Ніяких ілюзій щодо Олексія Навального у мене немає. Він, як і інші російські політики, демонструє подвійні стандарти.
Навальний стверджує, що треба повернути народу багатства, вкрадені у росіян корупціонерами з путінського кооператива «Озеро», які засіли у Кремлі, але Крим, вкрадений у українців, повернути законним власникам неможливо. Тому що "не бутерброд».
Це майже так, як би він стверджував, що оскільки «палац Путіна» вже збудували, то його тепер по цеглині не розбереш, а берег поблизу Геленжика знову реліктовими деревами не засадиш. А згодом і сам Навальний оселився б у цьому палаці.
Але Україні перемога Навального вигідна. І не тільки з тих міркувань, що нації, для якої свобода є головною цінністю, природньо підтримувати всіх, хто б'ється за свою свободу з авторитарним і антинародними режимами. І не лише тому, що ворог нашого ворога може бути хоч на деякий час нашим другом. І не тільки тому, що краще мати кордон з державою сусідом більш цивілізованим і демократичним, ніж нинішній режим РФ.
Але нам вигідно, щоб Навальний переміг Путіна ще й тому, бо він може виконати для Російської Федерації ту роль, яку Горбачов виконав наприкінці 90-х для СРСР.
Ніхто не має сумнівів, що Михайло Сергійович був і залишився правовірним комунякою. І зовсім не планував розвалити Союз. Але його зусилля зробити у совку перебудову, започаткувати кооперативний рух, такий собі варіант капіталізму в середині соціалістичної економіки, проголосити гласність, почати розрядку - піти на примирення з Заходом, призвели до поразки Союзу у холодній війні, послабленню диктатури КПРС, розвалу соціалістичного табору, падінню берлінської стіни і розвалу СРСР. І це зробило можливим парад незалежностей радянських республік. І незалежність України теж.
Читайте такожПалац бруду, або В чому велика помилка Навального з фільмом про ПутінаЯкщо уявити, що Навальний прийде до влади у Росії - це буде означати початок нових розборок і боротьби у російських елітах, як кремлівських, так і по всій федерації. Це послабить моноліт кремлівської владної вертикалі.
Навальний буде змушений хоч на якийсь час згорнути тотальну путінську пропаганду. А, значить, зруйнується підтримувана завдяки цій пропаганді ідеологічна єдність і «скрепи» російського суспільства.
Навальний буде змушений послабити протистояння з Заходом. Йому буде потрібне зняття санкцій. Він буде змушений зупинити підтримку всяких ЛНРів і ДНРів та всякого Придністров'я. І це дасть можливість сусіднім державам, проти яких Путін розв’язував військові агресії, використати цю ситуацію для ліквідації баз колаборантів на окупованих територіях і сепаратистських осередків, щоб здійснити повернення анексованих територій законним власникам.
У нього смертельний конфлікт з Кадировим. А, значить,Чечня і Кавказ знову повстануть проти Кремля. Все це може призвести до посилення національно-визвольної боротьби малих народів, поневолених Російською імперією, і розвалу РФ і привести до нового параду незалежностей, тепер вже у самій Росії.
І тоді нам важливо мати при владі таку еліту, як ізраїльські генерали Моше Доян чи Аріель Шарон. Політиків і військових, які не побояться використати цей момент задля повернення Криму і Донбасу.