Санкція, яка запроваджена спортивним міжнародним арбітражним судом, з повним правом можна назвати якісним стрибком у всій санкційній політиці щодо Росії. До речі, це можна простежити і по російській реакції - якщо раніше заборони на адресу російських спортсменів викликали бурхливий сплеск і гарячкову роботу всієї пропагандистської машини, то зараз новина пройшла не те щоб зовсім непоміченою, але десь на периферії, не загострюючи на ній уваги.
Причина очевидна - вперше вводяться персональні санкції проти Путіна і всього вищого політичного керівництва країни. Для міжнародної практики будь-які персональні санкції на адресу керівників держав - подія завжди вкрай ексклюзивна, а вже щодо постійного члена Радбезу і формально все ще великої держави (хоча б по праву володіння ядерною зброєю) - абсолютно виняткова.
І неважливо, що мова йде про спортивні заходи. І навіть Олімпіади, яка ніби як поза політикою. І привід не сказати щоб політичний - банальний допінг, правда, обтяжений прямим державним прикриттям, підробкою, фальсифікаціями на державному рівні. Але спорт поза політикою лише в деклараціях, в реальності він давно політика, причому досить високого рівня.
Саме безпрецедентність рішення змушує російську пропаганду мовчати.
Говорячи строго, в Росії пропаганди насправді немає. Пропаганда - вона про власні досягнення, вона - про просування позитивного образу країни і її досягнень. Російська машина брехні працює в режимі контрпропаганди - викриває ворожі підступи. А це завжди - реактивна повістка. Інформаційна повістка завжди створюється "там", а "тут" її тільки коментують.
Читати такожБункерний нежитловець: Путін не просто хворий, а хворий фатальноВторинність російської пропагандистської машини, вимушеної завжди наздоганяти події, а не створювати їх, в подібних ситуаціях працює проти неї. Їй, може бути, і є що сказати, але на виході вийде "ефект Стрейзанд", чого зараз допустити абсолютно неможливо - Путін, який вже рік в підвалі, і без того в очах населення виглядає з кожним днем все більш блякло. На такому негативному тлі контрпропаганда замість небувалого єднання навколо фігури вождя, на яку ворог посмів покуситися, може отримати прямо протилежний ефект. А тому не потрібно загострювати, краще по-тихому і в сторонку.
Але все це не скасовує винятковості події.
Путіну в прямій формі демонструють, що він - ізгой. Вести справи з ним особисто сенсу практично немає.
Його добровільне самітництво в ізоляції навряд чи не оцінено за кордоном. "Там" прекрасно розуміють, що швидше за все, тепер Путін сам не буде нікуди виїжджати, зустрічатися, спілкуватися. Взагалі і ніколи. Хворіє він або у нього якісь внутрішньоелітні проблеми зі своїми гангстерськими угрупованнями - та яка різниця. А тому - який сенс церемонитися і зображати готовність до діалогу. По суті, персональні санкції проти Путіна - це сигнал навіть не йому, він перестає бути фігурою спілкування. Це сигнал решті російської номенклатурі - тепер обмежень не буде. Будь-яких і з будь-якого приводу. У будь-який час. Ви там вже вирішуйте що-небудь, в кінці-то кінців...