Ще дипломат ХІХ століття пан Талейран-Перигор говорив, що "мова дана людині, щоб приховати свої думки". А ще він же говорив, що "хороший дипломат імпровізує в тому, що слід сказати, і ретельно готує те, про що слід промовчати". Те ж стосується і заяв, що звучать із вуст американських політиків на адресу Росії і Путіна.
У політиці важливо не те, що і як кажуть (а західні політики намагаються говорити красиві слова), а що і як роблять. Поки що США на публіку в бік Путіна кидають громи і блискавки, а також звинувачення на кшталт "вбивця", але на ділі все інакше.
Наприклад, американці обіцяли ввести жорсткі санкції за отруєння Навального, але де-факто спустили все на гальмах. Ті обмеження, які були введені з цього приводу, особливо не впливають на Росію. Так, наприклад, Штати вирішили заборонити експортувати в РФ зброю, але який у цьому сенс, якщо Росія особливо її і не експортувала з США.
читайте такожЯк "гопницька" дипломатія РФ відповість Байдену на слова про Путіна-вбивцю
На головні "больові точки", по-справжньому дієві в плані стримування РФ, які могла б застосувати ще адміністрація Обами, американці не захотіли натиснути. Таких точок в арсеналі Вашингтона – три:
- накладення обмежень на суверенний борг Російської Федерації;
- ембарго на постачання російської нафти на ринок;
- Північний потік-2, який будується ударними темпами, і ніхто "вбивцю" не зупиняє.
З цих ключових питань просування немає, і всі ці пафосні розмови і звинувачення на адресу Путіна ніякими конкретними справами не підкріплюються. Якщо за заявами не підуть дії, або ж якщо нові санкції будуть непомітними для російського керівництва, то це дозволить Кремлю і далі проводити свою політику.
читайте такожЧому не варто переоцінювати скандальні слова Байдена про Путіна
В принципі, адміністрація Байдена почала повторювати кроки Обами і рухатися його шляхом, закликаючи всіх жити мирно і дружно. Саме тоді Держдеп США на чолі з пані Клінтон ініціював перезавантаження відносин із Росією після її війни проти Грузії, тобто, іншими словами, Росії просто пробачили все, що вона робила в Грузії. І це "перезавантаження" лише потурало подальшій агресії РФ.
Поки що жодних конкретних кроків, які б відповідали гучним словам Байдена, немає, але наші вразливі люди в захваті від того, що американський президент назвав Путіна "вбивцею". Хоча питання залишається відкрите – чому радіти, і що це принесе Україні? Адже поки що слова йдуть врозріз зі справами.
До того ж, звинувачення Байдена на адресу Путіна тільки підкине дров в топку антиамериканської істерики, яку підтримує в Росії Кремль. А це лише посилить позиції Путіна всередині країни. Тому Володимир Володимирович цілком ще може пережити на своїй посаді пана Байдена…
Поки загальний тренд такий: для США головним противником є Китай, а Росія розглядається Вашингтоном в якості потенційного союзника зі стримування Китаю. Тому зовсім "бити горщики" з Москвою американці не будуть.
Тарас Загородній, політичний та економічний експерт, спеціально для Главреда
Наші стандарти: Редакційна політика сайту Главред
Читати Главред в Telegram
Главред на YouTube
