Скасування пільгового тарифу на електроенергію найбільше вдарить по соціально незахищеним верствам населення, більшою мірою, пенсіонерах, які вкладалися в умовно пільгові 200 кВт-год. Раніше, при пільговому тарифі, вони в середньому платили за 1 кВт-годину 1,07 грн, а зараз усі 200 кіловат будуть тарифікуватися за єдиною ціною в 1,68 грн.
Головна мета, яка досягається цим підвищенням - це вбивство бюджетів українських домогосподарств з невисокими доходами, бо чим більше доводиться платити за комунальні послуги, тим менша сума залишається на інші потреби, що, в свою чергу, веде до злиднів.
Пенсіонери, звичайно, мають сталінський гарт, а тому продовжать викручуватися і платити, але в даному випадку підвищення комунальних тарифів призведе до (в кращому випадку) часткової оплати, і підсумком стане накопичення боргів.
Читати такожМінімалка, хліб, газ, транспорт і зв'язок: що і наскільки виросте в Україні в січні
Якщо вірити словам Юрія Вітренка, який активно долучився у процес лібералізації ринку електроенергії (і з яким безпосередньо пов'язують подорожчання), поточне підвищення – не межа і ціна електроенергії незабаром може зрости в 2,5 рази. Прийдешнє підвищення навряд чи буде різким, швидше, повториться поетапне підвищення тарифів, як в 2015-2017 роках, а в якості можливого орієнтиру будуть взяті 4 гривні за 1 кВт-год.
Тому, імовірно, вже з квітня ціна 1 кВт-години може зрости, щонайменше, до 2 гривень.
Адже за нинішньої моделі ринку електроенергії постачальникам ніде брати гроші, окрім як за рахунок підвищення тарифів для населення - іншого варіанту держава їм просто не пропонує. І оскільки в українців немає іншого виходу, окрім як платити за електрику за ринковою ціною, підвищений тариф міг би себе виправдати, якби і доходи населення індексувалися відповідно до рівня інфляції.
Але з цим якраз біда, бо зарплати і пенсії в Україні не індексуються з 2016 року. У підсумку вся країна платить за експерименти держави, адже запущена модель ринку була спочатку нежиттєздатна і зараз її реанімують виключно за рахунок населення.
Валентин Землянський, директор енергетичних програм Центру світової економіки та міжнародних відносин НАН України, експерт з питань енергетики, спеціально для Главреду