тут важливий зовнішньополітичний фактор, який не можна применшувати. Адже змінилася адміністрація в США і на вищому рівні, між главами США і України досі не відбулося телефонних перемовин. Тому президент і його команда стурбовані забезпеченням нормальних відносин із США - ймовірно, влада України отримала сигнали від американців у проведенні сильної політики щодо захисту від Росії, з чим, швидше за все, і пов'язані всі недавні рухи влади", - говорить Мусієнко.
Як розповів політичний аналітик, експерт з питань міжнародної політики, колишній народний депутат України Тарас Чорновіл, ще один варіант, який міг би вирішити варіант з кордоном - введення миротворців ООН. Питання про їх розміщення днями знову озвучив постпред України Сергій Кислиця.
"Це питання обговорюється ще з 2015 року і ось до нього знову пропонують повернутися. На даний момент ми втратили два роки і тепер потрібно знову повертатися до обговорення і починати все з нуля, бо це по суті – єдиний спосіб повернути собі кордон не з рук Росії і її бойовиків, а безпосередньо з рук солдатів ООН. Іншого варіанту у нас немає, адже ми не можемо почати фронтальний наступ на "ЛДНР", тому що тоді це дасть Росії шанс на розгортання повномасштабної війни проти України", - вважає Чорновіл.
Чи буде загострення на Донбасі
Експерти переконані, що спроба позбутися інформаційного впливу РФ неминуче викличе чергове загострення на фронті.
"Те загострення, яке триває на фронті з листопада, більше пов'язане з глобальними політичними рішеннями і невиконаннями домовленостей, досягнутих на Паризькому саміті більше року тому, адже у Росії немає інших способів тиску на Україну, окрім як розв'язати позиційну війну на лінії розмежування, створюючи провокації", - погоджується з колегою Олег Жданов.
читайте такожДо 15 років в'язниці і конфіскація майна: кому загрожує покарання за колабораціонізмУ зв'язку з цим, Жданов уточнює, що українським військам необхідно повернутися до практики вогню у відповідь при загрозі життю цивільним особам, як це було в попередні роки, що може частково збалансувати активізацію російських сил:
"Без цього ми будемо і далі бачити збільшення кількості обстрілів і втрати серед цивільних осіб", - додає він.
За словами Мусієнка, на фронті військові вже давно звикли до періодичного посилення атак від РФ. На його думку, куди страшніше для України ворог, що знаходиться в тилу, тому рано скидати з рахунків Медведчука і його соратників.
Втім, в цьому допомогти може один з нещодавно внесених до Ради так званих законопроектів про колаборантів, яким передбачається кримінальна відповідальність за дії з публічної підтримки агресії Росії на Донбасі, в чому часто звинувачували кума Володимира Путіна. Однак, з урахуванням того, що подібний закон кілька разів розглядало і минуле скликання парламенту, надії на його ухвалення поки мало.
Наші стандарти: Редакційна політика сайту Главред
Читати Главред в Telegram
Читати Главред в Facebook
