Україна поки що залишається за рамками топ-пріоритетів американської політики. Втім, незважаючи на певну токсичність відносин (після скандалів з імпічментом Трампа в 2019-2020), двопартійний консенсус в Конгресі з питання підтримки нашої країни зберігається. І це, мабуть, єдина перевага, яка є в України на сьогоднішній день.
Рівень підтримки США обмежується відсутністю раціональних пропозицій про місце України в глобальній і регіональній системі. Офіційний Києв продовжує говорити про фінансову допомогу в питаннях безпеки і реформах в країні, не відповідаючи на ключове питання «навіщо Україна потрібна Сполученим Штатам як стратегічний союзник?».
За часів правління Дональда Трампа Україна могла грати виключно на раціонально-прагматичному рівні - сформулювати свій функціонал, який ляже в основу тісної взаємодії і посилення програм підтримки. При цьому, питання внутрішнього перебудови, ефективності реформ можна було відсунути на другий план, так як вони не сильно хвилювали адміністрацію Білого Дому.
Читати такожПрихід Байдена означає неминучу добудову СП-2Ключовим було показати не рівень проникнення демократичних ліберальних цінностей або навіть боротьби з корупцією, а скоріше продемонструвати, як Україна може вирішувати конкретні завдання, в тому числі неформального або персонального політичного характеру.
Прихід Джозефа Байдена в Білий дім означає повернення до ціннісно-орієнтованої політики. Україні доведеться доводити свою прихильність демократії, реформуванню країни, а це повертає на порядок питання судової реформи, боротьби з корупцією, трансформації економіки, відходу від олігархічного консенсусу як основи української політики.
На зовнішньому полі Україна опиниться на перетині відразу декількох процесів, замкнутих на позиціях США, які будуть народжувати різні незручні дилеми.
Вже сьогодні очевидними стають відмінності в підходів прихильників "єдиної Європи" і прихильників концепції "Трьохмор'я" з важливих для України питань - безпека, стримування РФ, енергетика, інфраструктура. Трансатлантичний альянс вже зовсім не той, що був раніше. Конкуренція між Європою і США загострилася в останні роки, а через Трампа посилилися кризові явища інституційно-ідеологічного характеру всередині Євросоюзу і НАТО. Україна залежить від фінансової та політичної підтримки ЄС (особливо Німеччини та Франції), але при цьому економічно, політично, логістично ближча країнам-учасницям «Трьохмор'я» (Польща, Угорщина, Словаччина, Литва, Латвія, Румунія, Чехія, Естонія та інші), які користуються підтримкою США. А як відомо, між Східно-європейським і західно-європейським блоками також існують серйозні протиріччя з основних питань функціонування Союзу і його політики. Таким чином, Україна виявляється затиснутою в трикутнику ЄС-США.
В останні кілька років Україна очевидно віддає Туреччині пріоритет у партнерстві в питаннях безпеки і оборони, а також у політиці щодо Криму. Однак невирішені питання всередині НАТО і криза у відносинах Анкари з Вашингтоном ставлять Київ на політичну розтяжку, особливо, якщо при Байдені турецько-американськи відносини погіршаться ще більше.
При Дональді Трампі США діяли з позиції сили щодо можливих програм українсько-китайського співробітництва. Зміна адміністрації навряд чи призведе до зміни цієї політики. Для США природно бажати збереження свого домінуючого впливу в Східній Європі. Таким чином, говорячи про проекти, пов'язані з китайською присутністю, Києву необхідно буде займати більш жорстку позицію і вести збалансовану прагматичну політику, щоб уникнути прямої конфронтації з Вашингтоном або Пекіном. Для України США - важливий партнер у питанні стримування РФ, проте Китай - не менш важлива країна в галузі торгівлі, економіки та інфраструктури. Україні доведеться або вести політику, яка буде балансувати між двома центрами впливу, або здатися одному партнеру і стати заручником його порядку по відношенню до іншого.
Читати такожБайдену доведеться вести протистояння двох АмерикСША навряд чи підуть на домовленості з РФ по Україні, хоча такий ризик списувати ніколи не варто. Однак це не означає, що Кремль не спробує вийти на подібні угоди. Росія потрібна Штатам для переговорів з питань стратегічної та регіональної безпеки (контроль за озброєннями, ядерне нерозповсюдження, стабілізація Близького Сходу, конфлікти на пострадянському просторі, Афганістан). Не виключено, що Москва спробує пов'язати ці питання з поступками на українському напрямку. Для України критично важливим стане утримання питання територіальної цілісності (і регіональної безпеки) поза порядком ймовірних обмінів поступками між США і Росією.
З приходом адміністрації Байдена Сполучені Штати оцінюватимуть події в Україні за двома напрямками: раціональним і ціннісним. Де перше - функціонал країни в регіональній і світовій системі, наявність вимірних критеріїв ефективності підтримки з точки зору Сполучених Штатів і / або їх союзників. Друге - ціннісне - наскільки українські еліти готові до реформування країни з точки зору цінностей європейської демократії. За цим напрямком будуть відслідковуватися успіхи України в реформуванні державної системи, правосудді, боротьбі з корупцією.
Ілля Куса, експерт з питань міжнародної політики та Близького Сходу Українського інституту майбутнього, Ігар Тишкевич, експерт програми» міжнародна та внутрішня політика " Українського інституту майбутнього,задля Хвили