Кабмін подовжив карантин в Україні ще на 30 днів. І те, чи зможе вистояти економіка після подовженого карантину, залежатиме від ухвалених управлінських рішень.
Якщо буде ухвалено рішення про безальтернативність співпраці з МВФ, то, скоріше за все, ми просто збільшимо боргове навантаження на бюджет, збільшимо свої зобов’язання і всі ці борги перекладуться на плечі майбутніх поколінь.
Якщо ми нарешті почнемо займатися внутрішніми питаннями економіки – співпрацею з національними великими інвесторами, то в нас дійсно є великий шанс відновити економіку. Але мене здивувало те, що після того, як прем’єр Шмигаль оголосив про 30-денний карантин, ми почули лише про заборони, але ні слова про економічні пропозиції того, як житиме економіка у цей час.
Наприклад, жодного слова не сказали про зменшення платіжок або відсутність оплати на період карантину, чи хоча б прибирання з платіжок (які все одно виставлять) 20% ПДВ.
Читати такожЧотири кроки, які влада має терміново зробити для порятунку УкраїниТакож не було сказано жодного слова щодо зростання цін на продукти. Для цього варто було б зібрати найбільших виробників соціальної групи товарів, які входять в продуктовий кошик, зібрати найбільших рітейлерів і домовитися про співпрацю і про мінімальну націнку на ці товари. А у свою чергу державні органи це б контролювали і знімали б оподаткування з певного списку товарів щоденного споживання або залишили його на рівні 1-5%. Це також можна елементарно зробити в один день.
Забороняючи – дозволяй і пропонуй. Бо від карантину, що затягнувся, першою постраждає вся галузь обслуговування – там здебільшого працює молодь, що живе від зарплати до зарплати і не має змоги зекономити. Також проблеми виникнуть і у тих, хто пов’язаний з логістикою, тому що перекриваються кордони.
Тому зараз першочергово варто розробити окрему програму для великого бізнесу - що і як він буде робити, бо це той бізнес, який створює робочі місця і платить податки. Інший напрямок і окрема програма – те, що в Україні робити для підтримки малого і середнього бізнесу, який не залежить від великих оборотних коштів і живе тим, що заробив. Але про це уряд так само мовчить і лише лякає подовженням карантинних заходів.
Надіятися тільки на МВФ – абсолютна дурість. Бо на будь-які запозичення треба мати план, як їх віддавати. А в нас цього плану нема. Як і нема плану з реструктуризації боргів МВФ. Хоча зараз ідеальний час, щоб сказати нашим міжнародним партнерам про відтермінування виплат по кредиту, аби не вдаватися до дефолту і захистити економіку. Бо що для нас простіше – мільярд-два запозичених коштів, які нам дадуть під чергові умови на кшталт продажу землі чи ті 17 мільярдів, які вже є в бюджеті і які можна віддавати меншими частинами?
Насправді механізмів для порятунку економіки безліч. Та в уряді їх уперто не бачать.
Ігор Гарбарук, Міжнародний експерт, економіст, спеціально для Главреду