Олексій Навальний стверджує, що особисто президент Російської Федерації Володимир Путін стоїть за його отруєнням, й інших версій того, що сталося, у нього немає. Говорячи про цю заяву Навального, слід зазначити, що ми живемо в епоху постмодерну, коли легко «сову натягують на глобус», тобто при відсутності потрібних фактів вони просто конструюються – коли бажаної реальності немає, її створюють.
Справа тут не в емоціях Навального, а в існуванні консенсусу колективного Заходу щодо інформаційного тиску на російського президента.
Не думаю, що Путін мав особистий інтерес в отруєнні Навального, оскільки той був зручним для Володимира Володимировича, як реєстрова опозиція, яка не створює особливих проблем. Навальний – з того ж розряду, що і Собчак. А люди, які знають кремлівські розклади, прямо говорять про те, що у Путіна до Собчак вельми сентиментальне ставлення. У неї проводять обшук, вилучають гроші, але потім їх повертають – це виглядає дуже дивно, враховуючи, що російська правоохоронна машина гуманізмом не відрізняється. У тому ж ряду – і Навальний.
Читати такожЯк Захід почав готувати Навального до посту президента РосіїСкоріше, Олексій Навальний став жертвою боротьби різних "веж Кремля". А особистого мотиву усувати Навального у Путіна не було.
Однак зараз, із точки зору політичної кон'юнктури, слід говорити, що саме Путін винен в отруєнні. Ось Навальний це і робить.
Звісно, тепер, після цієї заяви, Захід виступатиме з точно такою ж позицією – буде звинувачувати в отруєнні Путіна. Після цього слід очікувати нових санкцій проти Москви або російського лідера. Це можуть бути санкції економічного і фінансового характеру, а також стосуватися тих чи інших аспектів технологічного співробітництва з Росією. Або ж може йтися про те, щоб не допустити демонтажу вже існуючих санкцій. Тут всяке лико в рядок…
Тож такого роду заява з боку Навального була вкрай необхідна Заходу, щоб був ще один привід далі тиснути на Путіна – мовляв, раз Навальний про це говорить, значить, це є істиною. Однак далеко не завжди гучні політичні заяви відповідають реальності.
Не виключено, що тепер Захід буде активно протиставляти Путіна Навальному і навпаки та буде активно ліпити з Навального вагому політичну фігуру на майбутнє. Адже у Заходу є певні проблеми з шорт-листом кандидатів на такі ролі в Росії. І зараз Навального явно розглядають в якості такої перспективний фігури. Необов'язково мова йде про президентське крісло – цілком можливо, що Навальному відведуть роль важливого провайдера інтересів Заходу в російському політичному бомонді. В будь-якому разі, він тепер у грі. І дуже надовго. Тепер Навального представлятимуть в якості головного опозиціонера Росії.
Андрій Золотарьов, політолог, директор аналітичного центру «Третій сектор», спеціально для Главреда