Оцінюючи в цілому український Нацвідбір Євробачення цього року, змушений визнати, що він був доволі нудним. Хоча, з музичної точки зору все було добре, свіжо і різноманітно.
Не в образу артистам, але, швидше за все, це пов'язано з тим, що самі по собі вони були нудні і не цікаві широкому споживачеві. В Україні є максимум десять артистів, які можуть називати себе «зірками». Підійдіть до випадкового перехожого на вулиці і запитайте, чи знає він Monatik, Олю Полякову, Потапа і Настю – вам не тільки скажуть, що знають, але і якусь пісню наспівають. Люди ж, які були представлені на національному відборі у цьому році, навряд чи до участі в конкурсі, так і після нього, викликають хоч якийсь асоціативний ряд у перехожого, тобто у масового споживача музичного продукту.
Що стосується переможця нацвідбору Євробачення цього року, то змушений визнати, що експертом я можу називатися досить відносно, як і більшість моїх колег, тому що Go-A мало хто уявляв собі навіть у фіналі. Для мене перемога цього колективу стала, м'яко кажучи, несподіванкою.
Взагалі, я прихильник того, що на Євробачення потрібно їхати просто тусуватися. Це те, про що постійно говорить Андрій Данилко. Тільки пострадянські країни, особливо – Росія, Україна і Білорусь, сприймають Євробачення інакше: страждають, надягають прапори всією країною, звалюють величезну відповідальність на незміцнілі плечі артиста, переживають, ковтають корвалол, якщо не перемогли або не увійшли в десятку.
В Європі людям пофіг: вони їдуть на конкурс веселитися, танцювати, обмінюватися досвідом. А у нас все це дуже серйозно, і від цієї серйозності ми і страждаємо.
Якщо ми їдемо в Роттердам просто потусити, то я знімаю всі свої нижчевикладені претензії.
А якщо ні... з усією повагою ставлюся до хлопців з Go-A, до української етніки, але я не поділяю захоплення їхнім виступом, тому що з музичної точки зору, нового в цьому нічого немає, з мистецької точки зору – тим більше. Артисти цього колективу – сирі й ще не готові до великої сцени. Вони, серед іншого, не готові давати інтерв'ю англійською мовою, а це дуже важливо для Євробачення. Сама артистка зізналася, що з англійською у неї не дуже... Думаю, в тій же Кrutь з англійським точно краще, адже вона багато подорожувала за кордоном з бандурою і довго жила в Канаді.
Спочатку в цьому національному відборі я робив ставку на Jerry Heil, яка, зрештою, виявилася... першою з кінця. Підкреслюю, я за неї не «топив», а робив ставку на те, що за неї проголосують глядачі, оскільки у неї величезна фан-підтримка і величезний хайп в мережі.
Однак про Jerry Heil я завжди говорив, що це – штучний артист, студійний і виключно мережевий. Це – штучно створений персонаж, свого роду тамагочі або покемончик. Jerry ховається за яскравими образами, зачісками, одягом, танцульками-прибамбульками. Але як тільки вона починає працювати в «лайв», видно, що їй не вистачає енергетики та досвіду роботи з залом, роботи на камеру (незважаючи на те, що вона – влогер). Тому вона і «здулася».
До того ж, рішення Jerry Heil прибрати яскравих персонажів зі свого номера, яких ми бачили в першому півфіналі, стало фатальною помилкою. Від цього номер істотно програв. Як Jerry сама зізналася, приймаючи це рішення, вона прислухалася до хейтерів, але, як виявилося, зробила тільки гірше.
Мені прикро за Jerry Heil, але мої припущення про те, що народ при виступі наживо їй не вірить, підтвердилися. Люди вірять її трекам і образу в мережі, як вірусній історії. Але як артист вона ще зовсім неготова на даному етапі.
Попередньо оцінюючи їх шанси на Євробаченні, зазначу одне: дуже хочу, щоб представник від України в цьому році не порушив традицію і пройшов хоча б у фінал.
Букмекери, побачивши вибір України, стали знижувати ставки. І це зрозуміло: Go-A – це артист, у якого немає бекграунду, який дуже незрозуміло виглядає на сцені (якщо говорити про цілісність образу, то виникає питання – чому вокалістка саме так одягнена, коли виконує подібну пісню, і чому музиканти, які стоять позаду неї, ніяк з нею не взаємодіють).
Всі ці недоліки виникли не з-за того, що Go-A – погані, а тому що вони – недосвідчені. І, боюся, вони не встигнуть за ті кілька місяців, що залишаються до Євробачення в Роттердамі, глобально щось змінити в собі і своєму номері.
Так що ми вибрали локального артиста, який сподобався і більшості глядачів, і членам журі. Але особисто мені такий вибір здається дивним, я його не сприймаю. Бо дивлюся на це, зі стратегічної точки зору, а не з позиції «подобається/не подобається». За моїми прогнозами, максимум, на який Україна може розраховувати з групою Go-A – проходження у фінал Євробачення. Однак сумніваюся, що ми потрапимо хоча б в десятку. Хіба що станеться диво, і щось зміниться в образі і посилі, який буде виділяти українців серед інших в Роттердамі.
Go-A – класні хлопці. Але поки що вони самі внутрішньо не відчувають, хто вони. Для них стала несподіванкою перемога у нацвідборі: вони явно йшли туди просто «засвітитися», але несподівано перемогли, а тепер не розуміють, що їм робити.
Якщо спробувати припустити, у яких країн знайде відгук виступ Go-A і їх «Соловей», то це – однозначно слов'янська історія. Це – свого роду Бурановские бабушки. Підкреслюю, що український етнопоп мені подобається, як і сам трек «Соловей», але в очах Європи з такою піснею, як Go-A, ми будемо ідентичні з Росією і Білоруссю. Європейці не зрозуміють, хто це – учасник від України, Росії або Білорусі. Для них це буде чисто слов'янський посил, з горловими камланіями...
Тому, думаю, Європа поставиться до виступу Go-A дуже прохолодно. Ми зможемо якимось чином зачепити хіба що наших сусідів.
Денис Путінцев, продюсер, медиамен, творець промо-компанії STARBOM.COMpany, спеціально для Главреда