Ідея з призначенням колишнього голови Одеської ОДА Михеїла Саакашвілі в Кабмін Дениса Шмигаля – позитивна. Тому що залучення його до роботи уряду може нарешті зрушити з місця вирішення проблеми реформаторських здібностей виконавчої влади. Адже Саакашвілі за своїм характером є «бульдозером реформ», який не боїться ризикувати.
Історія з призначенням Михеїла Саакашвілі вже виявила декілька моментів.
1. Україна, як би там не було, залишається президентською державою, і принципово рішення ухвалюються саме на рівні Офісу президента. Верховна Рада і Кабмін по ключових рішеннях або кадрових питаннях неспроможні бути самодостатніми гравцями. Максимум, на який вони спроможні – це саботувати рішення та пропозиції президентської команди. Власне, саме це зараз і робить Верховна Рада. Хоча, згідно з Конституцією, підшуковувати кандидатури мала б Рада чи Кабмін. Тому цим займається Офіс президента.
2. Кадрова «лава запасних» у президентської команди, як виявилося, вкрай коротка.
3. Слуга народу відмовляється від орієнтації виключно на «нові обличчя» та готова залучати до роботи досвідчені кадри. І це вже підтвердив голова партії Олександр Корнієнко.
4. Очевидно, що влада припустилася помилки, вирішивши не проводити місцеві вибори. Адже у нас саме вони дозволяють проявити нові кадри. Оскільки місцеві вибори не були проведені, максимум, на який можна сподіватися – це виявлення нових кадрів серед висуванці на рівні голів адміністрацій. Свого часу кадровий ресурс місцевих рад був допоміжним для влади. Наприклад, Єхануров призивався у владу не з посади депутата Верховної Ради, а з посади депутата Київської міської ради. Отже, цей ресурс – перевірка кадрів через місцеві вибори – не використовується.
Читайте також«Отруєний поцілунок» Порошенка та ревнощі Тимошенко: хто віддасть голоси за СаакашвіліЩо стосується призначення Михеїла Саакашвілі в уряд, то для влади, безумовно, є ризики в такому кадровому рішенні. Однак набагато більше ризиків буде, якщо його не призначать. Якщо це кадрове рішення не вдасться провести через парламент, це засвідчить неспроможність Офісу президента забезпечити втілення в життя своєї ініціативи. Для президента Зеленського буде значно гірше, якщо політикум усвідомить слабкість президентської вертикалі. Владі треба було або не братися за ідею з призначенням Саакашвілі взагалі, або, якщо вже взялася, потрібно дотискати. Президентська команда це чудово усвідомлює.
Саме тому найближчими днями будуть задіяні найрізноманітніші переговорні інструменти для втілення ідеї з призначенням Саакашвілі в життя.
Однак із голосами на підтримку цього рішення наразі є певні проблеми.
Передусім у самій фракції Слуга народу, як би не старалися, 226 голосів не набереться. Їх немає для проведення багатьох рішень. Це, зокрема, показало прийняття закону про землю, коли «слугам» навіть довелося користуватися послугами партії, з якою вони весь час перебувають у конфронтації, тобто Європейської солідарності Порошенка.
Всередині фракції Слуга народу настільки немає однорідності, що навіть депутати, які асоціюються з умовною «групою Коломойською», висловлюють різні оцінки ідеї призначення Саакашвілі, наприклад, Бужанський та Дубинський. Тому переговори тривають.
Очевидно, що влада шукатиме голоси і всередині фракції, і ззовні. Ззовні влада може сподіватися на підтримку цього кадрового рішення окремими депутатами майже з усіх парламентських фракцій.
Порошенко не буде «лягати кістьми», аби не допустити появи Саакашвілі в уряді. Просто тому що всередині його фракції Європейська солідарність ніхто з депутатів не наважиться голосувати за це призначення, тобто всупереч волі Порошенка. Тому цілком передбачувано, що жодного голосу від Порошенка за Михеїла Саакашвілі не буде.
Читайте такожДва ведмеді в одному барлозі не уживуться: з ким «гризтиметься» Саакашвілі в урядіНаскільки мені відомо, Голос, Батьківщина та депутатська група Довіра не наважуються на рівні керівництва фракції ухвалити рішення про підтримку призначення Саакашквілі, тому що в подальшому не хочуть мати зобов’язань щодо Саакашвілі та нести відповідальність за його вибуховий характер.
Однак у кожній фракції є люди, які підтримують призначення Саакашвілі. Так, наприклад, Батьківщина тривалий час співпрацювала з ним, навіть на «барикадних» акціях проти Порошенка. Тому фракція може дозволити вільне голосування, тобто вирішуватиме, як саме голосувати, буде персонально депутат.
На даний момент десять із 17-ти депутатів Голосу готові підтримати кадрове рішення щодо Саакашвілі. Так само – рішення фракції немає, але є персональна готовність десятьох осіб, а фракція і партія не заперечуватиме і не каратиме.
При цьому Батьківщина – більш контрольована політична сила. Під час її голосування по цьому питанню ззовні виглядатиме все так, як і в Голосу. Але рішення про те, кому саме голосувати, скільки буде голосів «за», буде прийматися централізовано.
Отже, переговори тривають. І влада кине всі зусилля, аби знайти голоси для підтримки призначення Саакашвілі, яких поки що не вистачає, тому що розуміє: репутаційних ризиків для неї буде більше, якщо Саакашвілі не призначать.
Олександр Доній, політичний аналітик, голова Центру дослідження політичних цінностей, колишній народний депутат України, голова мистецького об’єднання «Остання барикада», спеціально для Главреду