Нові атаки Путіна Україна зустрічатиме з голою дупою – Юрій Романенко

На думку політичного експерта, швидше Ілон Маск полетить на Марс, аніж в Україні з'являться бази НАТО.

Юрій Романенко
Юрій Романенко / УНІАН

На сайті Главред відбувся чат із керівником політичних програм Українського інституту майбутнього Юрієм Романенком. Спілкуючись із читачами, він розповів, які основні результати роботи Володимира Зеленського на посаді голови держави за два роки, чому Зеленський може опинитися не на другому президентському терміні, а на першому тюремному, чому в Україні вибухне катастрофа, якщо завтра Донбас повернеться під її юрисдикцію, в чому полягає інтерес США і Росії щодо нашої країни, для чого Байден зустрічається з Путіним, коли на українській території з'являться бази НАТО, а також чи стала Україна за роки війни більш підготовленою до нових атак Росії.

Представляємо стенограму чату з Юрієм Романенком.

Terri: Одразу після перемоги Зеленського на виборах багато хто висловлював побоювання, що він повторить долю Ющенка, однак, чим далі, тим більше здається, що ми отримали другого Порошенка в особі Зеленського. Кого, на вашу думку, через два роки президентства більше нагадує Зеленський, до чого скочується?

Юрій Романенко: Зеленський – це Зеленський, і він не нагадує ні Ющенка, ні Порошенка. Немає сенсу порівнювати його з кимсь, хоча, звичайно, низка схожих помилок є.

Никанор Іванович: Чому саме зараз Зеленський вийшов на прес-конференцію? Що йому знадобилося донести до народу? Є чим похвалитися, підняти рейтинги?

Реклама

Юрій Романенко: Ця прес-конференція була присвячена підсумкам другої річниці президентства. Але все, що говорилося на ній, було в дусі ілюзії, що взяла гору над реальністю. Зеленський розповідав про якісь успіхи, зокрема, тисячі людей, які отримали землю завдяки ухваленому закону про землю. Однак йдеться зовсім не про тих людей, про яких думає Зеленський – землю отримали ті ж, хто завжди її отримував, і хто володіє величезними земельними банками в Україні. Президент сам не до кінця розумів, про що він говорив.

Одна з проблем Зеленського полягає у тому, що він, як і багато "попередників", пішов в астрал – у світ віртуальних "перемог", які малює йому його команда, і він спілкується з народом так, немов усе це так і є насправді.

Адже ставлення більшості населення навіть до тих же дій президента щодо земельного питання дуже неоднозначне: більшість людей (понад 65%) не підтримують продаж землі, але підтримують проведення референдуму щодо земельного питання. У підсумку, все це незабаром створить масу проблем для Зеленського, оскільки та ж Юлія Володимирівна вже активно й успішно розгойдує земельну тему.

Віртуалізація стосується й інших тем, які були озвучені на конференції Зеленського. Наприклад, абсолютно дурна тема в дусі "попередників" – обіцянка привезти зі Швеції на День Конституції Конституцію Пилипа Орлика, щоб кожен українець зміг її побачити. Та 99% українців плювати на Конституцію Орлика, тим більше, що вона не зіграла особливої ролі ані в історії України, ані у світовій історії. У нас же розповідають, що це була перша конституція. Хлопці, камон, досить себе обманювати цією белібердою!

Сам антураж прес-конференції теж був знаковим. Вона проходила на заводі Антонова, який зараз загинається без замовлень і протягом останніх семи років перебуває у вільному падінні. При цьому Зеленський мовив на тлі літака "Руслан" без двигунів, але ж цей літак був побудований ще за Радянського Союзу, і Україна до нього не має жодного стосунку.

Юрій Романенко
Юрій Романенко / УНІАН

Біда України в тому, що за 30 років ми не змогли створити нормально працюючу технологічну та інноваційну економіку. У цьому плані Антонов давав би таку ж ренту, як ми маємо в газовій, земельній та інших сферах. Україна живе з ренти, експлуатує надра, земельні ресурси, залишки машинобудування "совка", а також експлуатує людський капітал у прямому сенсі слова за рахунок грошей гастарбайтерів, які надсилають по 12 і більше мільярдів доларів на рік у країну.

Президент про це не говорить, не ставить такі завдання і горизонти, а скотився в ахінею анахронічного історичного дискурсу. Так, це знаходить відгук у значної частини населення, проте наша зацикленість на "вишневих садах коло хати" не дозволяє країні рвонути вперед. Потрібно позначати нові горизонти і давати нові надії, показувати, як ми можемо вписатися в новий технологічний уклад, який настає по всіх фронтах.

Зокрема, у президента потрібно було питати, як ми вписуємося у водневу економіку, яка на наших очах формується в Євросоюзі. Адже заяви про те, що США не будуть противитися будівництву Північного потоку-2, це якраз із цього приводу. Німці повним ходом будують водневу економіку, де газ буде відігравати дуже важливу роль. Тому всі ці розповіді з боку керівництва НАК "Нафтогазу" і керівництва України – що при Порошенку, що при Зеленському – про те, що ми зупинимо будівництво Північного потоку-2, провалилися. Спочатку ж було ясно, що всі ці потуги проваляться, тому що великі держави переходять в інший уклад.

Замість того, щоб збільшувати видобуток власного газу, будувати стратегію про те, як ми будемо вписуватися в цей уклад, будувати нові заводи з виробництва полімерів із нашого газу, у нас кажуть, що ми можемо за допомогою Нафтогазу закрити потреби ЖКГ. Це маячня, тому що нам необхідно скорочувати потреби ЖКГ у газі та модернізувати це господарство, щоб Україна менше спалювала газу, але більше свого дешевого газу направляла на переробку в хімічну промисловість, і ми б отримували продукти з високою доданою вартістю, як це роблять сусідні країни. Та ж Росія побудувала купу нових заводів полімерів. Мій друг – інженер, і він зараз будує п'ять нових заводів полімерів у Казахстані. Навіть казахи взялися за голову, зрозумівши, що потрібно якось вписуватися в новий уклад, тому що стара промисловість буде відвалюватися. ЄС із наступного року вводить карбоновий податок, а це означає, що українська металургія отримає потужний удар. Всі звичні для українців галузі будуть торпедуватися інноваціями і переходом до нового укладу. При цьому всі держави будуть вводити додаткові податки на все те, що пов'язано зі старим укладом: на все енерговитратне, карбонізоване тощо.

Але на прес-конференції ніхто про це не говорив – ні журналісти (олухи, які не здатні відрізнити головне від другорядного), ні команда президента, ні сам президент. Вони просто не мислять такими категоріями.

Тому головний підсумок президентства Зеленського полягає в тому, що він так і не зміг привнести будь-які інновації. Вся ця балаканина з приводу цифровізації позбавлена сенсу: яка цифровізація, коли ми отримуємо паспорт нового виду – ID-карту, але змушені тягати з собою папірець з пропискою?! Або додаток "Дія", який працює через раз, і з ним виникає купа проблем.

Єдиний успіх Зеленського в економічній сфері – це будівництво доріг у рамках програми "Велике будівництво". Так-сяк ця програма працює, і це можна записати в актив.

Успіх Зеленського в іншій сфері – активне обнулення старих еліт: Порошенка, Медведчука і купи старих політиків, які просто не давали Україні виповзати з анахронізму. Зеленський, нехай і неусвідомлено, нехай і без глибокого розуміння своєї місії, здійснює кроки, які призводять до демонтажу старої системи. Вся нинішня історія довкола Медведчука – якраз про це.

Таким чином, підриваються позиції гравців, які протягом десятиліть крутили країну на своїх відповідних органах.

Величезний плюс, що Порошенка знову не допустили до влади, тому що він би консервував своїм "армовіром" увесь цей анахронізм. Зеленському теж підсовують всі ці смисли, і він їх якось відтворює, але щось у його голові бродить. А, крім того, у нього присутній елементарний інстинкт виживання, який підказує, що потрібно здійснювати кроки, які пов'язані з конфліктом зі старими елітами. Цей конфлікт створює передумови для того, щоб Україна все-таки почала виповзати з ями.

Smilik: У Міноборони думають накрити Україну "Залізним куполом". Наскільки це реально? І чи не вийде у нас, як завжди – коли хочуть як краще, а виходить як завжди, і, в підсумку, Україну зможуть накрити не "Залізним куполом", а "мідним тазом"?

Юрій Романенко: Це повна маячня! Краще б для початку Міноборони встановило систему управління "Дзвін-АС", яка вже готова, на яку МО вже витратило 600 із гаком мільйонів гривень, і яка не ставиться виключно через лобістські ігри. У нас же відбувається, як завжди: хтось зумів створити нормальну систему, інші побачили, що на цьому можна заробити, а тому вирішили готову розробку торпедувати і шукати іншу систему, на якій можна буде заробити. Тож Міноборони для початку потрібно вирішити питання з сучасною системою управління, а потім будувати дурні ідеї щодо "Залізного купола".

Крім того, ніхто Україні не дасть "Залізний купол", щоб його тут споганили. Не кажучи вже про те, що у нас просто немає грошей на все це. Тому не треба марити.

Юрій Романенко
Юрій Романенко / УНІАН

Федір: Пєсков підтвердив, що зустріч Зеленського і Путіна готується. Враховуючи, що раніше російська сторона відмовлялася від зустрічей, посилаючись на те, що немає ніяких досягнень і нових напрацювань, з приводу чого варто було б зустрічати, Скажіть, а що змінилося тепер? Що може принести ця зустріч з Путіним?

Юрій Романенко: Враховуючи, що повним ходом готується зустріч Байдена і Путіна, а також, скоріше за все, відбудеться зустріч Зеленського з Байденом, то немає нічого дивного в тому, що зустрінуться також Зеленський і Путін.

Однак важливо розуміти, що США зараз домовляються і з Європою, і з Росією, щоб вирішити головну для них проблему – Китай. Штатам необхідно усунути проблему Китаю, щоб він не скинув США з п'єдесталу. Саме тому Вашингтон буде домовлятися з Москвою, підшукуючи ті чи інші способи врегулювання купи проблемних питань.

Безумовно, це не означає, що Байден і Путін обов'язково домовляться, але, очевидно, що сторони зайняли позицію пошуку точок дотику інтересів.

gf_43: Чи відбудеться, по-вашому, зустріч Зеленського і Байдена, і чи є в ній сенс, враховуючи, що ми навряд чи зможемо запропонувати якісь нові конструктивні смисли?

Юрій Романенко: Якщо Зеленський, говорячи з Байденом, буде нести такі ж смішні речі, як і на зустрічі з Блінкеним, то зустріч українського і американського президентів не має сенсу.

Об'єктивно, з точки зору інтересів держави, така зустріч нам потрібна. Тому що ми повинні розуміти, яке місце відводить Україні Байден, коли домовляється про щось із Путіним. Адже Штати дивляться на Україну виключно в контексті американо-російських відносин.

Joker: Яка ймовірність, що Захід зважиться на відключення Росії від системи SWIFT і за що РФ можуть так покарати? Чим для самого Заходу болючий такий крок, і які наслідки це мало б для Росії?

Юрій Романенко: Захід не буде відключати Росію від SWIFT. Який для цього привід? Штати тільки-но сказали, що дають добро на завершення будівництва Північного потоку-2, про яке тоді відключення від SWIFT може йтися? Навіщо марити?

Через Україну? Та України сьогодні взагалі немає ні в кого на радарах, вона нікому не потрібна і не цікава! Вона цікава тільки Росії, з точки зору шизофренічної реальності росіян – прагнення прийти до формату СРСР 2.0. Всім іншим гравцям плювати на Україну: вони перебувають в коронакризі і стурбовані переходом до нового укладу. Ці країни знаходяться в космосі, тоді як Україна перебуває чи не на найпримітивнішому рівні.

Юрій Романенко
Юрій Романенко / УНІАН

Liam: Американські ЗМІ повідомили, що адміністрація Байдена не буде більше вводити санкції і перешкоджати будівництву СП-2, проте буквально в той же день Блінкен запевнив, що позиція США щодо СП-2 залишається колишньою. Хто бреше? Чи готові США поступитися Росії в питанні будівництва цієї труби, і в обмін на що? Про що буде торг?

Юрій Романенко: Торг буде по важливих точках на Близькому Сході, по Сирії, Лівії, Ємену, з геополітичних питань, по взаємодії в Європі, а головне – по Китаю. Плюс також із питань, пов'язаних з ядерною зброєю, гонкою озброєнь тощо. У американців і росіян повно тем, з приводу яких вони можуть говорити.

Terentij: Які плани на Україну у наших західних керівників, зокрема, у США, яку роль вони нам відводять? Які плани на нас у Росії?

Юрій Романенко: У Штатів немає особливих планів щодо України. Існує можливість поюзати Україну, використовуючи своїх "агентів впливу", тобто тих прозахідних політиків, яких у нас називають "соросятами" і "грантоїдами", от США її і використовують. Яким чином? Через контроль над тими чи іншими державними інститутами дається можливість західним компаніям заробляти на Україні. Все просто і цинічно.

Наприклад, в Європі є IKEA – вона повинна отримувати сировину. Звідки? З України. Україна повинна відкрити кордон і продавати необроблене дерево, тому що IKEA або іншим компаніям потрібна деревина. Те ж саме стосується і насіння соняшнику: Євросоюз обурений тим, що Україна призупиняє експорт насіння соняшнику для того, щоб якось збалансувати внутрішні ціни на соняшникову олію, які стрибнули вгору.

Україні надають технічну допомогу не тому, що Захід добрий, а тому що технічна допомога дозволяє створити умови для просування власних інтересів і відбити цю допомогу. Дали європейці 600 мільйонів євро – і одразу відбили цю суму на поставках сировини з України в Європу. Тому що, умовно кажучи, з дерева, яке було оброблено не в Україні, а в Європі, можна зробити меблі або щось інше з більш високою доданою вартістю, а потім продати в ту ж Україну і на цьому заробити в 3-5 разів більше.

Україна ніяк не може визначитися, хто вона – дитина чи доросла. 30 років вона займає інфантильну позицію. У наших ефірах часто звучать слова про те, що Україна сподівається, що їй нададуть допомогу. Але чому нам хтось повинен допомагати? Ми що, дебіли, які ні на що не здатні, зокрема, розпоряджатися власними землями, ресурсами? Поки що виглядає так, що ні, не здатні. Напевно, пора виходити з такого стану.

Росії потрібно те ж саме: наші ресурси, наші мізки, наші люди і наше стратегічне положення як буфера між Заходом і РФ. Тут із XVII століття абсолютно нічого не змінилося.

Омега: Ваше враження, Україна взагалі хоче реально повернути Донбас – не теоретично, на рівні гасел, а реально? Чи Готова буде Україна, якщо завтра раптом Донбас їй повернуть – це буде перемога або камінь на шиї?

Юрій Романенко: Якщо завтра Донбас повернуть Україні, буде катастрофа. У нас немає грошей для того, щоб відновлювати цей регіон, приводити його в божеський вигляд, годувати пенсіонерів і бюджетників.

Для початку Україні потрібно назвати речі своїми іменами і тверезо оцінити, що вона може в поточній ситуації. Тільки-но вона правдиво відповість на це питання, ми зрозуміємо, що наша країна зараз не в змозі тягнути на собі Донбас. А тому поки що нам не потрібно педалювати повернення Донбасу – спочатку потрібно привести в порядок державу і нашу економіку.

Юрій Романенко
Юрій Романенко / УНІАН

Smithy: Які перспективи Кримської платформи, чи матиме вона якийсь результат? Чи зможе Зеленський зібрати лідерів провідних країн, на який рівень представництва може розраховувати Україна?

Юрій Романенко: Результат буде нульовий. Це ще одна повна маячня, за яку взялася наша влада. Це все буде, як із Північним потоком-2: зберуться, поговорять, нічого не вирішать.

Росія контролювала Крим і буде контролювати, поки у неї не почнуться якісь внутрішні проблеми. Чи готові ми воювати за Крим? Ні. За великим рахунком, ми не готові воювати і за Донбас. Тому все це – генерація маячні, не більше того. Це лише нагадування про те, що Крим є українським. Ми можемо скільки завгодно вважати Крим українським, проте поки що там тіліпається російський прапор, і саме Росія контролює півострів. Як Азербайджан вважав і вважає Нагірний Карабах своїм, так і ми можемо вважати своїм Крим. Тільки Азербайджан 25 років готувався, переоснащував армію, посилював економіку, домовлявся із Заходом, тільки після цього він поліз у Нагірний Карабах і вирішив свої проблеми.

А українці – великі мрійники: вони всі мріють і мріють про те, що не допустять Північний потік-2, про те, що трапиться диво і Росію відключать від SWIFT, тощо. Де в усьому цьому інтерес тих, хто повинен це зробити? Не зрозуміло.

y-grek: Зеленський заявив, що на Кримській платформі буде підписано низку важливих документів. Про що можуть бути ці документи і яка буде їх практична значимість?

Юрій Романенко: Не знаю, що може бути підписано на дурній платформі з приводу маячні, яка там буде обговорюватися. Немає жодної різниці, що буде підписано. Ну, підпишуть декларацію про те, що Крим – український, а далі що? Давайте тоді будемо в'їжджати в Крим, не проходячи пункти пропуску фсбешників, або спробуйте прогулятися по Сімферополю з українським прапором…

Юрій Романенко
Юрій Романенко / УНІАН

Лідія р.: Чи може Крим, будучи вирваним з рук Росії, проплисти повз Україну – до рук Туреччини?

Юрій Романенко: Може бути що завгодно. Може вибухнути Чорне море, бо підніметься сірководень, і все згорить на сотні кілометрів. Може впасти метеорит на Крим і відокремити його від України, зруйнувавши вузький перешийок. Може бути все.

Якщо хтось щось робить, він стає сильнішим. У 2016 році уряд Гройсмана проголосив, що за п'ять років видобуток газу в Україні повинен збільшитися на 30%, і НАК "Нафтогаз" бойко відрапортував, що буде над цим працювати – і на це були виділені мільярди доларів. У 2020 році ми повинні були видобувати 27 млрд кубометрів газу на рік. Однак видобутку в таких обсягах, як і раніше, немає, він навіть знизився на державних підприємствах.

Питання: куди пішли гроші, і що робила Україна? Вона, як завжди, займалася профанацією.

Тим часом Туреччина у себе на шельфі Чорного моря знайшла цікаві перспективні родовища і почала видобувати газ. На точно такому ж шельфі того ж моря, що і у нас. Туреччина поставила перед собою завдання стати енергетично незалежною державою і успішно працює над цим. Вона розуміє, що країна, у якої є свій газ, має зовсім інший статус: вона може розвивати свої полімери, хімічну промисловість – вона може все.

Тому, якщо Туреччина буде розвиватися так само успішно, як зараз, коли настане момент слабкості Росії, а Україна і далі буде перебувати в такому ж інфантильному настрої, Крим цілком може поплисти і до Туреччини.

Скептик: Чи існує загроза нанесення ракетних або авіаційних ударів Росією по території України? Чи може нинішня війна вийти на такий рівень?

Юрій Романенко: Звичайно, існує. Раз уже ми перебуваємо в стані війни з Росією, а у неї є ракети, то, звісно, існує загроза нанесення Росією ракетних ударів по нашій території.

Вже восьмий рік триває війна: що з того, що здавалося неймовірним, не сталося в Україні за цей час? Тому все може бути, якщо в Росії будуть чергові напади "шизи".

Питання полягає в тому, чи стали ми більше готові до такого розвитку подій? Ні, Україна знову буде з голою дупою зустрічати атаки Росії.

Анатоль: Яку проблему для України створять 530 тисяч жителів Донбасу, які отримали російські паспорти, в майбутньому після деокупації? Для чого Росія так щедро роздає свої паспорти – щоб більше розв'язати собі руки, захищаючи вже не російськомовних, а російських громадян, щоб включити "ЛДНР" до свого складу, щоб визнати їхню незалежність?

Юрій Романенко: Росія вирішує питання свого впливу на Україну зсередини. І тепер у будь-який момент Росія може почати "захищати" людей із російськими паспортами, і в Росії про це говорять відкрито. Тому, незалежно від того, буде "ЛДНР" чи ні, люди вже отримали російські паспорти. Більш того, впевнений, що маса українців, крім жителів ОРДЛО, давно отримали паспорти РФ, тому що роками працюють у Росії.

Питання в іншому – наскільки українська держава взагалі може працювати з такого роду викликами і купірувати їх. Ми не можемо зараз перешкодити видачі росіянами паспортів жителям ОРДЛО і не можемо нейтралізувати загрозу. Купірувати загрозу можна тоді, коли робота нашої держави викликає повагу у простих громадян. Якщо прості громадяни будуть бачити, що держава вирішує їхні проблеми, то нічого не зміниться від того, що Росія роздає або не роздає свої паспорти. Тому що громадяни будуть лояльно налаштовані по відношенню до української держави і будуть її захищати в разі потреби.

Якщо ж держава не виконує ці функції, громадяни не будуть її захищати. А тоді, як це вже неодноразово бувало в українській історії, така держава ризикує зникнути.

Юрій Романенко
Юрій Романенко / УНІАН

Микола: Питання таке: чи нападе Росія на Україну влітку? Якщо так, чи готові Збройні сили України відбити атаку?

Юрій Романенко: Поняття не маю, нападе чи ні, чи готові ЗСУ чи ні. Що вам дасть будь-яка моя відповідь? Якщо я скажу готові, то можна буде заспокоїтися і спати спокійно, а якщо скажу, що не готові, то ви втратите сон і до літа будете метатися? Що зміниться? Просто задумайтеся, навіщо ви ставите дурні запитання, відповідь на які нічого принципово для вас не змінить.

Не буде ніякого нападу влітку, заспокойтеся.

dim-dim: Поясніть, будь ласка, що це за військове шоу ми спостерігали завдяки Росії біля наших кордонів пару-трійку тижнів тому? Для чого все це було?

Юрій Романенко: Для того, щоб забезпечити більш вигідні переговорні позиції на переговорах із Байденом.

Аро: Чи варто Україні зайнятися відновленням ядерного статусу?

Юрій Романенко: Це маячня, ніякого ядерного статусу в України не буде. У неї немає ні вчених, ні ресурсів, ні волі, щоб грати в такі ігри. Україні пригрозять пальцем – і українська еліта тут же обсереться. Немає в Україні еліти, яка була б здатна реалізовувати такі великі і складні проекти.

Припиняйте марити: не буде ніколи в України ядерного статусу. У такому стані, як зараз, вона ніколи не буде здатна отримати ядерну зброю.

Lurdes: Якою буде Україна років через десять, якщо продовжить рухатися в тому ж темпі і в тому ж напрямку? Чи збережеться вона в нинішніх кордонах, чи можуть бути варіанти?

Юрій Романенко: Поняття не маю. Збережеться вона в цих же межах чи ні, вона буде такою ж убогою. Краще виходити з того стану, в якому ми сьогодні знаходимося.

Tarass: Як ви думаєте, скільки ще Путін буде правити Росією, та й чи зміниться щось після його відходу, адже Путін – це по суті колективні сподівання більшості росіян...

Юрій Романенко: Поняття не маю. Мугабе правив Зімбабве десятиліттями, до 96 років. Путіну зараз за 60, тобто при сучасних можливостях медицини він спокійно ще може правити років 30-50.

Однак не залежно від того, чи буде Путін сидіти при владі ще 50 років, або він помре і на його місце прийде Шойгу, для нас мало що зміниться. Навіть якщо Навальний стане президентом Росії, для України нічого принципово не зміниться, можливо, стане навіть гірше.

Ми повинні виходити з того, що ми маємо і що залежить від нас – тоді нас не буде хвилювати те, що відбувається в Росії. Однак, якщо ми знаходимося в інфантильній позиції "чєго ізволітє", не думаємо, як заробити більше грошей, щоб вирішити свої базові проблеми, і при цьому просто гадаємо, нападе на нас Росія в 2035 році чи ні, нічого не роблячи для підготовки до відбиття нападу, то ми ніколи не будемо готові протистояти Росії.

Юрій Романенко
Юрій Романенко / УНІАН

qwerty123: Цікавий ваш прогноз про те, чим може закінчитися протистояння США і Китаю, чи можуть Штати поступитися Китаю роль гегемона?

Юрій Романенко: Тільки з боєм. Навіть західні аналітики, зокрема, Расмуссен, говорили, що протистояння США і Китаю може закінчитися великою війною. Штати не хочуть поступатися Китаю роллю гегемона, тому без бою вони не здадуться. Очевидно, саме з цим буде пов'язана турбулентність у світовій системі в наступні роки.

Sidor: Що ви думаєте про психоз із приводу російських гастролерів? Чи Нормально, що наші "патріоти" відкрито оголошують полювання на окремих працівників російської сцени?

Юрій Романенко: Це дуже смішне полювання. Враховуючи, що наші "мисливці" не можуть прийти під суд, де йдуть засідання по Медведчуку, і всі ці роки Медведчук в Україні спокійно і вільно почувався, це все – продовження інфантильності, яку демонструє вся країна в цілому. Того, хто реально становить загрозу і небезпеку, "мисливці" не чіпають, а ганяються за якимись артистами і гастролерами.

Наша країна знаходиться в "шизі": адже люди, які полюють за гастролерами на кшталт Басти і Моргенштерна, кожен день споживають російський газ, російські нафтопродукти і електрику, яка виробляється з російських твелів.

Тата: Чи буде, по-вашому, Ляшко більш ефективним, ніж Степанов, або в нашому випадку від зміни Міністрів результат боротьби з ковідом не змінюється?

Юрій Романенко: А хіба Степанов був ефективним? У чому його ефективність? У тому, що ми досі не вакцинувалися?

Чи буде Ляшко ефективнішим за "ефективного" Степанова? Він буде таким самим, тому що при Степанові він у нас був головним санітарним лікарем. Як вони разом боролися з ковідом, ми всі прекрасно знаємо. Той, хто хворів ковідом в Україні, знає, що всі проблеми вирішуються за рахунок хворого в нашій країні.

demchenko_d.: Що може зробити Україна, щоб мінімізувати втрати для себе після запуску Північного потоку-2? Почему Штати здали інтереси України і дозволяють добудувати СП-2?

Юрій Романенко: Україна повинна робити те, що залежить від неї. Є родовища газу на нашій території – ми повинні видобувати газ. Є нафта – ми повинні її добувати. Причому ми повинні їх не просто добувати, а й переробляти, щоб продавати за вищою ціною: чим вищий рівень переробки, тим дорожче все це продається. Це дасть і робочі місця, і надходження до бюджету і т. д.

А США все чітко пояснили: вони ухвалили таке рішення, виходячи з міркувань національних інтересів. Тому ми повинні враховувати, що з якихось питань національні інтереси України і Штатів можуть суперечити один одному. І це стосується не тільки США, але й інших країн.

Юрій Романенко
Юрій Романенко / УНІАН

Микола, Київ: Чи загрожують нам дострокові президентські чи парламентські вибори?

Юрій Романенко: Так, думаю, нам загрожують дострокові парламентські вибори. Вже восени станеться політична криза, яка й призведе до дострокових виборів Ради. А політична криза вибухне через конфлікт інтересів між ключовими групами впливу (олігархами, Кварталом 95 і "соросятами"), оскільки на економічним полі, що зменшується, йде постійний перерозподіл ресурсів і боротьба за вплив над тими чи іншими галузями української економіки.

Дострокові президентські вибори менш вірогідні, але Україна – це ж країна "чорних лебедів", тому все може бути.

polit_ua: Чи світить Зеленському другий президентський термін? Якщо ні, то чи зможе він повернутися до звичайної роботи в Кварталі, або разом із шанувальниками ЗеПрезидента зменшиться і кількість шанувальників Кварталу?

Юрій Романенко: Поки рано говорити про те, що Зеленському світить другий президентський термін. Якщо він програє, то йому світить тюремний термін за те, що було зроблено з санкціями та іншими речами. Особливо – якщо Зеленський програє боротьбу з Медведчуком. А оскільки він веде її досить дивно, враховуючи аргументи, надані в прокуратурі і суді, ця справа легко може бути розвалена в суді. Якщо у Зеленського не напружаться і не займуться пошуком серйозної доказової бази, то Зеленський може опинитися не на другому президентському терміні, а на першому тюремному.

Кондратій: Чому за Медведчука так само завзято не взявся Порошенко? Хоча те, що розмови Медведчука писалися спецслужбами ще при Порошенку, це означає, що і він копав про всяк випадок теж. Чим закінчаться ці переслідування Медведчука, чи сяде він?

Юрій Романенко: Порошенко і Медведчук – це брати-близнюки, частина однієї екосистеми. Вони прекрасно вирішували свої питання разом, і останні плівки Бігуса вкотре підтверджують той факт, що Порошенко і Медведчук не могли обходитися один без одного. Вони можуть ненавидіти один одного, але вони дуже цинічні і прагматичні люди, які звикли використовувати оточуючих. Тому Медведчук за п'ять років президентства Порошенка став сильнішим, як і Порошенко багато отримав через те, що посилився Медведчук. Власне, з цих причин ніхто й не переслідував Медведчука. Навіщо? Медведчук Петру Олексійовичу був вигідний, і він сподівався за рахунок Медведчука обратися на другий президентський термін.

Але ця схема була поламана Зеленським, він став "чорним лебедем" для них.

Юрій Романенко
Юрій Романенко / УНІАН

Киянин: Чим для "зелених"закінчаться наїзди на Кличка – їм вдасться "зачистити" потенційного конкурента Зеленському на майбутніх президентських виборах, або вони тільки створять собі додаткові проблеми?

Юрій Романенко: Це залежить від того, як чинитиме опір Кличко, наскільки він буде заряджений на війну. Якщо Кличко буде воювати, то у "зелених" будуть серйозні проблеми. Кличко може стати таким собі прапором для всіх незадоволених, які почнуть навколо нього кучкуватися і об'єднуватися – може сформуватися стихійна коаліція за інтересами, де Кличко буде одним із лідерів.

У цьому випадку у Зеленського будуть серйозні проблеми. Адже це на тлі старих еліт Зеленський виграє. А Кличко виглядає, як і Зеленський, досить свіжо. Плюс у нього величезні зв'язки на Заході, а для президента вкрай важливо мати такі контакти. Ні в кого в Україні немає таких зв'язків.

Тому, звичайно ж, команда Зеленського намагається запобігти перетворенню Кличка на гравця, здатного переграти нинішнього президента.

Друга складова – це боротьба за контроль над фінансовими потоками в Києві. Київ – це дуже жирний і цікавий шматок, тому у Зеленського, звісно, хочуть отримати контроль над столицею, щоб концентрувати ресурси напередодні наступного раунду.

Helga: Чим для Зеленського можуть закінчитися його спроби загравати з електоратом Порошенка?

Юрій Романенко: Частина електорату Порошенка Зеленський уже підгріб під себе. Залишається зовсім упорота частина, яку так просто не візьмеш: це фанатики і істинно віруючі. Тому нічим сумним для Зеленського це не закінчиться.

Микола К.: Скажіть, як і чому Україна примудрилася профукати все те, що залишалося у неї після розвалу СРСР? У чому наша біда, чому ми не змогли примножити те, що було, еволюціонувати? У чому наша біда, що ми практично у всіх сферах користуємося тим, що залишилося від "проклятого совка": в оборонці, в інфраструктурі і т. д.? Яку реформу не візьми – все через одне місце... Куди поділася одна з кращих у світі освіта, наука, куди поділася сильна в плані крутих фахівців медицина, чому в деяких обласних центрах (не те що в селах або містечках) з "совка" не ремонтувалися дороги, будівлі?

Юрій Романенко: Це не біда, це – талант! Кожен народ має свою місію. От українці показують всьому світу, як не потрібно робити. Це – відповідальне завдання. Ті ж євреї в пустелі побудували місто-сад, показали, як потрібно діяти. А Україна увійде в підручники, як країна, що показує, як не потрібно жити.

У цьому ніхто не винен. Кожен із нас повинен почати з себе: не давати хабарі, не перевищувати швидкість за кермом і т.д. Поступово щось почне змінюватися в країні.

Я не живу за принципами Радянського Союзу, і у мене все добре. І у мільйонів людей в цій країні, незважаючи ні на що, все прекрасно. Так, все гниє, купа ідіотів навколо, є олігархи і корупціонери... Хтось може реалізуватися в Україні, а хтось, хто не може – їде за кордон. У кого є мізки, ті переселяться в інші локації, а Україна вкотре піде під чиєсь зовнішнє управління і буде такий собі Свазіленд Східної Європи, з якого періодично лунатимуть нелюдські крики, які лякатимуть сусідів.

Кожен повинен зрозуміти, що повинен робити те, що залежить від нього. Коли ми зрозуміємо, що повинні покладатися тільки на самих себе, як країна, ми дико рвонемо вперед, тому що у нас багато ресурсів, і ми дуже креативний народ. А якщо ми будемо мавпами, які сидять на березі річки і чекають, коли повз пропливе труп Путіна, ми втратимо ще років 50. Не потрібно нічого чекати, адже час – це найдорожчий ресурс. 30 років Україна "злила в трубу", хоча окремі особистості досягли успіхів.

Це український парадокс: окремо тут багато цікавих і сильних особистостей, а разом – стадо баранів. У людей, ледь ступили на Банкову, тут же з'являються луб'яні очі і слова про те, що народ їх не розуміє. Та всі ми розуміємо: все йде по колу, і кожна нова влада робить все те ж, що робили її "ппопередники".

Порятунок потопаючих – справа рук самих потопаючих, тобто, якщо хочете добре жити, гребіть. Не хочете – чекайте Байдена в блакитному вертольоті, який врятує від Путіна.

Юрій Романенко
Юрій Романенко / УНІАН

polit_ua: Зеленський на своїй прес-конференції заявив, що вони будують країну без війни. Чи бачите ви конкретні досягнення в цій справі, чи наблизилися ми хоч на крок до "країни без війни"?

Юрій Романенко: Ні, ні до чого ми не наблизилися. Це спочатку була ілюзія Зеленського, впевненого в тому, що він зуміє домовитися з Путіним на своїх умовах.

Vinno: Як скоро на нашій території будуть розміщені бази НАТО? Що досі зупиняє Альянс від цього?

Юрій Романенко: Точно нескоро. Хто сказав, що вони взагалі будуть тут розміщені? Швидше Маск полетить на Марс, ніж в Україні будуть розміщені бази НАТО. У те, що в 2024 році Маск відправить ракету на Марс, я вірю, а в те, що в 2024 або 2030 році тут будуть бази Альянсу – не вірю. Це просто не в інтересах країн-членів НАТО.

Точно так само США у відповідь на мекання Банкової про необхідність розширити нормандський формат за рахунок Штатів відмовляються – мовляв, нехай формат залишається таким, як він був. І це зрозуміло: Вашингтон не хоче вступати в корж, який корова після себе залишила.

Фото Віктора Ковальчука, УНІАН

Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl + Enter
Реклама
Популярне
У моду на осінь-зиму 2021-2022 входить одяг кольору фуксії, блідої троянди і весняного озераУ моду на осінь-зиму 2021-2022 входить одяг кольору фуксії, блідої троянди і весняного озера День ангела Ольги 2021: привітання, листівки і картинки для рідних і коханихДень ангела Ольги 2021: привітання, листівки і картинки для рідних і коханих "Були всілякі препарати": Юрій Бардаш розповів про наркозалежність"Були всілякі препарати": Юрій Бардаш розповів про наркозалежність "Коли на порнхаб?": Катя Кіщук пустотливо показала величезні груди після пологів"Коли на порнхаб?": Катя Кіщук пустотливо показала величезні груди після пологів Як зробити волосся гарним після 40 років: 7 простих секретівЯк зробити волосся гарним після 40 років: 7 простих секретів

Останні новини

Реклама
Реклама
Реклама
Ми використовуемо cookies
Прийняти