Припускати те, що Росія не піде на нас війною можна було хіба що років 10 тому, але зараз Путін системно іде катком по світу, підкреслюючи свою силу.
Як приклад – загострення конфлікту між Вірменією та Азербайджаном. Багато хто стверджує, що Росія надто спокійно відреагувала на цю ситуацію. Але треба знати Росію, адже РФ, яка була невдоволена самостійними кроками Вірменії після зміни влади у країні, через свої політичні, дипломатичні і розвідувальні можливості фактично змусила Вірменію вибачатися і схиляти голову за свій незалежний курс.
Тобто це – механізм примусу з боку РФ, який і проти України працює вже більше шести років. В тому числі, і зараз, коли переговори Зеленського і Путіна пішли не так, як це було потрібно президенту Росії. І в ключі усіх цих подій – оголошення так званих навчань Кавказ-2020, перевірки ПВО – це робиться для того, щоб злякати українську владу і дати можливість проросійським елементам, які, хоч і з подачі Порошенка, але при Зеленському відчувають себе вільно і можуть кричати про загрозу і необхідність поступок Росії.
Читайте такожУ Путіна кишка тонка йти на Україну війноюВраховуючи наш досвід стосунків з путінським режимом, починаючи з часів Єльцина, конфлікту навколо острову Тузла і аж до загарбання Криму, безумовно, цей фактор українські політики повинні врахувати, тому що вірити Путіну на слово не можна і наша пильність повинна зростати.
Але, в першу чергу, треба розуміти, що це тиск і елемент попередньої агресії. Ми живемо у стані війни з агресором, який не змінив своїх планів і хоче загарбати Україну, ліквідувати її незалежний курс і, як мінімум, посадити у президентське крісло свого ставленника, який трансформує Україну в губернію.
Тому ми маємо адекватно реагувати на ці дії, як і на будь-який прояв агресії – тримати порох сухим і війська у бойовій готовності для відсічі, бо, наприклад, неспокій у Хабаровську навпаки розв’яже Путіну руки, тому що через них у російському війську вводиться підвищена боєготовність.
Олександр Скіпальський, Генерал-лейтенант, екс-заступник голови СБУ, почесний голова міжнародної громадської організації "Волинське братство", спеціально для Главреду