На сайті Главред відбувся чат із лікарем терапевтом-кардіологом, доктором медичних наук, професором, засновником Медичного центру Амосової Катериною Амосовою. Спілкуючись із читачами, вона розповіла, коли нинішня хвиля епідемії коронавірусу піде на спад, чи чекає на нас новий виток епідемії восени, чи варто українцям сподіватися на появу колективного імунітету до літа, чи є британський штам Covid-19 більш убивчим, і чому в Україні зросла кількість смертей від "корони", а також чи варто робити щеплення вакцинами 2020 року, зважаючи на появу нових штамів, чи будуть "старі" вакцини дієвими щодо них.
Про декоративні українські локдауни, смертельні жнива ковіду та нові хвилі епідемії – читайте в стенограмі чату з Катериною Амосовою.
Скептик: Степанов повідомляв, що епідемія починає йти на спад, що ми витримали черговий стрибок захворюваності на Covid-19, і що поступово ситуація почала покращуватися. Чи погоджуєтеся ви із такою оптимістичною оцінкою, яка пролунала на тлі продовження локдауну в Києві і переходу до червоної зони чергової області (Полтавської)?
Катерина Амосова: Цей оптимізм завчасний. Епідемічна ситуація суттєво відрізняється в залежності від регіону України. На заході країни хвиля епідемії справді пішла на спад. Це пов’язано з тим, що там вона розпочалася найраніше: велика кількість людей перехворіла, і, відповідно, навіть без вакцинації зменшилася кількість вразливого населення.
Щоденна статистика нових виявлених випадків захворювання на ковід є не надто надійним показником динаміки епідемії, тому що на цю цифру впливає людський фактор, доступність тестів та низка інших чинників. Наприклад, якщо хворіє вся родина, то тестується, зазвичай, хтось один із членів сім’ї. Або, якщо людина робить тест у приватній лабораторії, цей позитивний результат не потрапляє в жодну статистику. Крім того, підтягується кількість нових виявлених випадків за попередні дні, а інколи й тижні.
читайте такожКінець близько: коли в Україні закінчиться коронавірусний кошмарНа мою думку, краще аналізувати кількість зайнятих ліжок та нових госпіталізацій. Але тут є одне "але": протягом останніх десяти днів ми спостерігаємо відсутність та навіть зменшення приросту, але це відбувається не тому, що у нас усе так чудово і "ми впоралися", а тому що всі ліжка з киснем уже зайняті. Таким чином, відсутність ліжок лімітує кількість госпіталізацій.
Судячи з повідомлень у Фейсбук волонтерських організацій, які займаються концентраторами (зокрема, Київ – Литвинова, Одеса – Ножевникова, Харків – Титова), та кількості людей, що до них звертаються, зарано говорити про зменшення кількості госпіталізацій через те, що стало менше нових випадків.
Нам рапортують, що в Києві зайнято 70-80% ліжок, а не 100%. Але дитячі ліжка та ліжка для вагітних у пологових будинках не займають, а їх великий резерв. Саме за рахунок цих ліжок створюється видимість, що начебто ще лишаються місця для хворих на Covid-19.
Ще один показник, на який варто зважати, аби оцінити реальну ситуацію – відсоток позитивних результатів ПЛР-тестів з усієї маси зроблених щодня. Тут справді є позитивна динаміка. Про стабілізацію ситуацію і закінчення хвилі можна говорити тоді, коли ця цифра стає менше 10%. Два тижні тому у деяких регіонах України було під 50% позитивних результатів! Зараз спостерігається певне зменшення, але не варто завчасно радіти, адже збільшилася кількість людей, які мандрують, і вони розбавляють статистику своїм очевидно негативним ПЛР-тестом, який їм потрібний для поїздки.
Втім, є підстави очікувати певного зменшення нових випадків і госпіталізацій ближче до червня. Щоправда, це зменшення буде тимчасовим. Перепочинок, найімовірніше, ми отримаємо тільки до осені.
Василь: Протягом останніх днів кількість нових випадків зараження коронавірусом, які виявляються щоденно, почала зменшуватися – чи означає це, що епідемія пішла на спад, принаймні, ця хвиля? Коли, по-вашому, можна буде зняти жорсткі обмеження? Чи прогнозуєте ви нову хвилю восени?
Катерина Амосова: Цілком логічне питання – якщо у нас стає менше нових випадків, то навіщо нам продовжувати обмеження? Локдаун, тобто обмеження пересування та ізоляція людей в домівках, запроваджується, коли настає або наближається колапс медичної системи (ситуація, коли не вистачає ліжок із киснем). Набагато ефективніше його запроваджувати попередньо, коли система ще не "лягла".
Показання до госпіталізації протягом останнього місяця стали набагато суворішими, ніж раніше. Взагалі, за міжнародними і українськими протоколами, госпіталізувати слід людину, в якої насичення крові киснем (Сатурація) менше 93%, або якщо вона належить до групи ризику (декомпенсований цукровий діабет, серцево-судинні захворювання тощо). Але зараз покласти такого хворого в лікарню нереально. Негласним критерієм для госпіталізації сьогодні є насичення крови киснем значно менше, ніж 90%, часом у нас навіть людей із сатурацією 70% неможливо покласти в лікарню.
Коли завершується локдаун, люди починають дуже активно комунікувати, в результаті чого знову починається стрімкий приріст нових випадків. Особливо це характерно для жорстких та "правильних" локдаунів, як у західноєвропейських країнах. За наявності політичної волі в жорсткий локдаун легко увійти, але потім із нього дуже важко вийти. Саме тому Західна Європа, не дивлячись на зменшення кількості нових випадків, пролонговує локдаун, паралельно активно проводячи вакцинацію.
В Україні у більшості міст доволі декоративний локдаун, soft-версія. Слід віддати належне Кличку, бо у Києві, на відміну від багатьох інших міст України, де був саме декоративний локдаун, певні обмеження все-таки працюють. Зокрема, запроваджені суворі обмеження щодо користування громадським транспортом, але при цьому організована система спеціальних перепусток. Звісно, з цими перепустками корупції купа, аж гай гуде. При цьому таксі з першого дня локдауну суттєво підняли ціни. Але давайте будемо відверті: у нас завжди багато людей пересувалися надмірно, навіть пенсіонери шукали собі занять протягом дня. Тепер же чимала кількість людей завдяки тому, що перепустку не дістануть, а таксі дороге, все-таки посидять більше вдома і в магазин ходитимуть тільки в межах свого району.
Внаслідок того, що в Україні локдауни здебільшого не були надто жорсткі, коли їх почнуть пом’якшувати або знімати, не буде такого рикошету, як у Британії чи Німеччині. Так, наприклад, пару тижнів тому Ангела Меркель була змушена вибачитися перед громадянами і оголосити продовження карантину до червня.
З вакцинацією при цьому в Україні суцільний фейл, тож ми не зможемо використати локдаун настільки ж ефективно, як західні країні.
читайте такожУкраїні світить національний локдаун за однієї умовиНизка українських імунологів та епідеміологів, які займаються вакцинацією, зокрема, професор Волянський із Харкова, прогнозують спад ближче до літа за рахунок тих, хто перехворів, але восени за відсутності вакцинації на нас чекає нова хвиля.
У довготривалій перспективі (навіть за умови вакцинації) Covid-19 нікуди не подінеться і стане ендемічним, як грип. Мабуть, він буде не таким вбивчим і, можливо, не таким масовим, але, тим не менше, вірус нікуди не зникне. Тож, найімовірніше, протягом наступних кількох років буде потреба у вакцинації раз на рік.
Крім того, не варто розслаблятися ще й тому, що фахівці ВООЗ та наші інфекціоністи прогнозують, що пандемія коронавірусу – далеко не остання. Ми вже бачили пандемію SARS у 2003 році, пізніше – спалах MERS, тож із високою імовірністю, будуть і наступні пандемії. Отже, той внесок, який була змушена зробити наша влада в медицину (обладнання лікарень киснем, збільшення кількості ліжок для інфекційних хворих, збільшення фінансування медицини), не пропаде, бо це – внесок у майбутнє.
Борис: Наскільки об’єктивна наша статистика, чи відображає вона реальний стан справ? Скільки потрібно додати до тих цифр, які ми бачимо?
Катерина Амосова: Точно сказати, скільки додавати або на скільки множити офіційні цифри статистики, важко. Зі статистикою, в тому числі й смертей від коронавірусу, все непросто в усьому світі, не лише у нас. Більшість людей, що померли від ковіду – це люди літнього віку, які мають купу хронічних захворювань.
Є одне об'єктивне, але неспецифічне мірило – відсоток надлишкових смертей за місяць у порівнянні з показниками за аналогічний період року до пандемії. Але слід зважати на те, що є також випадки недіагностованого коронавірусу, коли наприклад людина помирає дома без підтвердження зараження. Плюс – є додаткові смерті, не пов'язані з Covid-19, від хронічних захворювань (онкологічних, серцево-судинних тощо): ці хворі були різко обмежені в доступі до медичної допомоги через пандемію. Зокрема, я як лікар терапевт-кардіолог часто стикаюся з проблемою неможливості госпіталізувати людину, яка цього потребує (наприклад, у пацієнта свіжа аритмія, що вимагає швидкого реагування та, можливо, електроімпульсної терапії).
Так відбувається не тільки в Україні, а в усьому світі.
Статистика США показала, що за попередній рік додаткових смертей було більше 20%. В Україні в листопаді-грудні торік смертей було більше на 30-35%. Навесні минулого року, у квітні-травні, коли у нас був профілактичний локдаун, і люди реально сиділи вдома й були дуже налякані, а ковіду були лише поодинокі випадки, смертність навіть зменшилася у порівнянні з 2019 роком. Тобто ми зможемо оцінити цю смертельні жнива, коли Держстат надасть статистику за минулий рік.
Втім, динаміка, яку показує офіційна статистика, дає певні орієнтири. Судячи з того, що відбувалося і відбувається в українських лікарнях, у нас буде плюс 50% у березні та приблизно плюс стільки ж у лютому і квітні.
Nelli: Чи було правильним, з вашої точки зору, рішення київської влади продовжити локдаун до 30 квітня, і чому? Чи є сенс потім залишити локдаун ще й на травневі, аби мінімізувати пересування людей, чи навіть на довше?
Катерина Амосова: Рішення київської влади щодо продовження локдауну до 30 квітня можна тільки вітати, адже у столичних лікарнях зберігається дефіцит ліжок із киснем. Цілком імовірно, що 30 квітня – це не остаточна дата, і локдаун залишать до 9 травня включно. Попри "перемішування" людей протягом тривалих травневих свят вони все-таки не ходять на роботу, менше бувають у магазинах тощо, тому на травневі захворюваність почне спадати у порівнянні з періодом до свят.
Тамара (Житомир): Із чим пов’язана настільки висока смертність від Covid-19, що спостерігається цієї хвилі? Це більш агресивний штам, чи люди виснажені?
Катерина Амосова: У нас циркулює британський штам, який у 2-3 рази заразніший, ніж попередні – китайський та іспанський штами. Тобто більша кількість смертей пов’язана з тим, що більшою є кількість хворих.
Чи є цей "британець" більш убивчим – наукові дані різні. Через те, що у співставних за факторами ризику категорій пацієнтів, які хворіли восени торік і зараз, відсоток померлих став більшим, почали говорити про те, що від британського штаму частіше помирають. Однак кілька днів тому з’явилася наукова публікація, де стверджується, що цей штам не є аж таким убивчим. Точну відповідь закордонні вчені дадуть ближче до літа.
Втім, з’ясування цього моменту нічого не дасть для лікування та ведення пацієнтів. Ми маємо справу з дуже важким респіраторним захворюванням, при якому у значної кількості пацієнтів вражаються нижні дихальні шляхи, виникає двобічна пневмонія, виникають серйозні ускладнення, а його летальність у 10 разів більша, ніж у грипу.
Тому, не залежно від штаму, найважливіше – берегти себе і своїх близьких. У молоді, у якої немає серйозних захворювань, дуже незначний ризик померти від коронавірусу. Але – молоді люди можуть принести вірус додому своїм літнім членам родини або тим, хто серйозно хворіє (наприклад, онкопацієнтам, що лікуються імуносупресивними препаратами). Тому соціальна дистанція, маски, вентиляція – це найпростіші, але й найважливіші речі, про які ми повинні пам’ятати. Тішить те, що західні вчені довели: можна не перейматися постійним протиранням телефону, дверних ручок, поверхонь, оскільки імовірність захворіти через вірус на поверхнях дуже-дуже низька. Тому можна не виливати на себе санітайзер і не псувати руки. До того ж, не складає проблеми обмежити свою соціалізацію й не відвідувати вечірок, барів, кафе тощо – без цього легко обійтися.
читайте такожУказ про вакцинацію - чергова імітація бурхливої діяльностіНе дивлячись на те, що імовірність реінфекції (повторного зараження) є доволі низькою – приблизно 1%, не відомо, які ще віруси-мутанти до нас можуть потрапити. При цьому всі вакцини, що були створені у 2020 році до "британця" і зараз використовуються, ефективно захищають від цього штаму та від тяжкого потенційно смертельного ковіду. Однак уже відомо, що два нові штами – південноафриканський та бразильський – більше ухиляються від природного імунного захисту і від вакцин, що становить серйозну загрозу. Ще немає статистики щодо частоти реінфекції тих, хто перехворів або вакцинувався, але ці нові штами вже зайшли і в Північну Америку, і в Західну Європу. Поки що широкого розповсюдження немає, але ці випадки будуть накопичуватися, і не факт, що місяці через три ми не отримаємо серйозного зростання знову.
Тарас, Київ: Поділіться, будь ласка, вашою суб’єктивною оцінкою боротьби влади з епідемією коронавірусу. Чи спостерігалася ще хоча б у якійсь країни світу така бездарна і в’яла реакція держави на новий епідемічний виклик?
Катерина Амосова: За неадекватну відповідь на виклик пандемії коронавірусу владу сварять не тільки українці. Наприклад, британці сварять за це свого прем’єра Бориса Джонсона, який сам ледь не помер від цього вірусу. Американці звинувачують Трампа. Загалом, кейс Америки дуже показовий: провідна, дуже багата й розвинута країна стала лузером у боротьбі з Covid-19.
Переможцями у боротьбі з інфекцією стали Китай, Сінгапур, Японія, Австралія, Нова Зеландія, Філіппіни – там мало тих, хто захворів, і мало смертей.
Якщо навіть американці і британці не змогли відреагувати на епідемію належним чином, то, скажіть, що ми могли чекати від нашої влади? Фейл із вакцинами – серйозний. Але як могла країна "третього світу" отримати вакцину одночасно з провідними країнами?
dim-dim: Чому українці так легковажно поставилися до заборон та дотриманню карантину? Напевно, в жодній країні світу локдаун так весело та велелюдно не виглядає, як у нас… Звідки ця зневага до елементарних правил та попереджень про небезпеку інфекції на другому році пандемії?
Катерина Амосова: Українці справді легковажно ставляться до цієї ситуації. По-перше, спрацьовує низька довіра до влади. Якщо порівняти довіру населення до влади в Британії, Німеччині, Швеції та в Україні, то різниця очевидна.
По-друге, відсутня належна інформаційна кампанія, яку б проводили не Ляшко та інші чиновники, а авторитетні та знані лікарі, які працюють із хворими на ковід (а їх не надто випускають на екрани). Напевно, аби не втратити електоральну підтримку, влада не показує переповнені пацієнтами відділення та трупи, як це показували в інших країнах.
По-третє, в інших країнах спрацював страх перед серйозними штрафами за порушення карантину. Натомість у нас жорстко не вимагали дотримуватися карантину, бо це також не додає владі рейтингів.
qwerty123: Як часто доведеться робити щеплення від "корони", враховуючи, що імунітет живе всього три місяці?
Катерина Амосова: Достеменно не відомо, скільки зберігається імунітет. Західні дослідження говорять, що принаймні 6-7 місяців у 90% тих людей, які перехворіли на ковід, антитіла залишаються.
За попередніми прогнозами західних науковців, найімовірніше, доведеться робити щеплення раз на рік, як від грипу. Зараз точаться дискусії, як пролонгувати дію щеплення, коли вводити другу дозу, чи є сенс використовувати дві різні вакцини (векторну і РНК) тощо. Тому зараз ще зарано говорити, як часто доведеться вакцинуватися від ковіду – давайте доживемо до осені чи навіть до нового року.
Якубчик Ю.: Чи є сенс у вакцинації від цієї пошесті, зважаючи на те, що коронавірус швидко мутує? Хіба допоможе "стара" вакцина від нових штамів?
Катерина Амосова: Дослідження в пробірці показують, що, коли сироватка крові людини, яка була вакцинована "старою" вакциною, додається до культури вірусів нових штамів, її ефективність у нейтралізації вірусу стає менша. Причому ефективність сироватки крові людини, вакцинованої "старими" вакцинами, відносно нових штамів знижується в рази.
Втім, науковці стверджують, що у більшості пацієнтів вакцинація викликає настільки потужну імунну відповідь, що антитіл, які виникають, вистачить, аби захистити організм і від нових штамів. Остаточну відповідь на це питання дадуть лише клінічні спостереження за вакцинованими людьми, що проживають у країнах, які зараз є епіцентрами розповсюдження вірусу, це дозволить визначити, який відсоток із них захворіє.
Вірус постійно мутує, тож цілком імовірна поява нових мутацій, які даватимуть вірусу перевагу у вигляді збільшення здатності інфікувати людей та здатності ухилятися від імунітету.
Лілія Тимченко: Поділіться, будь ласка, вашим прогнозом, коли ми зможемо вважати, що Україна отримала колективний імунтітет? Деякі українські вірусологи, зокрема, Алла Мироненко, стверджують, що більшість населення країни буде імунним уже до літа, а, значить, цей локдаун може виявитися останнім – чи згодні ви з цим?
Катерина Амосова: Я була б більш обережною у таких оптимістичних прогнозах. Британський штам є більш заразним, і колективний імунітет від нього – це імунітет 80% населення. У мене є великі сумніви щодо того, що 80% населення України перехворіє до літа.
Крім того, природний імунітет, найімовірніше, зберігатиметься близько року або й менше. У частини тих, хто перехворів раніше, імунітет до літа може вже зникнути.
Тому я би не розраховувала на те, що влітку ми будемо захищені від ковіду, тим більше враховуючи нові штами. Варто налаштовуватися не на спринт, а на марафон, а також планувати своє життя відповідно. Зокрема, варто подумати про те, як перевести свою роботи на дистанційну.
Важливий нюанс щодо вакцинації. Ізраїль дав важливий для людства кейси: вакциновано майже 90% дорослих, але при цьому дітей не вакцинують, а прошарок дітей у популяції – близько 15-20% населення. Тому вчені задаються питанням: а чи реалістичне взагалі досягнення колективного імунітету навіть за допомогою вакцинації? І через дитяче населення, і через нетривалість імунітету…
Офіційним спікерам в Україні слід припинити повторювати мантру про те, що Україна рухається до колективного імунітету. Це – абсолютно нереально: і вакцин немає, і охочих вакцинуватися всього 40%, і плюс діти. Тому нашою метою повинен бути захист вразливих людей, людей із груп ризику, аби попередити смерті та зберегти життя. Треба припинити щеплювати молодих і здорових "диванних експертів", а займатися людьми похилого віку. Це був би державницький підхід.
Тож розслаблятися зарано. Історія з коронавірусом у нас надовго.
Віктор: Якщо вірити різним дослідженням, ковід залишає пособі малоприємні наслідки для тих, хто ним перехворів: проблеми з судинами, психікою, втома тощо. Якщо ми отримаємо колективний імунітет, тобто 60-80% перехворіє коронавірусом, то чи означає це, що у нас переважна більшість населення буде ослаблена, а якщо так, то якими можуть бути соціальні наслідки всього цього? Як це може відобразитися на житті суспільства?
Катерина Амосова: Дуже цікаве і глобальне питання. Пацієнти на Заході навіть винайшли поняття "long covid". "Довгий ковід" – це коли залишаються скарги на самопочуття після перенесеного коронавірусу, або коли з’являються нові симптоми, що не дозволяють людині відчувати себе здоровою через місяць і більше після захворювання.
Втім, на думку лікарів, тут більше навіювань щодо ризиків і тяжкості постковідного синдрому, а також щодо того, наскільки він робить людину непрацездатною.
За моїми спостереженнями, у переважної більшості пацієнтів, які перехворіли на коронавірус, але не потрапили в лікарню, скарги на дисфункцію вегетативної нервової системи, загальну слабкість, туман у голові, виснаження є наслідком не стільки перенесеної хвороби, скільки результатом суто психологічних факторів. Адже люди більше року живуть у страху, їх виснажують очікування та напруга. Це все – клієнти для медичного психолога.
Коли звертається пацієнт із такими скаргами, завдання лікаря, зокрема, кардіолога – з’ясувати, чи є післяковідне органічне ураження серця або погіршення перебігу хронічного серцево-судинного захворювання. Якщо це виключається, то все решта (задишка, серцебиття, млосність) є вегетативною дисфункцією, яка пройде сама. Від цього не вмирають.
читайте такожЛокдаун для лохів: Тищенко потрапив у новий скандал не випадковоДобре, якщо людина зможе платити за психолога та реабілітолога. Але й без психолога залишаються прості речі, доступні всім – це здоровий спосіб життя: не менше 7 годин сну вночі, прогулянки та рух, здорове харчування. І все мине саме по собі.
Інша справа – пацієнти з тяжким перебігом ковіду, які виписалися з лікарні, втратили великий відсоток легень і потребують кисневої підтримки вдома. От про їхню дихальну і не тільки реабілітацію потрібно подбати.
Особисто я як лікар не бачу проблеми "довгого ковіду". Хто може собі дозволити не працювати і шукає привід для цього, той і говорить про "довгий ковід". А хто розуміє, що повинен встати і піти працювати, починає діяти, тренувати мозок та зменшувати страхи.
mister x: Як ви ставитеся до конспірологічної теорії про те, що коронавірус був запущений спеціально, аби "прорідити" старше населення, зняти пенсійне навантаження та частково вирішити проблему перенаселення планети?
Катерина Амосова: Не дуже в це вірю. Звісно, підкидає дрова у це вогнище обговорення той факт, що комісії ВООЗ, як поїхала в Китай вивчати ситуацію, там далеко не все показали. Навіть американські лікарі та лідери громадської думки заявляли, що такий варіант не можна виключати.
Але давайте згадаємо і перший SARS, і потім MERS, тобто все це вже було. Тому не варто шукати конспірології. Та й що це нам дасть, як допоможе у боротьбі з коронавірусом?
Якби Китай і справді всю цю історію спланував, у нього б уже давно була вакцина, яку б він продавав всьому світу, заробляючи шалені гроші. Але китайська вакцина – далеко не в лідерах по ефективності, не кажучи вже про довіру.
Артем: У Туреччині якесь коронавірусне пекло, влада планує запровадити жорсткі заходи, фахівці повідомляють про купу нових штамів вірусу в країні. А українці масово вирушають на відпочинок у Туреччину, а після того, як Росія припинила авіасполучення з Туреччиною, наші поїдуть ще активніше. Питання: чи чекати в Україні нового сплеску епідемії та появи нових штамів після повернення наших "громадян відпочивальників" із турецьких курортів? Наскільки катастрофічною може бути ситуація у нас після цього?
Катерина Амосова: Теоретично такий спалах можливий, ви маєте рацію. Але нових штамів ми можемо очікувати не тільки з Туреччини – до нас приїжджають люди звідусіль, у тому числі з Бразилії та Південної Африки.
Хоча у нас продовжує діяти Закон України про санітарно-епідемічне благополуччя родом із СРСР, який передбачав, що у випадку, коли оголошена пандемія особливо загрозливої інфекції, усі, навіть ті, хто хворіє легко, обов’язково ізолюються на 10 днів, а не їздять у поліклініку чи ходять до стоматолога. Такий закон у нас де-юре існує, а де-факто не діє.
Інна Київ: Сьогодні багато говорять про тромбоз як один із можливих негативних наслідків перенесеного ковіду. А як розпізнати в себе ознаки тромбозу?
Катерина Амосова: Західними науковими дослідженнями доведено, що ризик тромбозів підвищуються у пацієнтів із тяжким перебігом хвороби, які потребують госпіталізації та кисневої підтримки. При легкому перебігу ризик тромбозів низький. Зараз склалася жахлива ситуація: лікарі, що лікують пацієнтів амбулаторно, широкою рікою призначають препарати для розрідження крові – від аспірину (легкий варіант) до антикоагулянтів у таблетках (жорсткий варіант). Таким чином, пацієнт наражається на загрозу кровотеч, бо всі препарати, що попереджають тромбоз і розріджують кров, мають зворотній бік медалі у вигляді кровотеч.
Отже, тим, у кого ковід протікає в легкій формі (задишки немає, сатурація не падає, немає надвисокої температури з інтоксикацією та судомами), слід просто сидіти вдома, пити багато води, збивати температуру парацетамолом, якщо вона більша ніж 38 градусів. Витратитися потрібно лише на пульсоксиметр, аби постійно тримати під контролем сатурацію. При цьому слід зважати, що на піку температури сатурація знижується, а тому слід збити температуру, вкрити пацієнта і орієнтуватися на показник сатурації в цей момент.
У пацієнтів, у яких порушене насичення крові киснем і які потребують госпіталізації, справді виникає ризик тромбозів, переважно венозних. Дослідження говорять про те, що схильність до утворення тромбів при ковіді вища, ніж при гіпертонічному кризі. Саме тому пацієнтам, що потребують кисневої підтримки, призначають антикоагулянти, бо доведена їхня ефективність щодо зменшення і частоти тромбозів, і ризику потрапляння в реанімацію, і смерті.
читайте такожУкраїнцям варто боятися не польотів до Туреччини, а бардаку після повернення додомуТакі пацієнти виписуються на антикоагулянтах. І залишається ще не дослідженим питання, який термін після виписки пацієнтам треба продовжувати профілактичну терапію антикоагулянтами. Поки що все вирішує лікар, який зважає на фактори ризику, зокрема, тромбів глибоких вен та легеневої артерії: якщо пацієнт похилого віку або має ожиріння, веде малорухливий спосіб життя (буде здебільшого лежати чи сидіти з ногами вниз), має серцево-судинні захворювання, для нього ризик підвищений. Тож допоки пацієнт не стабілізується і не розходиться, йому показана антикоагулянтна терапія.
А як розпізнати тромбоз? Не треба самим намагатися це розпізнати. Для цього люди навчаються медицині і стають лікарями. Адже тромбоз може мати дуже різні локалізації.
Найбільш розповсюджений при тяжкому ковіді – венозний тромбоемболізм, коли тромби виникають у глибоких венах, відриваються і з током крові потрапляють до легеневої артерії. Це проявляється у вигляді болю в кінцівці, набряку однієї з гомілок, різкого нападу задишки, серцебиття, кровохаркання. З цим обов’язково слід звертатися до лікаря.
У дуже нечастих випадках тромбозів після вакцинації векторними вакцинами локалізація атипова – у венах головного мозку. При цьому можливий різкий головний біль, запаморочення, порушення координації рухів та мови. Якщо тромб виникає у венах органів черевної порожнини, це супроводжується незрозумілим болем у животі, здуттям живота.
Резюме таке: самолікування тут не працює, але при появі різких і незрозумілих симптомів варто звернутися до лікаря. Особливо уважними слід бути тим, хто належить до груп ризику, тобто людям старшого віку (більше 65 років), людям із букетом хронічних захворювань та ожирінням.
Игорь, Днепр: Чи додав коронавірус роботи спеціалістам-медикам вашої сфери – кардіологам? Як корона б’є по серцю?
Катерина Амосова: Побільшало пацієнтів, які звертаються з кардіологічними скаргами. Частина з них – це пацієнти, які перенесли ковід, і у них залишилися серцеві симптоми (серцебиття, нестача повітря, млосність, низький артеріальний тиск). Втім, пацієнтів із міокардитом, яким я підтверджую ураження серцевого м’яза, бачу небагато. Із тяжким міокардитом і серцевою недостатністю після ковіду була тільки одна пацієнтка. Тобто це не масово, на щастя.
Cfyz: Чи лікується брадикардія терапевтичними методами? Чи впливає вона на артеріальний тиск?
Катерина Амосова: Брадикардія – це низька частота серцевих скорочень. Практично не лікується терапевтичними методами. За такими пацієнтами ми спостерігаємо, щоби визначити, коли буде потрібно скеровувати на імплантацію постійного водія ритму. Оскільки, крім брадикардії, зазвичай є ще й підвищення артеріального тиску, доводиться серед антигіпертензивних препаратів обрати ті, які не зменшують частоту серцевих скорочень.
Зазвичай, схильність до брадикардії виникає у поважному віці, і це сприяє більш високому рівню артеріального тиску. Багато пацієнтів бояться штучного водія серця, затягують до останнього, а так робити не варто. Сучасні двокамерні електрокардіостимулятори фактично відтворюють фізіологічну роботу серця, після чого знижується тиск, з’являється впевненість у собі, зникає ризик тимчасової зупинки серця.
Лікування серйозної брадикардії – це тільки стимулятор.
Михайленко Валентина: У мене до вас питання саме як до кардіолога. За вашими особистими спостереженнями, з власної практики, чи не могли б ви назвати хоча б п’ять продуктів харчування, що найкорисніші для серцево-судинної системи, а які п’ять – навпаки, вбивають серце й судини людини?
Катерина Амосова: Почнемо з некорисних продуктів:
- сіль (але не треба їсти кашу без солі – достатньо не користуватися сільничкою на столі, не вживати ковбаси, сосиски, консерви із зайвою сіллю);
- цукор (плюс різні тістечка, тобто вуглеводи, які легко засвоюються; замінювати потрібно не фруктозою, а стевією);
- фастфуд (трансжири, які підвищують ризик атеросклерозу і онкології);
- м’ясні субпродукти і червоне м’ясо;
- жир тваринного походження.
Корисні продукти:
- сім порцій різних свіжих овочів та фруктів на день (порція – це середнє яблуко; там містяться пектини, харчові волокна, які абсорбують у себе холестерин і є дуже важливими для нормальної роботи мікробіоти кишківника; тому не сік і навіть не фреш, а краще ціле яблуко);
- природні омега-3, поліненасичені кислоти, які містяться у жирній морській рибі (слід влаштовувати декілька рибних днів на тиждень);
- вуглеводи – пасти з твердих сортів пшениці, причому з необдертих зернят (у них низький глікемічний індекс, і вони дають відчуття ситості);
- оливкова олія, але її не варто лити рікою, бо вона насправді досить калорійна та ще й дорога;
- молочка, але не з нульовою жирність, а з помірною (наприклад, грецький йогурт без підсолоджувачів).
Головне – не переїдати. Чим менше їсти, тим краще.
Чимало людей полюбляють вітаміни в баночках. Але було проведено багато плацебо-контрольованих наукових досліджень ефективності полівітамінів та мікроелементів щодо серцево-судинних захворювань і раку – користь нульова. Якщо овочі і фрукти реально працюють, то продукти синтезу необов’язково дають такий ефект, як харчові волокна. Тож не варто на це витрачати гроші – краще зробити салат і жувати.
Надія Майна
Фото: В’ячеслава Ратинського, УНІАН
Наші стандарти: Редакційна політика сайту Главред
Читати Главред в Telegram
Читати Главред в Facebook
