Лише криву посмішку викликає постійне наголошення різними коментаторами на тому, що "вся білоруська опозиція - проросійська".
Перш за все, не уся.
По-друге, а яка різниця?
Ми цю опозицію створювали, підтримували, спрямовували, щоб очікувати від неї будь-яких політичних заяв?
Так, більшість оглядачів (в тому числі і я) погоджуються, що Білорусь виглядає приреченою на російську домінацію або й повне поглинання Росією. Таке життя. Точніше такі наслідки "стабільності по-лукашенківськи".
Якщо лідери білоруського протесту готуються взяти владу в країні, вони позбавлені права на різкі антиросійські заяви. Ми вискочили з цієї парадигми (удавки) лише ціною величезних жертв Революції Гідності і війни. Та й то не позбулися залежності від Росії в масі сфер і питань.
Але чому будь-які характеристики лідерів білоруського протесту мали би визначати наше ставлення до цього протесту назагал?
В білорусах нарешті заговорив гонор - гідність. Вони протестують проти наглого приниження - тупого обману на виборах.
І як будь-якому посталому проти внутрішньої тиранії народу їм вже доводиться платити високу ціну - в тому числі людськими життями.
Це і є причина нашої солідарності.
А вільний народ довго жити в Росії не зможе. Хоч і буде це вже зовсім інша історія. І нам знайдеться в ній місце лише в тому разі, якщо зараз ми щиро і активно підтримаємо білорусів у їх боротьбі за гідність і права. Бо це і наша гідність та права.