Менеджери Нафтогазу України оприлюднили колонку, де пожалілися на тяжке життя і спробували оправдатися за 11,5 млрд. грн збитків.
Хоча їм мало би бути соромно за таку колонку, яка начисто просякнута духом цинізму та перекладення відповідальності за збитки на кого-небудь, але тільки не на Спостережну раду Нафтогазу і членів правління Нафтогазу. Важко зрозуміти чи керувався Петер Стефанус ван Дріл, який поставив чи його змусили поставити підпис під такою колонкою, адже він прийшов до Нафтогазу зовсім недавно. І за проколи повинен нести відповідальність виключно Коболев та члени Спостережної Ради.
1. "Адже завершено процес анбандлінгу, що закінчився повним відділенням діяльності з транспортування газу від Нафтогазу".
Анбандлінг не відбувся. «Оператор ГТС» де-факто входить у структуру Нафтогазу. Це бомба сповільненої дії, тому що у зручний момент система ГТС може повернутись під контроль Нафтогазу.
2. "Криза COVID-19 спричинила тяжкі наслідки для нафтової та газової індустрії по всьому світу. Нафтогаз не став винятком. Найбільші світові енергетичні компанії задекларували збитки. В Нафтогазу немає імунітету до цього жорсткого цінового середовища".
У світі постраждали лише компанії, які видобувають нафту і газ та заробляють на експорті цієї сировини. Нафтогаз нічого не експортує. Більше того планує свій, а точніше державний газ, продавати по завищеній ціні – чим завдає збитків населенню України, яке змушене переплачувати.
3. "Компанія змогла виплатити дивіденди в сумі 39,6 млрд гривень своєму акціонеру – державі Україна".
До провальних результатів першої половини 2020 року виплата дивідендів за минулий рік немає жодного стосунку. Пропоную Коболеву взяти назад на роботу Юрія Вітренка, який розкаже і про дивіденди, і про збитки.
4. "Відхід діяльності з транспортування газу до незалежного оператора ГТС. Українська газотранспортна мережа тепер діє незалежно від Нафтогазу. Для Нафтогазу це також означає, що компанія втратила 19 млрд гривень доходу. Незалежний оператор ГТС тепер звітує про ці прибутки самостійно".
Напевно єдина правда у колонці. Уся потужність Нафтогазу трималася на грошах російського Газпрому, який оплачував і оплачує далі транзит газу. Хоча, Нафтогаз сам довів конфлікт із Газпромом до такої ситуації. Якби про це знав Петер Стефанус ван Дріл, то він би і не сів писати цю колонку.
5. "Ми маємо великі запаси газу, створені для енергетичної безпеки країни. В серпні ці запаси складали рекордні 23 млрд кубічних метрів газу у сховищах (зараз уже 27 млрд куб м)".
Це жах! Менеджент Нафтогазу гордиться катастрофічним проколом - тим, що не має куди і кому продавати газ і «складує» його в ПСГ. Більше того частина газу по високій ціні і цей так газ буде продаватися потім населенню.
6. "Наприклад, металургія – основа українського ВВП – скоротила виробництво на 11%. Вся українська промисловість скорочує споживання газу, і це відображається на доході Нафтогазу".
Нафтогаз вже давно пішов з ринку продажу газу промисловості і займає там незначну частку. Тому це не могло суттєво вплинути на негативні результати діяльності менеджменту Нафтогазу.
7. "Нафтогаз очікує допомоги від уряду та парламенту. Йдеться про відкриття доступу до Чорноморського шельфу та підписання угод про розподіл продукції, конкурси за якими відбулися рік тому. А також про роботу над новими дозволами на буріння та видобуток, щоб розробляти нові газові родовища. Ми також зможемо залучати прямі іноземні інвестиції та працювати в партнерстві з великими міжнародними корпораціями".
Тобто, як премії виписувати, то тут Нафтогаз самостійний суб’єкт і лише Спостережна рада може ухвалювати рішення. А як віддати без конкурсів ділянки для газовидобутку, то тут Нафтогаз згадує, що держава є його власником. Але хто буде потім отримувати прибутки від видобутку газу і нафти? Держава. Ні, звичайно. Це будуть «партнери» Нафтогазу. І які це будуть компанії – невідомо. Лижні інструктори можуть тоді здатися дрібними шибениками.
8. "Крім того, наразі існує ситуація з боргами облгазів, газзбутів та теплокомуненерго. Якщо її врегулюють чесно, без популізму, фінансове становище Нафтогазу також покращиться. Наразі борг цих підприємств складає близько 100 млрд гривень. Законопроект, який врегульовує ситуацію в інтересах споживачів та держави, уже готовий".
Нафтогаз зайняв деструктивну позицію щодо боргів на ринку газу, де сума досягла вже 116 млрд. грн. Єдиним законопроектом, який вирішує це питання є законопроект №3800-1. Фактично без участі держави, без втрат для бюджету і випуску ОВДП можна буде погасити борги учасників ринку один перед одним. Але Нафтогазу насправді це не вигідно, бо тоді монополіст втрачає свої можливості по шантажу і впливу на ринок через тису на компанії апелюючи до боргів. Ні, не для цього Нафтогаз цю «квіточку» (борги) леліяв і ростив, щоб так просто позбутись впливу. Тому дії Нафтогазу щодо блокування законопроекту №3800-1 можуть привести кризи на газовому ринку та росту боргів до 15-155 млрд. грн вже у квітні 2021 року.
9. "Нафтогаз України зробив все можливе, щоб підготуватися до цих викликів. Але частина відповідальності за фінансове становище лежить і на державі, яка є основним акціонером".
Це, як кажуть, абрикоска на вершині торта. Усі 6 років Нафтогаз плював на інтереси держави та дрейфував у сторону створення «держави у державі». І майже досягнув такої цілі. Але перша невелика криза і Нафтогаз вже біжить до «мамки» із криком «маленьких б’ють» та із простягнутою рукою «дай грошей на ̶п̶р̶е̶м̶і̶ї̶ цукерки».