Секвестр бюджету: уряду пора повертатися до реальності

У Стабфонді боротьби з коронавірусом, по суті, не буде серйозного перерозподілу. Сім мільярдів туди, сім мільярдів сюди - це копійки.

Денис Шмыгаль
Прем'єр Денис Шмигаль направив до Ради проект секвестра держбюджету / УНИАН

25 березня Кабінет Міністрів на один місяць ввів режим надзвичайної ситуації в країні через епідемію коронавірусу, після чого вніс до ппрламенту пропозиції щодо перегляду видатків державного бюджету на 2020 рік.

За задумом уряду, секвестр торкнеться низки міністерств, завдяки чому уряд має намір створити "коронавірусний" Стабфонд з капіталом 124 мільярди гривень, з якого будуть покривати витрати на боротьбу з епідемією в країні.

Орієнтуватися на видаткову частину бюджету - у когось забирають, комусь віддають - не головне. Головне - дохідна частина. І з нею починаються серйозні непорозуміння. По-перше, Мінфін має намір збільшити дефіцит бюджету на 86 мільярдів до 1 трильйона 282 мільярдів. Якщо все порахувати, то вийде, що у нас планується дефіцит бюджету в 10 відсотків. Ще один момент - цей дефіцит ми порахували, виходячи з ідеальних умов його наповнення та виконання всіх статей доходної частини бюджету, які були закладені в минулому році. Але ніхто вже не вірить в те, що приватизація цього року принесе 12 мільярдів гривень, як і в те, що ПДВ з імпорту буде саме таким, яким він закладений в бюджет, враховуючи, що за перші два місяці року - вже мінус 18,5 мільярдів дохідної частини.

читайте такожПохорон науки, інфраструктури та освіти: як Кабмін зібрався економити через коронавірусМи плануємо створити Стабфонд в 124 мільярди, з яких 86 - збільшення дефіциту. Тобто, за великим рахунком, це чисто віртуальні гроші. І ми говоримо про якісь витрати, про те, що ми замість 75 мільярдів дамо на дороги 56, але проблема в тому, що і цих грошей нема звідки брати. Як мінімум тому, що зараз держава не здійснює інвестиційної політики в галузях української економіки, від слова "зовсім" і вже давно. Так звані інвестиційні проекти направляють або на умовну соціалку, як наприклад, перекрити дахи і засклити вікна в школах. І в цьому фонді боротьби з коронавірусом, який збираються створити, по суті, не буде серйозного перерозподілу. Сім мільярдів туди, сім мільярдів сюди - це копійки.

І саме тому важлива дохідна частина, тому що якщо доходів не буде, то неможливо буде виконувати навіть ті статті витрат, які залишаться після секвестру. Забезпечення дохідної частини - це працююча економіка. З карантину податків ніхто платити не буде, як і з падаючих промисловості або сільського господарства. Якщо людям не дати посадити картоплю, то в кінці року почнуться голодні бунти. І уряд повинен це усвідомлювати.

Треба йти від віртуальних речей і повертатися в реальність. Способів покриття дефіциту всього два.

Перший - це збільшити зовнішні запозичення. Але зараз на фінансових ринках велика дупа і якщо хтось вирішить дати нам грошей, то вони будуть для нас шалено дорогими. Ще один спосіб - прийти в МВФ, впасти на коліна, ухвалити всі закони, які вони хочуть і попросити у них грошей. Але ми там і так вже на колінах, та й МВФ, знову ж таки, може пообіцяти нам 10 мільярдів, а на ділі дати 1,5 мільярда на рік. Так що нам це не дуже вигідно.

Другий - запустити друкарський верстат і зробити неконтрольовану емісію. Але після цього почнеться божевільна інфляція і падіння курсу гривні. Тому куди не кинь - всюди клин. І в цій ситуації треба обирати найменше з зол, і для нас це МВФ. Тому що без їхніх грошей країні загрожує загальна криза і економіка може здорово захитатися.

Сьогодні ми - імпортозалежні. Мало того, що у нас негативне сальдо торгового балансу, так ми ще й енергозалежні. Тому дефолт - взагалі не наш варіант, оскільки дефолт означає відмову від виконання зобов'язань. Наступна дія після нього - арешт наших активів за рішенням суду. І уявіть, що у нас не буде грошей для того, щоб купити газ на зиму і половина країни замерзне. Дефолт могла б собі дозволити хіба що Росія, бо вона енергопрофіцитна. У нас ситуація зворотна - ми енергодефіцитна і, якщо ми не зробимо певних дій, пов'язаних з покриттям власних зобов'язань, ми просто не зможемо забезпечити себе енергоносіями. І тому це не наша історія за визначенням.

Олег Пендзін, виконавчий директор Економічного дискусійного клубу, спеціально для Главреду

Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl + Enter
google news Главред українською telegram Главред в Telegram
Новини партнерів

Останні новини

Продовжуючи переглядати glavred.info, ви підтверджуєте, що ознайомилися з Правилами користування сайтом , і погоджуєтеся c Політикою конфіденційності
Прийняти