Війна за Карабах: у Вірменії назвали головну мету Туреччини

Президент Вірменії Армен Саркісян оцінив роль Туреччини в конфлікті навколо Нагірного Карабаху.

Як підкреслив він в інтерв'ю Комерсанту, Анкара прагне контролювати енергетичні лінії з Каспійського регіону до Європи.

На його думку, саме через це Туреччина активно підтримує Азербайджан в конфлікті в Нагірному Карабасі.

"Туреччина там, тому що вона хоче керувати цими лініями (нафто - і газопроводами, - ред.). І чим довше триває конфлікт, тим глибше буде присутність Туреччини в Азербайджані", - вважає президент Вірменії.

За його словами, мова йде про зміни в регіональній геополітиці.

"Туреччина стає сусідом Росії, з якою у неї, по суті, буде сухопутний кордон. Туреччина буде керувати нафто - і газопроводом, які прокладені до Європи", - додав Саркісян.

Війна за Карабах: позиція Анкари

Раніше президент Туреччини Реджеї Ердоган заявив про те, що Мінська група ОБСЄ надає Вірменії допомогу поставками зброї.

Він нагадав, що Вірменія порушила тимчасове гуманітарне перемир'я, оголошене в ніч на 18 жовтня.

За словами Ердогана, протягом 30 років Росія, США і Франція не завершили переговори не віддали землі азербайджанській стороні.

читайте такожФронт прорваний, втрати зростають: експерт пояснив тактику сторін у Карабасі

• 27 вересня, Вірменія та Азербайджан почали бойові дії в районі Нагірного Карабаху.
• Сторони звинуватили один одного у взаємних обстрілах, в результаті яких є загиблі.
• Президент Азербайджану Ільхам Алієв заявив, що військова операція в Карабасі є відповіддю на артилерійський обстріл з боку противника, в якому загинули азербайджанські мирні жителі.

Історія війни за Нагірний Карабах

• На початку 1990-х років в результаті збройного конфлікту з Вірменією і вірменським населенням Нагірного Карабаху Азербайджан втратив контроль над цією територією.
• Режим припинення вогню між Вірменією і самопроголошеною Нагірно-Карабахською республікою, з одного боку, і Азербайджаном, з іншого боку, був встановлений в травні 1994 року.

Наші стандарти: Редакційна політика сайту Главред