Чому Джо Байден не дзвонить Володимиру Зеленському? Таке враження, що це наша головна стратегічна мета на американському напрямку.
З січня цього року стало зрозуміло кілька простих речей, які, як мені здається, і формують суть того, що відбувається навколо України:
1. Адміністрація Байдена ставиться до України з обережним скепсисом. Вони не поспішають приймати якісь конкретні кроки на цьому напрямку, розуміючи, чим це загрожує, якщо вступити не туди.
2. Комунікація між Байденом і Зеленським буде складнішою, ніж з Трампом. Трампу було важливо, щоб іноземні партнери показували йому, як вони можуть браво і круто "порішати" якусь важливу для нього особисто ситуацію. Він не цікавився Україною і нічого про неї не знав. Байден же знає як мінімум особливості політичних процесів в Україні, його гравців, і в цьому плані грати в дурочку і робити вигляд, що у нас все добре буде складніше, як і доводити Штатам, що ми "не верблюд", а ефективна ліберальна демократія з принципами і цінностями.
Читати такожПри Байдені США будуть миритися з Москвою за рахунок України
3. Адміністрація Байдена формуватиме свою політику щодо України через російську стратегію. Від того, в який бік підуть відносини Москви і Вашингтона, і буде багато в чому залежати і курс по Україні. Відповідно, якщо хочемо дзвінок від Байдена, починаємо посилено вивчати Росію і працювати над своєю політикою щодо РФ, Донбасу, Криму і пост-радянського простору.
4. Умовний "райдер" Україні США в принципі вже озвучили (сюди і публікація Atlantic Council, і стаття в WP, і виступ Курта Волкера): покажіть, що ви виконуєте домашнє завдання, а це - судова реформа, боротьба з корупцією, посилення ефективності держапарату (і про-американських реформістських структур в ньому), виконання умов МВФ і зменшення впливу національного олігархату, який транснаціональні сили бачать як загрозу і проблему. Час розмов минув, зараз важливі конкретні дії, і тоді будуть плюшки і бонуси.
Читати такожАдміністрація Байдена приступила до зачистки путінського режиму