Я вам дві розумних речі скажу. Тільки ви не ображайтеся.
Перше. Корпоративний податок в ОАЕ - 0%. Податок на дивіденди - 0%. Умови для обнулених податків від будь-якого приїзджого - 0%.
Звучить дивно для травмованих високими податками бізнесменів, але це легко перевірити, всі суперечки зараз швидко закінчуються, коли є доступ в Google.
За моїми прогнозами, до кінця цього року 80% ділової еліти України стануть податковими резидентами ОАЕ.
Всі хлопці, чиї стрічки Фейсбуку забиті фото з еміратських пляжів, там не тільки купаються, в більшості вони зайняті оформленням документів для податкового резиденства.
Нагадую, є ще повний офшор юний рай для особистих податків - Ізраїль, обтяжений тільки зобов'язанням перебувати там 183 дні на рік, екзотична європейська Мальта з золотими паспортами і класичний Кіпр.
Хто при таких вступних залишатиметься податковим резидентом України, сподіваюся, зрозуміло. Ніхто.
Читати такожЧому суперечка про Мотор Січі - це питання життя і смерті для УкраїниНу або корупціонери, які будуть багаторазово переховувати всередині країни гроші, нажиті непосильною працею.
Друга. Останні тенденції на ринку найманої праці тривожні для українських роботодавців, як ніколи. Спроби не відпускати кращих фахівців, наприклад, до Польщі закінчуються подвійною зарплатою.
Люди, які планують їхати цілими бригадами логічно коментують ситуацію так: у Польщі хороша медицина, відмінні дороги, нормальна екологія, діти вчаться у відмінних школах, без додаткових зборів на подарунки вчителям і ремонти класів.
Як тільки відкриються кордони, поїдуть всі нормальні фахівці або залишаться, але за подвійну оплату. Спостерігати навколишній похмурий пейзаж за вікном вони готові тільки за велику премію.
Причому, як платити європейську зарплату прив'язану до євро, а свій продукт продавати за український середній чек, ніхто не знає. Математика ніяк не складається.
Як виробляти конкурентний продукт на зовнішній ринок з урахуванням завищених тарифів і корупційного податку, відповіді теж немає.
Якщо країна, з одного боку, втрачає економічну еліту, а з іншого - виробничу, майбутнє її, на жаль, сумно.
Я розумію, звичайно, свято 30-річчя незалежності, настрій у всіх святковий вже зараз.
Закон про амністію капіталу майже готовий і за 5% легалізує свої капітали зрозуміло хто.
Є навіть стратегія українського уряду (ви здивуєтеся, але вона існує) розрахована на 26 мільйонів людей. Я не помилився, 26 мільйонів через 10 років.
Але якщо прямо зараз від різних захоплюючих тем, фіскалізації відносин з малим і середнім бізнесом, нескінченних акцій професійних активістів, блокувань телеканалів, з'ясувань хто якою мовою більше любить Україну та інших дуже важливих питань, країна не перейде до вирішення реальних економічних завдань, предмет спору може зникнути.
Читати такожВлада перетворює Україну на відсталу сировинну країнуРинок довго цього шпагату не витримає. Тут ніякої політики немає. Ці питання задає собі зараз кожен підприємець.Тут здоровий глузд, логіка і жаль про те, що питань вже багато років, але ніколи, жодного разу, на них ніхто виразно не відповів.
Так, і якщо хочеш зрозуміти, за яким зі сценаріїв буде розвиватися ситуація в Україні, напиши на аркуші паперу мінімум п'ять варіантів, вибери найгірший і будь впевнений, історично, все піде саме за цим сценарієм. Це ми зараз і спостерігаємо.
Вибачте, якщо розчарував, брехати не можу і не буду, а від чесного погляду на ситуацію стає нескінченно сумно.