Слова Джозефа Байдена на адресу Володимира Путіна стали шоком для Кремля. У Росії могли очікувати кваліфікації окремих дій російського керівництва в цілому, але не прямого звинувачення на адресу Путіна.
Добре в цій ситуації те, що Штати покладають відповідальність особисто на Путіна, а не на росіян в цілому. Це правильно і перспективно. Для порівняння – в 1983 році Рейган назвав СРСР «імперією зла», тобто вся країна так характеризувалася, а не тільки її керівництво. Заява Байдена дає оцінку тільки окремо Путіну, і це хороший сигнал.
Це означає новий етап у взаєминах двох країн. Про це свідчать і три важливі позиції, які Байден позначив ще в ході передвиборчої кампанії.
Росії слід готуватися до каскадних персональних санкцій щодо російських діячів різного рівня, які незабаром будуть введені і будуть швидко наростати. Крім того, командою Байдена розроблено низку серйозних заходів, які не є санкціями, але також можуть бути дуже болючими для Кремля. Зокрема, наприклад, адміністрація американського президента заявляла, що готова у відповідь на будь-які спроби кібератак здійснити свою атаку на кремлівські мережі, що для Путіна створить чимало проблем. У США великі можливості ускладнити життя Путіну і блокувати дії Кремля.
Читати такожЧим закінчиться скандал між Байденом і ПутінимУ Путіна немає приводів покладати будь-які надії на Байдена і можливі компроміси.
Очевидно, що Байден буде зміцнювати НАТО, а також проводити іншу, набагато більш активну, ніж при Трампі, політику в Центральній і Східній Європі. Ця політика буде спрямована на побудову нового оборонного валу (причому не тільки у військовій сфері), який позбавив би Росію можливостей недружнього проникнення в європейську політику.
При цьому Путін все одно буде думати про те, яким чином вибудовувати переговори з Байденом. А переговори – будуть. У першу чергу, щодо СНО, контролю над ракетами. Не виключаю, що в своєму посланні Федеральним зборам Путін виступить з якимись пропозиціями для Байдена, які звучали б як заклик до миру і переговорів по цілому пакету напрямків: по клімату, наркотрафіку, тероризму, вакцині, ліквідації наслідків пандемії коронавірусу тощо.
Вже до осені, буквально місяці через чотири, ми зможемо спостерігати абсолютно нову ситуацію в Росії. Майбутні санкції становлять не меншу загрозу для російської економіки, ніж відключення від системи SWIFT. Сьогодні російська економіка ослаблена пандемією і довгою кризою, яка триває вже, як мінімум, чотири роки. Санкції, які вводилися проти Росії раніше, в більш благополучні часи, були менш відчутні і болючі. Але ситуація змінилася, економічне становище Росії досить небезпечне, тому розширення санкцій може так подіяти на ринки, що це викличе гіперінфляцію в РФ і змусить фінансову владу країни запустити «друкарський верстат». Якою буде економічна кон'юнктура після цього, і до чого це призведе, передбачити важко. У будь-якому випадку, точно зросте нестійкість не тільки економічної, але й політичної системи РФ.
Адже на слова Байдена економіка відреагувала одразу – рубль тут же просів, а на фондових біржах впали акції російських компаній. І це ще до введення санкцій... Надалі серія каскадних санкцій до осені створить великі-великі проблеми для Кремля.
Читати такожБайден назвав Путіна вбивцею і тепер у нього проблемаЩо може чекати на Україну, коли відносини США і Росії стають все більш напруженими? Незважаючи на те, що в самій Україні активно обговорюється загроза ескалації ситуації на Донбасі, я все-таки думаю, що зростання напруженості слід чекати не зараз. Протягом 2021 року Кремль буде адаптуватися до нових відносин із Вашингтоном і до нових санкцій, а через п'ять місяців він має провести думські вибори. А ось наприкінці 2022 і в 2023 році Кремль може почати проти Києва не тільки «гібридну» боротьбу, а й силовим шляхом вирішити свої проблеми.
Реальна перспектива збройного конфлікту і загострення на Донбасі, на мій погляд – у другій половині 2023 року. Це пов'язано з тим, що в Росії і в Україні співпадуть президентські вибори і пройдуть у березні 2024 року. Українська політика і так є значною частиною російської внутрішньої політики, і цей збіг зіграє суттєву роль. Адже Путіну потрібно буде вийти на вибори з якимись конкретними результатами... При цьому в 2023-му і в самій Україні буде неминуче загострення політичної ситуації: українські вибори завжди дуже драматичні, напружені і являють собою зону великої небезпеки. Драматичність виборів – це добре, це ознака демократії і політичної конкуренції, але оскільки в України під боком такий агресивний і небезпечний сусід, настільки гостра конкуренція змушує задуматися і про загрозу національній безпеці. Тож 2023 рік обіцяє бути досить небезпечним.
Олександр Морозов, політолог, співробітник Центру російських досліджень Бориса Нємцова (Карлов університет, Прага), спеціально для Главреда