Минулого тижня Верховна Рада підтримала відставку голови Національного банку України Якова Смолія. Як вказав у своїй заяві сам Смолій, причиною його відставки з посади став «системний політичний тиск», під яким, як стало відомо пізніше, малася на увазі спроба парламентарів «зірвати співпрацю з МВФ».
Тепер, після того, як Рада звільнила Смолія, виникає логічне запитання про те, хто може його замінити. Наразі йдеться про п'ять можливих кандидатур – екс-голову Укрсоцбанку Романа Жуковського, голову правління Укргазбанку Кирила Шевченка, голову Ради НБУ Богдана Данилишина, екс-прем'єр-міністра Арсенія Яценюка і радницю голови Ощадбанку Олену Щербакову.
Голосувати за нового керівника Нацбанку парламент може вже зовсім скоро – за словами депутата від Слуги народу Олександра Качури, кадрове питання розглянуть до 17 липня.
Главред поговорив з експертами, щоб дізнатися, які шанси у можливих кандидатів і як це позначиться на економіці країни. За словами опитаних фахівців, на даний момент найбільш вирогідним кандидатом є Богдан Данилишин через його підтримку з боку одразу кількох політсилами.
Для мене є дві кандидатури - Данилишин і Шевченко. Данилишин - це людина з глобальним досвідом управління: він був міністром і добре знає фінансову систему, він довгий час очолює Раду НБУ і з перших вуст знає його проблематику. Крім того, Рада НБУ під його керівництвом ще рік тому говорила про зниження облікової ставки. Але він більшою мірою академічний фахівець. З точки зору того, що НБУ не повинен бути аморфним гравцем на ринку, я тут більше бачу Кирила Шевченка - як мінімум, він молодий, має досвід банківської роботи і може проявити себе як досвідчений керівник.
Але від прізвища керівника мало залежить те, наскільки Нацбанк буде прогнозованим і як він буде працювати на економіку України. Я не думаю, що після зміни глави політика НБУ якось суттєво зміниться. "Неймовірна емісія" - це просто залякування. Нинішній бюджет зверстаний за курсом 29,5 гривень за долар і навіть маючи курс 27, ми не отримаємо 2 гривні з кожного долара, який надходить в економіку. Відповідно, повільне відпускання курсу для балансування внутрішньої і зовнішньої економіки - це абсолютно нормально. Штучно стримувати курс теж неправильно, бо це не допомагає наповнювати бюджет. Також нічого не зміниться і у взаєминах з МВФ, позаяк Фонд заробляє на Україні гроші і для них ми теж повинні бути передбачуваними. Але замість того, щоб брати у МВФ чергові кредити, ми, навпаки, повинні залучати інвестиції в економіку і це безпосередньо залежить від уряду та НБУ.
Богдан Данилишин був би гарною кандидатурою на голову Нацбанку. Принаймні, він розуміє, як повинна працювати банківська система. Але є питання, чи достатньо у нього досвіду роботи - якщо не помиляюся, для глави НБУ обов'язковий досвід роботи 10 років у банківській сфері. Виходячи з цього, також можливе призначення Кирила Шевченка, у якого достатньо такого досвіду. Але проти нього зараз йде активна кампанія з пошуку компромату і це може зіграти свою роль.
Насправді, питання не в кандидатурі, а взагалі в зміні грошово-кредитної політики, яка абсолютно неефективна - Нацбанк сьогодні не обслуговує національні інтереси і не дбає про кредитування, а обслуговує тільки спекулятивний капітал. Якщо будь-хто з тих людей, хто буде призначений, зможе вирішити це питання, то тоді фігура голови НБУ буде не так важлива.
У той же час, незалежно від того, хто буде призначений главою Нацбанку, це ніяк не вплине на взаємини України і МВФ за умови, що Нацбанк і далі буде залишатися незалежним.