Сам факт того, що Марію Колесникову викрали і намагалися видворити до України, може лише посилити протести в Білорусі, але ніяк не послабити їх.
Лукашенко намагається зробити все, щоб придушити протести в Білорусі, зокрема, депортує всіх, кого може, особливо – членів Координаційної ради, серед яких була і Колесникова. Втім, сама ця Координаційна рада визнає, що не керує і не координує протест.
Білоруські протести вже вийшли з-під контролю Лукашенка, опозиції та багатьох інших гравців Білорусі. Протестує народ. Люди обурені не тим, що на посаду президента не приведено Світлану Тихановську або що видворено Марію Колесникову. Це – дрібниці. Протест – проти Лукашенка. І саме тому головне гасло цього руху – «Йди!»: люди в Мінську кричать «Уходи!» або «Сыходзь!» білоруською мовою.
Лукашенко ж намагається діяти звичними для нього старими методами: залякувати, заарештовувати і придушувати. Але Рубікон уже перейдено, і всі ці заходи йому не допоможуть: Лукашенко не зможе втриматися на посаді весь той термін, який він собі намалював, тобто п’ять років.
Можливо, якби білоруси діяли в інший спосіб, його кінець був би пришвидшений. Однак білоруси – дуже толерантна нація, і навіть масові протести у Білорусі не відбувалися понад 25 років. Та ситуація розвивається, і режиму Лукашенка вже не вдасться придушити протест.
Хоча Марія Колесникова не була на кожному мітингу серед людей, втім, вона є єдиною з трійки, яка принципово лишилася в Білорусі. Вона заявляла, що за будь-яких обставин не залишить територію країни. І те, що при спробі її видворення з Білорусі в Україну вона порвала свій паспорт, цілком вкладається в цю логіку. Але й попри це – не Колесникова є лідером революції, навіть не Світлана Тихановська. Лідером білоруських протестів є народ.
Читайте такожЛукашенко скоро відповість за те, що обламав ПутінаЛукашенко зараз намагається переконати всіх, що ці протести координують з-за кордону. Це так і є в тому сенсі, що він закрив всі ЗМІ або позбавив людей доступу до них, тому революція, по суті, відбувається в Telegram. А оскільки Telegram-канали не можна вести на території Білорусі, найбільш популярним є канал NEXTA з Польщі. Тому певною мірою можна сказати, що протестний рух координується з Польщі, але це роблять не поляки, не міфічні натівці чи американці Майк і Нік. Протест координують усі ті білоруси, яких раніше сам же Лукашенко витіснив за кордон!
При цьому не можна скоординувати з Польщі 400-тисячну демонстрацію в Мінську. Люди виходять на протест не тому, що їм заплатили або їх скоординували через мережу. Білоруси масово виходять на вулиці тому, що Лукашенко довів їх до межі, і народ його більше не хоче.
Що далі може чекати на Марію Колесникову? Є великі побоювання, що вона зникне, як вже неодноразово зникали опоненти Лукашенка.
Колесникову викрали в центрі міста – на вулиці Леніна, поблизу міністерства закордонних справ. І потім про неї не було жодної інформації. Тепер офіційно кажуть, що Марію Колесникову затримано. Як зауважив її соратник із Координаційної ради Максим Знак, заява про затримання Колесникової – це добрий знак, тому що тепер Лукашенко особисто відповідальний за її долю.
Щоправда, не знаю, що Колесниковій можуть інкримінувати. Лукашенко заявляє, що вона хотіла тікати до сестри в Україну. Проте це не є злочином. Навіть за те, що вона порвала паспорт, передбачена лише адміністративна відповідальність. Але ж і чоловік Світлани Тихановської був затриманий ще під час збору підписів у Білорусі начебто за якусь «провокацію». І його досі тримають у в’язниці просто так, ні за що. Так само можуть щось «намалювати» і Марії Колесниковій: що вона хотіла незаконно перетнути кордон, що вона організувала якусь контрабанду, що вона намагалася в Україну перевезти наркотики – що завгодно. Нічого не можна виключати.
Дедалі частіше складається враження, що або сам Лукашенко хоче довести ситуацію до абсурду, або люди, які йому підпорядковані але незадоволені його діями, роблять усе, щоб народ остаточно його скинув. Інакше все те, що наразі відбувається в Білорусі, пояснити неможливо. Це просто театр абсурду: незрозумілі дії, дивні заяви… Та й люди у формі роблять усе, щоб білоруський народ зрозумів, що далі так продовжуватися не може.
Звісно, спочатку у Лукашенка була істерика, але зараз він зібрався. На одному з перших мітингів він кричав, що лише він здатен захистити Білорусь від агресивного блоку НАТО. Лукашенко продовжує цю риторику, але він зосередився на репресивних діях всередині країні. При цьому, як відомо, Лукашенко спирається на підтримку Путіна, який пообіцяв йому загін силовиків. Але і це не дасть бажаного для нього результату, бо білоруси не будуть вітати російських окупантів на своїй землі і дякувати їм за те, що прийшли та підтримали Лукашенка, якого вони намагаються скинути. Тож і цей чинник також може збурити нову хвилю протестів.
Очевидно, Лукашенко розраховує на те, що протест видихнеться, що білоруси втомляться ходити по вулицях, а там – осінь, зима… І Координаційна рада справді мала б замислитися, що робити далі. Тому що мітинги та демонстрації, як і вимоги відставки Лукашенка – це все добре. Але білоруському протесту треба думати про якісь нові форми, в тому числі, як перерахувати голоси, а не бюлетені, як довести, що Лукашенко сфальсифікував вибори.
Юрій Свірко, журналіст, білоруський політичний експерт, спеціально для Главреда