на языке оригинала

Во время кризиса налоги не повышают

business-rost.com.ua

Повышая акцизы на ТВЕНи сразу в 4 раза, народные депутаты провоцируют опасный конфликт с крупнейшими налогоплательщиками страны. В зоне риска 50 млрд. грн. налогов и 50 тыс. рабочих мест. И это - во время полномасштабного экономического кризиса.

Найголовніше, що має зберегти держава під час економічної кризи, – це український бізнес та добробут/безпеку своїх громадян. Економічний добробут усіх нас безпосередньо залежить від нормальної роботи як фізичних осіб-підприємців, так і великих компаній, які забезпечують робочі місця, сплачують зарплати, податкові платежі і соціальні внески тощо.

Український бізнес вже досить серйозно постраждав від карантину, від значного падіння попиту та зменшення замовлень. Так, за даними Спілки українських підприємців, станом на квітень 2020 р. – тобто лише за перший місяць кризи і карантину, збанкрутувало 6% всіх українських компаній. В наступні місяці цей відсоток лише зростав.

Розуміючи, що пандемія вимагатиме додаткових витрат з держбюджету, усвідомлюючи причини аномально високого дефіциту держбюджету (на наступний рік він запланований на рівні 270 млрд. грн. або 6% ВВП), ми маємо попередити: в умовах кризи і вже наявних важких втрат українського бізнесу будь-яке посилення податкового чи адміністративного тиску на бізнес може призвести до вкрай небезпечних і незворотних наслідків – для всієї української економіки та цілому України.

Впевнений, що це чітко розуміють в уряді. Але в українському парламенті, на жаль, це зрозуміли поки що не всі. На що зокрема вказує неприйняття минулого тижня парламентом законопроекту №4313 – щодо відстрочки на 1 рік обов’язкового встановлення реєстраторів розрахункових операцій – проти чого останнім часом протестувало чимало фізосіб-підприємців. На жаль, більше 200 народних депутатів вважають, що криза – це не привід зробити таку поступку українським підприємцям.

Чимало проблем для українського бізнесу було створено ще напередодні пандемії. Зокрема, мова йде про закон №466, прийнятий ще в січні цього року. Інакше як «закон про податковий терор» його український бізнес не називає. Нагадаю, ще на стадії прийняття закону проти нього виступили майже всі провідні українські і міжнародні бізнес-асоціації – у т.ч. Європейська Бізнес Асоціація та Американська торговельна палата в Україні. Проти цього закону виступала й Рада підприємців при Кабінеті Міністрів.

Цей закон створив проблеми для багатьох – IT-сектору, експортерів, металургів тощо. Одна з новел цього закону фактично наділяє податківців беззастережним правом на власний розсуд вирішувати – чи є, наприклад, «ділова мета» в тієї чи іншої операції чи ні. Кращої основи для корупції для наших контролюючих органів годі й шукати.

Серед тих, по кому найбільше б’є цей закон – це виробники так званих ТВЕНів – тютюнових виробів для електронного нагрівання. Закон «одним махом» підвищує акцизи на ТВЕНи відразу в 4,2 рази. Це той випадок, коли швидко і радикально не значить якісно та прогресивно для економіки України та іі громадян, особливо в умовах сьогоднішньої кризи та загальної світової турбулетності. На цей рахунок є кілька щонайменше причин.

По-перше, ТВЕНи – не сигарети. Вже офіційно ТВЕНи визнаються у світі як потенційно більш безпечна, ніж сигарети продукція. І трохи нелогічно, коли в Україні з січня 2021 р. більш шкідливі сигарети коштуватимуть 50 грн., а більш безпечні ТВЕНи – 80 грн. При такому ціновому розкладі люди, навпаки, будуть повертатися до традиційних сигарет і рівень паління зросте.

По-друге, тютюнових виробників можна не любити, але чотири найбільші тютюнові компанії України входять до ТОП-12 платників податків України. За минулий рік вони сплатили сумарно близько 50 млрд. грн. податків. Загалом на галузь працює (фабрики, компанії-партнери) близько 50 тис. українців. Можна створювати головний біль найбільшим роботодавцям і платникам податків, але це посилює ризик додаткового безробіття і бюджетних втрат – і це під час повномасштабної економічної кризи.

По-третє, якою б не була галузь – не можна підвищувати податок відразу в 4 рази. Це надзвичайно негативний сигнал для будь-якого інвестора. Не випадково, Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України вже офіційно висловилося проти різкого підвищення акцизу, вказавши, що більш правильним є поступове підвищення з запланованим графіком підвищення на кілька років, як це зроблено щодо традиційних сигарет. Схожу позицію висловили і в Інституті економіки та прогнозування НАН України, вважаючи, що поступове підвищення акцизів принесе держбюджету на 18,7 млрд. грн. більше доходів, ніж різке одномоментне їх зростання.

По-четверте, «синиця в руках» далеко не завжди краща, ніж «журавель в небі». Зараз ринок ТВЕНів – що в Україні, що в усьому світі – ще тільки на стадії становлення. Але розвивається він доволі швидко, поступово витісняючи звичайні сигарети. В найближчі роки виробництво ТВЕНів зростатиме. І компанії-виробники вирішуватимуть, в яких країнах відкривати нові центри виробництва, нові експортні хаби для ТВЕНів. В України вже є і потенційна основа для виробничої бази (зокрема, в Харківській, Чернігівській областях), і потенційно великий ринок споживачів – курців, які переходитимуть на ТВЕНи. Але закон №466 ставить ці перспективи під ризик.

У Верховній Раді України вже зареєстровано кілька законопроектів, які намагаються виправити деякі перекоси закону №466. Це зокрема, законопроекти 4101 (а також альтернативні до нього), 4065 (і альтернативний), тощо. Але, як показав випадок із законопроектом щодо відстрочення норми щодо РРО, їх проходження через сесійну залу парламенту буде вкрай непростим.

Новости сейчасКонтакты