Немає сумнівів у тому, що Путін, скориставшись складною ситуацією, спробував «продавити» Лукашенка на інтенсифікацію процесу аншлюсу Білорусі. І ті 1,5 мільярда доларів, які він пообіцяв Лукашенку, будуть надані не просто так, а під гарантії, пов'язані з цим процесом.
Чому про це не було оголошено за підсумками зустрічі? Ситуація в Білорусі відома: там тривають протести. І заявити зараз про плани інтенсифікувати процес аншлюсу означає підкинути хмизу у вогонь білоруських протестів. Це не потрібно ні Лукашенку, ні Путіну. Тому вони будуть мовчати про це, поки ситуація в Білорусі, з їхньої точки зору, не нормалізується, тобто поки не спаде хвиля протесту і громадянської активності.
Гроші, які пообіцяв Путін, для Лукашенка принципово важливі. Лукашенко сидить у Мінську на своїй посаді доти, доки йому є чим платити своїм карателям. Як тільки карателі перестануть отримувати гроші, вони припинять захищати Лукашенка. Тоді він буде позбавлений будь-якої опори, тому що, окрім як на карателів – своїх і путінських, йому спертися немає на що.
Читати такожПутін знизить Лукашенка з голови колгоспу до головного агрономаУ Лукашенка немає достатніх економічних ресурсів, щоб самому утримувати таку армію карателів. Причому, наскільки я знаю, їм за розгони платять дуже пристойно, тобто вони – садисти не за покликанням, а наймані садисти. При цьому вони добре розуміють, що стають людьми, яких ненавидить вся країна. Тому всі ці "моральні страждання" потрібно заглушити хорошими грошима. Без Путіна Лукашенко з цим завданням не впорається, тому що у нього таких грошей немає. У нього немає ні грошей, ні технологій, ні достатньої кількості своїх карателів. За окремими фотографіями ми бачимо, що в Білорусі вже з георгіївськими стрічками бігають «іхтамнєти», тобто російські карателі вже на території Білорусі.
Ці 1,5 мільярда доларів (а, швидше за все, навіть більше) будуть влиті в остаточне придушення заворушень в Білорусі. Після цього Путін за допомогою ослабленого і цілком залежного від нього Лукашенка реалізує свій план по аншлюсу Білорусі. Адже Лукашенко сьогодні являє собою навіть не політичний труп. Він – політик, що знаходиться в стані повного коматозу, диктатура якого підтримується за допомогою апарату підтримки життя, який закачує в нього російські ресурси. Якщо його відключити від цього апарату, він одразу помре. Тому Путін може диктувати будь-які умови білоруському президенту. І Лукашенко розуміє, що Путіну достатньо натиснути на кнопку, що відключає його від цього «апарату життєзабезпечення», і він як диктатор зникне.
Безумовно, Путін буде використовувати цього напівживого-напівмертвого політичного діяча, щоб отримати від нього заповіт, згідно з яким все, чим володіє Лукашенко (а у нього є ні багато ні мало, а ціла країна), перейде його «лікарю», від якого залежить, чи буде далі жити диктатор. А потім Путін розпорядиться цими ресурсами так, як вважатиме за потрібне.
І Путін, і Пєсков в Сочі говорили про ще одне важливе питання – про намір Білорусі змінити свою конституцію. Цілком ймовірно, що прискорення процесу аншлюсу буде здійснено саме через конституційну реформу в Білорусі.
Путін хвацько вирішив свої проблеми в Росії за допомогою конституційної реформи – по суті, так він собі продовжив правління до безстрокового. Очевидно, йому це сподобалося, і він хоче виконати той самий трюк ще раз, але тепер – у Білорусі.
Найцікавіше, що головна мета російської конституційної реформи була оголошена в останній момент: довгий час людям дурили голову якимись безглуздими поправками, і лише в останній момент викинули головний номер – виявилося, що все це робиться для того, щоб обнулити терміни Путіна.
Так само і в Білорусі спочатку можуть напустити димову завісу – мовляв, реформа Конституції покликана обмежити владу президента. А в самому кінці виявиться, що ця нова конституція встановлює пріоритет «союзної держави», тобто фактично Росії, над білоруською державою.
Ігор Ейдман, соціолог, публіцист, автор книги «Система Путіна», спеціально для Главреду