Почему украинцы теряют сострадание, если вопрос касается не их самих

В Италии бушует коронавирус / Reuters

Зато мы всегда ждем, что кто-то нам поможет, защитит и решит все наши проблемы. (дальше - укр.)

Ну що ж, чергова страшенна "зрада"? Президент підписав указ про направлення 15 українських медиків до Італії. Тепер ми точно помремо!

Якщо серйозно. Абстрагуючись від загальних слів про "допомогу" та "гуманізм", очевидно, що це потрібно більше нам, аніж італійцям. Навряд чи 15 наших медиків суттєво вплинуть на ситуацію, альо смороду точно повернутися, знаючи більше і про хворобу, і про спосібі її подолання. Так само очевидно, що 15 медиків не вплинуть на загальну ситуацію в Україні. Не той масштаб.

Альо тут цікавіше інше. Наш український підхід, який більшість співвітчизників вважає нормальним. Це коли нам чомусь усі скрізь зобов'язаннями пов'язані, а ми самі - нікому.

Нещодавно екс-міністеркиня написала у твіттері Маска прохання допомогти Україні з апаратами штучного дихання. Це стимулювало нашу внутрішню лайку, альо самє прохання більшість сприйняла позитивно. Хоча сам Маск писав, що зараз буде направляти апарати лише у місця, де саме зараз ситуація найгірша.

Читати такожУкраїнка, що заразила односельців, попросила їх не спалювати її будинок і не вбивати дітей і онуківТобто, коли ми чогось прохаємо або вимагаємо - це нормально. Так і має бути. Але самі ми нічого ні для кого робити не повинні.

Не так давно до Італії надійшла "гуманітарна допомога" від Росії. Звісно, користі від неї було небагато, але не має сумнівів, що Росія політично використає історію максимально. І скоро через лояльних Москві італійських політиків буде запущена теза: "Нам допомагала лише Росія. Треба знімати з неї санкції". Проте тепер вони не зможуть додати: "А де у цей час була Україна?"

Ні. Серйозно. Італія - країна, що найбільше постраждала від коронавірусу. Вона - член ЄС і НАТО. Тих самих ЄС і НАТО, куди ми так хочемо, що аж записали це в Конституції. Невже не варто покращити свій імідж для цієї країни бодай символічною допомогою?

До речі, раджу усім перечитати стенограму засідання ВР, що відбулося після російської агресії проти Грузії (08.08.08). Там такий нечуваний заряд ганьби. Лише окремі депутати поводили себе гідно. Більшість: "а шо такоє? Нам тепер з Росією не торгувати втрачати гроші?"

Але у разі чого ми постійно чекаємо, що хтось нам допоможе, захистить, вирішить за нас наші проблеми і т. д. Якось це все взагалі за межею...

Новости сейчасКонтакты