Прес-секретар президента РФ Дмитро Пєсков прокоментував заяву президента США Джо Байдена про "вічне невизнання анексії Криму". "Анексію Криму, дійсно, неможливо визнати, і ніхто про анексію Криму не говорить, тому що її не було», — цитує ТАСС Пєскова.
Він нагадав, що Крим возз'єднався з Росією в «досить суворій» відповідності з нормами міжнародного права. Кримські збори прийняли рішення відповідно до статусу Криму.
"У досить строгому" - формулювання, відверто скажемо, неоднозначне. Дивно, що прес-секретар президента допускає такі двозначності.
Читати такожЧи поверне Україна Крим після смерті ПутінаРеальність виглядає інакше. Приєднання Криму в тій формі, яка була використана, якраз і дає право сумніватися в його чистоті і бездоганності. У Кремля був шанс і можливість в 2014 році нав'язати свій порядок і закріпити його міжнародно-правовий статус. Благо, прецеденти вже були створені, причому самим Заходом. Але кремлівські в угарі вирішували поточні завдання, не турбуючись про довгострокові наслідки. І в підсумку отримали саме їх, причому по повній програмі.
Кремль міг зосередити зусилля на легітимізації підсумків кримського референдуму. Мало того - він мав усі шанси змусити Київ піти на визнання цих підсумків. І вже після військового розгрому в серпні 2014 року таке визнання було єдино можливим політичним підсумком військової поразки Києва. Після визнання Києвом незалежності Криму перешкод для фіксування нового стану речей у міжнародному просторі не існувало. Швидше за все, визнання незалежності Криму було б обумовлено гарантіями його неприєднання до іншої держави, але це той випадок, коли синиця в руках краще за журавля в небі.
Читати такожУкраїна ніколи не поверне Крим і Донбас тим шляхом, про який мрієАле кремлівський геній вважав за краще діяти дуболомно, вважаючи, що йому все зійде з рук. Саддам Хусейн, напевно, теж вважав, що історичні права Іраку на Кувейт плюс безпорадність міжнародного співтовариства зафіксують ситуацію так, як вигідно йому. Але прорахувався. Диктатори взагалі завжди переоцінюють свої розумові здібності.
Володимир Путін повторив ту ж саму помилку, що і в 2008 році, коли він мав всі можливості прийняти капітуляцію Грузії і обумовити її визнанням Тбілісі незалежності Південної Осетії і Абхазії, якщо вже йому так хотілося прийти до цього результату. Але нехтування елементарними основами міжнародних відносин створило глухий кут, з якого тепер вибратися неможливо. Аналогічну пастку Путін створив собі і з Кримом, демонстративно наплювавши на те саме міжнародне право, на яке він посилається.
Тому і доводиться Пєскову говорити про "досить сувору" відповідність. Тобто, сувору, але все-таки не зовсім. Хотілося б і суворіше, але і так достатньо. На жаль, але у партнерів на цей рахунок інша думка: недостатньо суворо.
Читати такожЧому люди скоро почнуть тікати з КримуПарадокс у тому, що всю цю історію Путін привіз собі сам. Всього лише вкрай безглуздо скориставшись ідеальними можливостями, що існували у нього взимку 2014 року. Втім, бездарність, схоже - фішка Путіна. Точно так же в нікуди він спустив трильйони доларів, що раптово впали на нього в середині нульових. Ідеальна стартова позиція для масштабної реконструкції та реорганізації країни. Але він і тут примудрився все перетворити в гній. Так що кримський провал - це просто ще одна грань талантів "найбільшого управлінця" Росії.