Історія з РРО для малого бізнесу в черговий раз яскраво демонструє незграбність влади. Нерозуміння і неадекватне сприйняття нею ситуації, невміння сконцентруватися не на другорядному, а на головному.
Кожна влада чомусь вважає, що всі проблеми, зокрема наповнення бюджету - через спрощену систему оподаткування. Яку - в тому числі за указками МВФ - з року в рік намагаються якось "прикрутити", не беручи до уваги той факт, що вона на хвилиночку з кінця 90-х дала можливості мільйонам (!!!) людей, у яких з'явився шанс спробувати реалізувати свою підприємницьку ініціативу, самостійно працювати і заробляти, створювати робочі місця для інших.
В черговий раз на рівному місці влада придумала собі вкрай погану з репутаційної точки зору історію.
Вирішили повісити на кожного ФОПа по реєстратору. Встановили жорсткий дедлайн - з 1 січня.
Нарвалися на цілком собі очікувані протести. Спробували здати назад з мінімальними втратами, але не сильно вийшло.
Читати такожПрийняли, та не те: чому підприємці не радіють відстрочці РРОВтягнули в історію гаранта, який подав такий законопроект, який підприємців роздраконив ще сильніше, ніж депутатські. В черговий раз спробували пропетлять, гібридно на*бати протестуючих дрібних бізнесменів новим депутатським законопроектом, який народили похапцем, буквально на коліні, і під який знайшлося цілих 319 голосів.
Малий бізнес давно звик до таких дій з боку вже не першої влади, виробив більш-менш стійкий імунітет і готовий постояти за свої права.
Але ж Зе і його невдала команда прийшла до влади в чималій мірі завдяки саме малому і середньому бізнесу, втомленому від правління що "міцних господарників"-клептократів, що команди шоколадного бариги, і бажав єдині справедливі правила для всіх.
Навіть папєрєднікі і папєрєднікі папєрєдніков в якийсь момент розуміли, що МСБ краще у ворогах не мати. І в питанні обов'язкового впровадження РРО примудрялися вчасно відступати, відкладаючи свої прожекти в довгий ящик. Але нинішня безбашенна команда історію не знає і вчити не хоче, вирішила йти по беззаконню до кінця.
І все заради чого?
Адже ніхто навіть не спромігся зробити розрахунки: а чи перекриють додаткові надходження до бюджету від впровадження РРО – ті втрати і недонадходження від малих бізнесів, які і без РРО переживають нелегкі часи через пандемію Ковід-19, не отримують і крихітної частки тієї підтримки, яку мають їхні колеги за кордоном, і загрожують масово позакриватися вже найближчим часом?
Не там шукаєте.
В тіні знаходиться третина економіки.
На Центренерго та Укрнафті, де формально контрольний пакет належить державі - годується один олігарх, на газорозподільних мережах - інший, на тарифах на електроенергію – третій.
Найбільші держкомпанії - по вуха в збитках, але їх керівники і члени наглядових рад шикують із зарплатами з купою нулів.
На митниці і в податковій триває схематоз і скрутки в річному розмірі, що вдвічі перевищують весь очікуваний як манна небесна нинішній кредит МВФ.
Прямі втрати бюджету від корупції, яка не тільки не викорінена, а продовжує себе почувати все краще і краще під чуйним наглядом армії борцунів з нею, вимірюються 200 МІЛІРДАМИ гривень на рік. Це більше, ніж весь пропонований на 2021 рік обсяг державного фінансування освіти (173,8 млрд. грн.) або охорони здоров'я (156,12 млрд.грн.).
Але Зеленському і до цього немає ніякої справи.
Їм малий бізнес обілетити захотілося. Потанцювати на граблях від своїх попередників…
Ну-ну.