В Україні заявили про можливість замістити природний газ його аналогом, який виробляється з сільськогосподарських відходів. Йдеться про біометан. Обидва ресурси ідентичні за своїми характеристиками і є взаємозамінними.
Країна потенційно здатна щорічно "видобувати" 8 млрд куб.м такого палива. При цьому населення за 2020 рік спожило майже стільки ж природного газу, пише UBR.
Ще 7,6 млрд "кубів" блакитного палива віддали для виробництва теплової енергії – саме в цьому секторі, а також в електроенергетиці, чиновники бачать основу майбутнього заміщення природного газу біометаном.
Досі широкому застосуванню біометану заважала відсутність в Україні необхідної законодавчої бази. Цю проблему покликаний усунути законопроект від Міненергетики та Держагентства енергоефективності.
Але в найближчі роки не йтиметься про заміщення природного газу біометаном. Справа в тому, що біометан вдвічі дорожче за свій викопний аналог. На сьогоднішній день вартість біометану, в залежності від вихідної сировини, перебуває в діапазоні 350-700 доларів за 1 тис. куб. м, в той час як у природного газу – 250 доларів за 1 тис. куб. м.
Тому в Україні біометан не виробляють. На ринку працюють лише компанії, що випускають неочищений, дешевший в собівартості біогаз для виробництва з нього електроенергії за "зеленим" тарифом.
Експерти вважають, що найперспективніший напрямок збуту біометану - експорт до Євросоюзу. Справа в тому, що країни ЄС багатші, вони можуть заплатити за це паливо. До того ж там давно запроваджено податки на викиди CO2 і, у зв'язку з цим, вище вартість традиційної енергії.
Довідка. Біометан - це біогаз, але очищений до фізико-технічних характеристик, які потрібні для його закачування в газотранспортну (ГТС) і газорозподільні системи (ГРС).
Біогаз виробляється методом анаеробного зброджування органічних речовин.
Очищений біогаз вже сьогодні дозволено поставляти через українську ГТС. Але фактично робити це неможливо з кількох причин. По-перше, це викликано відсутністю в законодавстві самого поняття біометану, а також інструментів його подальшої верифікації після потрапляння в систему – в ній гази будь-якого походження змішуються. Тому виробник біогазу, який закачав його в ГТС, вважався б продавцем природного газу.