Колишнього голову Одеської області, екс-президента Грузії Михаїла Саакашвілі можуть призначити віце-прем’єр-міністром з питань реформ. І таке кадрове рішення може мати короткочасний позитивний іміджевий ефект. Адже у Саакашвілі є фанати, люди, які пам’ятають його успішні грузинські реформи. У багатьох є ілюзія, що такий досвід грузинських реформ можна повторити і в Україні.
Однак Україна – не Грузія, реформи скопіювати не вдасться. Тож даремно сподіватися на повторення «грузинського дива» тільки через призначення Саакашвілі.
В Грузії політична кар’єра Саакашвілі закінчилася неоднозначно: там його партія втратила владу. Перший президентський термін Саакашвілі був справді успішним і проривним. У той період була здійснена ціла низка реформ. Нехай не всі вони, але багато з них виявилися дуже успішними. Але потім почалися помилки і зловживання владою. І в підсумку це призвело до політичної поразки.
Досвід Саакашвілі можна і варто використовувати в Україні, дослухатися до нього, як до радника. Але, призначаючи Саакашвілі віце-прем’єром в уряд, треба враховувати, що Саакашвілі – дуже харизматична фігура. Тому неминуче виникнуть конфлікти, що довів досвід роботи Саакашвілі в українській владі за часів президенства Порошенка.
Читать также"Токсичный персонаж": политолог оценил идею о назначении Саакашвили в Кабмин ШмыгаляПо-перше, Саакашвілі намагатиметься шалено впливати на прем’єр-міністра Дениса Шмигала – пропонуватиме свої рішення або дорікатиме, що ухвалюються неправильні рішення. Тобто неминуче буде тиск на Шмигаля і змагання Саакашвілі з прем’єр-міністром. А будь-якому прем’єру, звісно, це не сподобається.
Нагадаю, що нещодавно у нас були дві відставки в уряді – міністра фінансів Уманського та міністра охорони здоров’я Ємця. Вони були звільнені наприкінці березня саме внаслідок того, що не проявили потрібної поваги до авторитету прем’єр-міністра. Цей конфлікт швидко розв’язали шляхом відставок.
Подібний конфлікт виникне в уряді знову. Тільки от Саакашвілі – більш потужна, активна і публічно більш агресивна фігура, ніж Уманський чи Ємець. Відтак, конфлікт між Саакашвілі і Шмигалем, змагання за владу між ними, нав’язування віце-прем’єром своїх рішень виглядають дуже ймовірними.
По-друге, в минулому дуже непрості стосунки були між Аваковим і Саакашвілі, вони про це не забули. Можливо, певний час вони стримуватимуть себе, але, не дай боже, виникне якийсь привід для нової суперечки – конфлікт спалахне з новою силою. А Зеленський, як відомо, дуже не любить конфліктів у своїй команді. Тільки-но починаються суперечки і змагання між людьми, він спочатку намагається вгамувати конфлікт, нейтралізувати, а потім, якщо не можна нічого зробити, він видаляє найбільш конфліктну людину з команди. Так було і з Андрієм Богданом, і з Олексієм Гончаруком, і з Русланом Рябошапкою. Тому питання – як на конфлікти в уряді, які почнуться там із появою Саакашвілі, реагуватиме сам Зеленський? Адже для нього це створить проблеми, і він буде змушений обирати: прем’єр або віце-прем’єр, Аваков або Саакашвілі. Тут не буде простих рішень, і будь-яке рішення матиме негативні наслідки.
Читать также"Это не шутка и не дурной сон": Саакашвили станет министром в Кабмине ШмыгаляЩо буде далі? За часів президентства Порошенка спочатку Саакашвілі воював із Яценюком та Аваковим, звинувачував їх у корупції, а потім почав воювати з людиною, яка його призначила – із Петром Порошенком. Тож із високою вірогідністю може повторитися така сама історія. Якщо Саакашвілі не вдасться продемонструвати швидкий результат, і буде критика на його адресу, він робитиме те саме, що робив в Одесі й після того – критикуватиме спочатку людей в уряді, а потім і самого президента. Тому Зеленський, призначаючи Саакашвілі на будь-які посади в уряді, ризикує повторити помилку Порошенка.
Яка мотивація Зеленського, чому вибір випав саме на Саакашвілі? Президент уже не перший місяць шукає досвідчену людину, яка б взяла на себе економічний блок уряду і стала рушійною силою економічних реформ. А зараз ще й треба буде мінімізувати негативні наслідки економічної кризи, яка насувається. Тож потрібен потужний антикризовий менеджер та реформатор. Наскільки я розумію, декілька людей відмовилися від пропозиції обійняти цю посаду, тому почали розглядати і кандидатуру Саакашвілі.
Тим більше, Саакашвілі позитивно ставиться до Зеленського, підтримував його на президентських виборах, тому були певні позитивні емоції з обох боків. До того ж, досвід, міжнародні зв’язки Саакашвілі, його реформаторські успіхи – все це також вплинуло на людей в оточенні президента та й самого Зеленського. Тому в умовах дефіциту претендентів на посаду віце-прем’єра у Саакашвілі не виявилося конкурентів.
Володимир Фесенко, голова правління Центру прикладних політичних досліджень «Пента», спеціально для Главреду