Починаючи з серпня поточного року, коли в Україні запрацював ринок газу, українцям дозволили вільно змінювати постачальника газу, щоб споживачі могли вибрати для себе найбільш вигідні тарифи. Але на ділі виявляється, що незважаючи на нескладну процедуру переходу, значну різницю від зміни відчують тільки власники приватних будинків, які використовують великі обсяги блакитного палива.
Главред розбирався, як змінити постачальника газу, скільки можна заощадити, і які сюрпризи можуть підстерігати споживача.
Сьогодні в Україні, у зв'язку із запуском ринку газу, працює понад 50 постачальників. Але умовно основних гравців усього два:
До слова, Нафтогаз є постачальником "останньої надії" , тобто він зобов'язується протягом 60 днів постачати газ споживачеві, якщо той залишиться без постачальника у таких випадках:
До постачальника "останньої надії" абоненти можуть перейти як самостійно, так і автоматично за перерахованих вище умов.
Варіант 1. За пошуком у реєстрі ліцензіатів Національної комісії, що здійснює регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП).
Для цього необхідно:
Варіант 2. Завантажити мобільний додаток "Енергетика онлайн "(доступно в App Store і Google Play)
Варіант 3. На порталі "Газотека»
Щоб змінити постачальника, побутовому споживачеві необхідно розірвати договір з нинішнім постачальником і укласти його з новим.
Процедура виглядає так:
У заявці на приєднання мають бути вказані:
До слова, якщо споживач газу отримує субсидію на оплату ЖКГ, то у разі зміни постачальника він повинен повідомити про це службу соцзахисту. Тоді його субсидію перерахують за актуальною ціною.
Подати заявку можна як дистанційно, так і в Центрі обслуговування клієнтів (ЦОК). Зараз такі ЦОКи є у облгазів і один - у Газопостачальної компанії "Нафтогаз України" у Кіровоградській області.
Якщо ж відправляти заяву дистанційно, то, наприклад, у "Нафтогазі" це можна зробити на сайті компанії, відправивши заявку та копії трьох документів: паспорта, ідентифікаційного коду та документа, що засвідчує право власності на житло.
Також вибрати Нафтогаз постачальником газу можна і за допомогою веб-версії Приват24.
Для цього потрібно:
Перевірити статус заявки можна в особистому кабінеті або за телефоном гарячої лінії.
Примітно, що ціну на поставку газу (тариф) кожен постачальник визначає самостійно і вона варіюється, в залежності від періоду поставки газу (місяць, квартал, рік), умов оплати (передоплата, оплата за фактом споживання) і обсягу споживання.
Місячну ціну газу постачальники переглядають щомісяця. Наприклад, у грудні ціни за один кубометр газу, залежно від Постачальника, відрізняються на 40%: найдешевший газ — у "мегават" (5,95 грн з ПДВ), а найдорожчий — у "Львівенергозбуту" (9,05 грн з ПДВ). Для порівняння, у постачальника "останньої надії" – ГК Нафтогаз – ціна до кінця 2020 року зафіксована на рівні в 6,33 грн з ПДВ.
Як пояснила в коментарі Главреду координатор житлово-комунальних та енергетичних програм "Опори" Тетяна Бойко, тарифи залежать, в основному, від протяжності труб і густоти населення, тобто чим вона більша, тим менше тариф.
Зменшити ціну на газ можна і за допомогою так званого літнього тарифу, тобто можливості оформлення річного контракту на купівлю газу за вартістю його закупівлі в літні місяці, коли попит на блакитне паливо менший.
Як правило, літня ціна, в залежності від постачальника, мінімум в два рази менша, ніж в опалювальний сезон.
Купуючи за літнім тарифом, користувач може купити собі на рік вперед певну кількість кубометрів за фіксованою ціною, щомісяця передаючи квитанції про фактичну витрату і оплачуючи тільки транспортування газу.
"По суті, ви кредитуєте постачальника, анонсуючи оплату, а він вам за це дає більш вигідну ціну на газ. Тобто у вас з'являється депозит, який ви використовуєте. Наприклад, якщо ви купили 1000 кубів газу, то протягом опалювального сезону вам їх тарифікують за цією ціною. Тому особливого підступу в цьому немає", - говорить директор енергетичних програм Центру світової економіки і міжнародних відносин НАН України, експерт з питань енергетики Валентин Землянський.
Однак слід пам'ятати, що після року, якщо ціна у постачальника виросте, його доведеться міняти знову.
Процес переходу вигідний далеко не всім. Як підрахував Главред, відчути вагому різницю від зміни постачальника на собі зможуть тільки власники приватних будинків або квартир з автономним опаленням.
Для порівняння, вартість газу в багатоквартирному будинку в Києві, згідно з тарифом КиївГазЕнерджі, зараз становить 8,8 гривень. Наприклад, якщо використовувати тільки газову плиту для приготування їжі, то в середньому витрачається приблизно 3 кубометри газу на місяць і за таку кількість газу споживач заплатить близько 25 гривень. На рік - 36 кубометрів і 316 гривень відповідно.
Якщо ж, наприклад, укладати договір безпосередньо з Нафтогазом як з постачальником, то річна контрактна ціна (літній тариф) становить 6,45 гривень за кубометр газу. Відповідно, при тих же обсягах газу абонент заплатить в місяць - 19,5 гривень, а за рік - 234 гривні. Фактична економія - 82 гривні.
У приватному будинку в Києві за тарифом КиївГазЕнерджі вартість оплати газу на місяць становить приблизно 2500 тисячі гривень, за тарифом Нафтогазу - приблизно 1800 гривень. Відповідно, в залежності від метражу і споживання, економія може скласти від 500 до 1500 тисяч гривень.
За словами Валентина Землянського, постачальники газу дійсно більше зацікавлені у споживачах-власниках приватних будинків.
"Споживач в особі абонента в багатоквартирному будинку, який користується тільки газовою плитою для приготування їжі, постачальнику газу малоцікавий, на відміну від "індивідуальника", який використовує газ для опалення, тому що він купує газ великими обсягами", - зазначає експерт.
Однак, варто враховувати, що при зміні постачальника газу у споживачів можуть виникнути складнощі. Зокрема, процес переходу, в залежності від регіону, може зайняти від декількох днів до декількох місяців. Відповідно, в цей час абоненту доведеться оплачувати газ за поточною ціною і тому перехід більш вигідно робити в літні місяці. Крім того, на відміну від річного контракту, місячний в Нафтогазі можуть переглянути в будь-який момент.
Але і на цьому проблеми можуть не закінчитися, оскільки, за словами Тетяни Бойко, облгази часто опиняються в змові з газзбутами, тому іноді створюють перешкоди для переходу споживачів до інших постачальників. "Наприклад, облгаз може побачити порушення у споживача і перекрити йому газ, хоча до того 20 років такого порушення не бачив (наприклад, неправильно вказана марка котла або лічильника)", - говорить Бойко.
За її словами, це відбувається тому, що облгази просто не хочуть втрачати своїх споживачів. І це невипадково, бо в облгазах відмінно знають, що споживач не може змінити облгаз, оскільки, згідно із законодавством, тільки він має право обслуговувати розподільні мережі (труби) в регіоні. Тому в цьому випадку договір можна розірвати, тільки якщо абонент повністю відмовиться від споживання газу і його «відріжуть» від труби, але в такому випадку вийде, що у абонента не буде альтернативи.
Крім того, сам Нафтогаз, як пояснив Главреду енергетичний експерт Дмитро Марунич, будучи монополістом з доступу до газу, що видобувається в Україні, ставить його в нерівні умови з іншими учасниками газового ринку.
"На жаль, Нафтогаз є квазімонополістом у зв'язку з тим, що він забирає собі весь газ, який видобувається Укргазвидобуванням – близько 13,5 мільярди кубометрів. Інші постачальники доступу до цього ресурсу не мають і змушені купувати газ за паритетом імпорту, тобто дорожче. Зараз Кабмін намагається змінити це положення і допустити продаж газу, що видобувається в Україні, на біржі, тим самим підвищити конкуренцію, тому що поточний стан речей не сприяє зниженню цін на газ для споживачів", - говорить Марунич.