Рішення президента України Володимира Зеленського тимчасово відсторонити від посади судді голову Конституційного Суду України Олександра Тупицького повернуло мене в 1993 рік.
Тоді президент Росії Борис Єльцин в розпал протистояння зі з'їздом народних депутатів відсторонив від посади Голови Конституційного Суду Валерія Зорькіна і призупинив діяльність самого суду. Конституційний суд Росії відновив свою роботу вже після референдуму за новим Основним законом країни і обрав нового голову.
З часом виявилося, що цей крок Єльцина став кроком до нового російського авторитаризму. Судді засвоїли урок. Конституційний суд все більшою мірою перетворювався на інструмент президентської єдиновладдя. Саме Валерій Зорькін, який - іронія долі - повернувся в крісло голови Конституційного Суду Росії - став символом сервільності конституційних суддів. І саме Зорькін провів через суд скандальне рішення, яке схвалило анексію Криму - хоча це рішення прямо суперечило Конституції Росії. Натомість відповідало бажанню Володимира Путіна. Саме Путін, а не Конституція Росії, визначають рішення суду. Ось, власне, і весь підсумок 1993 року.
Читати такожЗеленський у скандалі з КСУ підкладає свиню всім українцямУ наших умовах рішення Зеленського - при тому, що всі ми розуміємо, що Тупицький аж ніяк не ідеал судді-конституціоналіста - призведе не до авторитаризму, а до хаосу. Єльцин готовий був боротися з опонентами за допомогою сили. У Зеленського таких можливостей немає. А навіть якби вони і були - в Києві побоялися б їх застосувати зі страху перед реакцією заходу. Зеленському потрібні гроші, потрібна підтримка цивілізованого світу. І це чудово розуміють у Конституційному суді. Що робитиме президент, якщо судді скасують його указ? Видасть новий? Розжене суд? Здійснить державний переворот? Зрозуміло, що все це риторичні питання. Зеленському важливіше демонструвати владу, а не застосовувати її. Ніякої реальної влади в руках цієї людини немає і вже не буде.
Втім, я не виключаю, що плодами діяльності Зеленського в майбутньому скористається інша людина, як Путін скористався плодами діяльності Єльцина. Єльцин все ж боявся піти до кінця по шляху встановлення авторитарної диктатури, та й такий шлях суперечив його політичним принципам. А Путін не боявся нічого.
І якщо наступником Зеленського виявиться людина з авторитарними нахилами, ми ще згадаємо день відсторонення судді Тупицького.
Віталій Портников, журналіст, для Еспресо