Локдаун в Україні - це фікція і самообман

Міністр охорони здоров'я Максим Степанов заявив, що на даний момент немає передумов до введення жорсткого карантину.

Я проти локдауна, але я за адаптивний карантин, який був би однаковим для всіх і виконання якого держава б контролювала. Тому що в Україні, на жаль, ми досі не побачили жодного адекватного локдауну і якраз тому будь-які карантинні та обмежувальні заходи у нас не спрацьовують і ніяк не впливають на загальну захворюваність.

Все те, що відбувається, це – наслідки збоченої комунікаційної кампанії з населенням, яка триває вже більше року. Адже чому ніхто не говорить про ковідний фонд, де ще залишалося близько 20 мільярдів гривень? Або де китайська вакцина Sinovac, за яку ми заплатили близько 2 мільярдів гривень і чому у нас немає поставок вакцин за програмою COVAX, які нам обіцяли ще в грудні 2020 року? Тобто, весь комплекс системних обманів з боку чиновників і призвів до того, що зараз відбувається в Україні.

Більше того, я не вірю, що локдаун в Україні в принципі спрацює. Навіть якщо тиждень тому і ввели б жорсткий локдаун по всій Україні, то в наступні три тижні ми б спостерігали збільшення госпіталізацій. Тому що зараз темпи приросту набагато вищі, ніж у листопаді.

читайте такожЖорсткий карантин у Києві з 20 березня: що заборонили у столиціНаприклад, у Києві, де вводять обмеження "червоної зони", працюватиме громадський транспорт, але із застереженням про те, що він має бути заповнений на 50% сидячих місць. Але досить буде один раз подивитися на заповненість на зупинці в годину-пік, щоб зрозуміти, як це будуть дотримуватися. І точно також буде і з усім локдауном і будь-якими обмежувальними заходами.

У нашій країні - це все фікція і самообман. І тиснути на населення, вимагаючи від нього виконання карантинних обмежень, марно. З боку держави потрібно давати йому дієві інструменти, які реально виконати, але замість цього ми бачимо тільки заборони і обмеження.

У зв'язку з цим виникає логічне запитання - чому тоді карантину дотримуються в інших країнах? Відповідь проста - тому що люди там вірять владі. Адже влада там не обманює, а якщо обдурить, то одразу ж піде у відставку. У нас же замість відставок - повна безкарність і відсутність системної роботи.

За прикладом 2020 року стало ясно, що дна в Україні не існує. Катастрофа вже трапилася (хоча більшість людей цього не розуміє) і чарівних пігулок, які можна випити і все стане добре, немає. Точка неповернення для України вже пройдена, а тому ситуація з коронавірусом найближчим часом буде тільки погіршуватися, причому істотно.

Всі ми, звичайно, не помремо, але і виживемо, на жаль, точно не всі. В Італії на початку локдауну було сортування і там ще вибирали, кому надавати медичну допомогу, але у нас вже навіть не вибирають, а просто кажуть: "місць немає". Тому в міру зростання захворюваності ми будемо стикатися з тим, що врятуватись зможуть лише ті, хто може собі фінансово дозволити лікування. І в цій ситуації більше всіх страждатимуть бабусі і дідусі, особливо ті, за якими ніхто не доглядає.

Андрій Александрін, епідеміолог, керівник Національної експертної групи з інфекційного контролю, спеціально для Главреду

Наші стандарти: Редакційна політика сайту Главред