На сайте Главредсостоялся чат с главой Национального экспертно-строительного альянса Украины (НЭБАУ), вице-президентом Академии строительства Украины, руководителем независимой экспертизы «ПРОЭКСП» Виктором Лещинским. Общаясь с читателями, он рассказал, почему Киев тонет после летних дождей, и пора ли жителям обзаводиться надувными лодками, как бороться с пробками в столице, которые возникают из-за перекрытых ради марафонов или маршей улиц, что следует делать с горемычным «Мостом Кличко», как смена местной власти скажется на развитии инфраструктуры городов, как будет реконструирована Почтовая площадь, а также «светит» ли ремонт устаревшему жилищному фонду 70-х годов.
Представляем стенограмму чата с Виктором Лещинским.
Kesha: КГА представила транспортную стратегию столицы, согласно которой в ближайшие 4,5 года в развитие транспорта из бюджета Киева потратят 83,5 млрд грн. Как вы оцениваете эту стратегию, а главное адекватность суммы?! Не получим ли мы в итоге ямочный ремонт, пару велодорожек и десяток новых дорожных знаков за 80 с лишним миллиардов?
Виктор Лещинский: Как документ транспортная стратегия Киева просто необходима для понимания дальнейшего развития транспортной инфраструктуры столицы.
Цифра в 2,5 миллиарда долларов, в принципе, не пугающая. Но насколько профессионально будут решаться актуальные проблемы столицы с учетом возможных будущих проблем развития мегаполиса – это открытый вопрос. Вспомните реализацию транспортного объекта мост Патона – на него была потрачена немалая сумма денег, а особого толку от него нет.
Лідія, Київ: Пане Віктор, як можна врегулювати питання з постійним перекриттям автомобільних доріг у частині Києва по вихідних, коли затори утворюються не гірші, ніж у будні дні в час-пік? Адже у нас щотижня як не геї марширують, то велосипедисти, то бігуни, то віруючі, то ще хтось! Чи можна всю цю аудиторію попросити "марширувати" десь на ВДНГ?
Виктор Лещинский: Повністю погоджуюся і розділяю ваше обурення.
Але краще, аби вони марширували не на ВДНГ, а від ВДНГ в бік Одеси. А ще краще – відправити їх на нову окружну Києва.
Pavlo: Новини знову повідомили: на пішохідному київському мості знову тріснуло скло. Що, з вашої точки зору, слід зробити з цим мостом, аби такі повідомлення не ганьбили міську владу, яка так пишалася цим проектом? Є змога його відремонтувати? Чи краще просто прибрати цю скляну частину і зробити звичайний міст? Чи його взагалі знести як помилку, але ця помилка якась надто дорога вийшла?
Виктор Лещинский: По-перше, міська влада повинна закрити цей міст для експлуатації. По-друге, потрібно провести повний технічний аудит кількома незалежними експертними інституціями. А потім, відповідно до наданих рекомендацій, провести роботи з доопрацювання даного об’єкту. Але повторюю, що обов’язковим має бути науковий супровід незалежних експертів.
Дарья: Виктор, думаю, вы уже видели, как вчера в очередной раз "утонули" из-за, в принципе, небольшого дождя две станции киевского метро, а отдельные граждане передвигались по улицам на надувной лодке в виде единорога. Скажите, пожалуйста, есть надежда, что эта проблема "тонущего Киева" из-за любого дождика будет решена, или лучше всем запастись надувными единорогами?
Виктор Лещинский: Думаю, что эта проблема присуща не только столице, а всем городам Украины. Проблема разрушенной либо отсутствующей ливневой канализации будет с каждым годом только усугубляться.
Этот вопрос необходимо решать на правительственном уровне. И Национальный экспертно-строительный альянс Украины готов рассмотреть возможность своего участия в разных проектах, начиная от разработки концепции развития сетей ливневой канализации и заканчивая реализацией реальных проектов.
Если же вопрос не будет решаться, проблема не исчезнет сама по себе, а нагрузка на и так разрушенные системы водоотведения будет только увеличиваться. Последствия этого могут быть катастрофическими.
Serzh: Каков ваш прогноз по Подольско-Воскресенскому мосту? Его когда-нибудь достроят? Насколько процентов он уже готов?
Виктор Лещинский: В ближайшие несколько лет этот мост достроен не будет. А разговоры о завершении строительства этого объекта либо метро на Троещину – это лишь популистские лозунги уходящих политиков.
Алина, Киев: Какой городской проект вам, как профессионалу, интересно реализовать?
Виктор Лещинский: Не городской, а всеукраинский.
Давно задуман проект реконструкции либо строительства с нуля здания Музея строительства Украины как интерактивного помещения по самым новым мировым технологиям. Хотелось бы сделать его центром культуры всех профессий, которые относятся к строительной отрасли.
Нора: Є приклад невдалої історії в будівельному бізнесі – компанія Анатолія Войцеховського з десятками об'єктів, що зупинилися. Є дві версії, чому так сталося. Перша: Войцеховський – реальний шахрай і по заслузі йому. Друга – він жорстко демпінгував, і інші учасники ринку просто його позбулися. Що ви думаєте з цього приводу?
Виктор Лещинский: Компанії Анатолія Войцеховського від самого початку створювалися як будівельні піраміди. Компанії пана Войцеховського встановлювали ціни на квадратний метр житла, які відповідали собівартості будівництва і не були ринковими в будь-який час реалізації майна. Про ці схеми багато хто знав і багато хто в них був задіяний, але переслідують лише пана Войцеховського, а забуваючи про тих, хто покривав ці схеми.
Vasyl: Як продовжити термін експлуатації оновлених автошляхів стратегічного значення в країні, якщо перевантажені вантажівки й надалі спокійно курсують туди-сюди? А "Укртранснагляд" спокійно почуває себе в своїх корупційних схемах...
Виктор Лещинский: Слід запровадити більш жорсткий контроль та ввести більш сувору відповідальність аж до вилучення транспортного засобу на користь держави.
Капа: В одному зі своїх інтерв'ю ви наголошували на тому, що дороги – це запорука економічного розвитку країни? Як це розуміти?
Виктор Лещинский: Створення транспортних коридорів у будь-якій країні – це покращення транспортного сполучення та перевезень людей. А це впливає не лише на рівень життя людей, але й на вартість товарів та послуг. Тобто, чим кращими будуть дороги, тим зручніше, простіше та дешевше буде транспортувати товари, що в підсумку позначиться на їхній ціні. До того ж, при створенні комфортних транспортних сполучень буде розвиватися і вся придорожня інфраструктура.
Федоренко: Представники будівельних та експертних організацій схвально відгукуються про Указ номер 529/2019, підписаний Володимиром Зеленським нещодавно. Чим зумовлена така реакція? В чому позитив цього документу?
Виктор Лещинский: Указ встановлює вимоги щодо забезпечення новітніх технологій під час будівництва, реконструкції та ремонту доріг. Замовники мають залучати на конкурсних засадах незалежного інженера-консультанта у сфері дорожнього будівництва (FIDIC). Переглядаються кваліфікаційні критерії і технічні вимоги до публічних закупівель при будівництві доріг. Тобто проектування та будівництво доріг має вийти на новий технологічний рівень при контролі фахових спеціалістів та незалежних експертів.
Umka: За свіжою інформацією в Києві налічується 152 ризикових об'єкта житлового будівництва. Це 73% від усієї кількості будинків, що зводяться. Як таке взагалі можливе в столиці? Хто це допускає?
Виктор Лещинский: По-перше, наявна велика конкуренція у будівельному бізнесі. В тому числі присутня недобросовісна конкуренція. По-друге, є незахищеність інвестора, тобто відсутність дієвого механізму страхування ризиків. Тому бувають випадки, коли забудовник намагається якнайшвидше отримати прибуток з думкою про те, що всі неузгоджені питання, пов’язані з будівництвом, він вирішить у майбутньому. Вирішення порушеного питання можливе шляхом забезпечення прозорого страхування інвестиційної діяльності в будівництві та контролі на кожному етапі будівельного процесу.
Андрей, Киев: Неактивная промзона в центре Киева, что с ней делать? Ваше видение.
Виктор Лещинский: Промзону необходимо реконструировать под современные нужды города: где-то это жилье и бизнес-центры, а где-то – парки и зоны рекреации. Главное, чтобы этот вопрос решался концептуально, обсуждался с широким кругом общественности и бизнеса и был заложен в Генеральном плане города Киева.
qwerty123: Кардинальная смена городской власти, которая возможна на досрочных местных выборах, для развития инфраструктуры столицы - это потенциальный плюс или угроза?
Виктор Лещинский: Вопрос, который сейчас обсуждается – о разделении власти между городским советом и городской администрацией, о фактически создания двоевластия в столице, не очень позитивно отразится на развитии Киева. Но, возможно, произойдет кардинальное изменение не только вертикали власти, но и подходов власти к решению глобальных проблем.
Наталья_5: Скажите, пожалуйста, возможна ли реновация многоквартирного дома 1979 года строительства? Какой это приблизительно бюджет?
Виктор Лещинский: Реновация серийных домов 1970-х годов, безусловно, возможна. Приблизительная стоимость таких вложений по реновации составляет от 2,5 до 3 тысяч гривен за квадратный метр.
Сергей К.: Грядут выборы в органы местной власти. Регионы, Киев. Вам, как председателю профессионального объединения – Независимого экспертно-строительного альянса, как правильно использовать время перемен, чтобы реализовать свои проекты?
Виктор Лещинский: Национальный экспертно-строительный альянс готов стать надежным партнером любой власти всех уровней как в реализации социально необходимых объектов, так и в консультировании при реализации крупных (государственного масштаба) объектов инфраструктуры и транспорта, реконструкции инженерных сетей и т.п.
Pako: Над какими проектами сейчас работает НЭСАУ?
Виктор Лещинский: НЭСАУ на данный момент предметно изучает самые сложные вопросы, связанные с инфраструктурой города Киева, а также защитой культурного наследия столицы.
Дарничанка: На місці водозаборів Деснянської водопровідної станції почалася підготовка до будівництва. Кажуть, це може призвести до 65% припинення водопостачання. А це 2/3 Києва може залишитися без води. Наскільки є загрозливою ситуація?
Виктор Лещинский: У Деснянської водозабірної станції має бути визначена санітарна зона, в межах якої здійснювати будівництво заборонено. Вказана станція є об’єктом підвищеної екологічної небезпеки, тому проводити будь-які будівельні роботи можливо виключно з урахуванням її екологічної особливості.
Лада: Вот возможно ли в любой другой европейской столице такое позорище, как у нас в Киеве, с этим мостом Кличко? Как вы думаете?
Виктор Лещинский: Не критикуя наших европейских партнеров, у которых также есть ряд проблем со знаковыми объектами, следует отметить, что проектирование и строительство пешеходно-велосипедного мостового перехода от Владимирской горки к парку Хрещатый велось политическими темпами, а не в соответствии со строительными нормами и стандартами.
Теперь важно иметь желание исправить ошибки и понимание того, как это делать, а не критиковать впустую.
Александр: Почему для строительства гаража, даже в сельской местности (земля выделена под строительство гаража) требуют уйму документов: проект, архитектурный надзор, авторский надзор и много других, когда я буду строить гараж собственными руками? Проектная документация обойдется дороже постройки гаража. Это же абсурд! Где логика?
Виктор Лещинский: Согласен, это полный абсурд. Неоднократно этот вопрос обсуждался в строительной среде. В частности, говорилось о возможности проведения таких работ на основании градостроительного паспорта по аналогии с таким же строительством на индивидуальных земельных участках. Для решения этого вопроса нужна политическая воля. На данный момент замедляются темпы строительных реформ и попросту теряется время.
Тетяна: Якщо в державній установі немає обладнаних пандусів та туалетів для людей на візках, куди скаржитися?
Виктор Лещинский: У таких випадках краще за все звертатися до уповноваженого президента України з питань прав людей із інвалідністю. Його секретаріат змістовно та професійно розбереться з ситуацією та докладе максимум зусиль для вирішення проблеми.
polit_ua: Зараз Мінрегіон пропонує оновлення будівельних норм щодо проектування ресторанів та кафе. Хочуть осучаснити класифікацію, додати в перелік всілякі фаст-фуди, стрітфуди, фудкорти, лаундж-бари, бургерні, кондитерські, паби, суші-, детокс-, спорт- та smoky-бари. Наскільки це принципово? Невже немає важливіших пунктів ДБН для змін?
Виктор Лещинский: Оновлення будівельних норм – справа потрібна та важлива. Але необхідно розуміти, що саме оновлювати, тобто розуміти сучасні потреби містобудування. До того ж, здійснювати оновлення слід не самостійно, а з залученням фахових спеціалістів. Тільки тоді не буде ганебних наслідків після прийняття того чи іншого будівельного нормативу.
Роббін: Чи є якісь ініціативи з боку державних органів щодо впровадження будівельних норм інклюзивності в приміщеннях, де вони знаходяться?
Виктор Лещинский: Наразі вимогам інклюзивності найбільше відповідає будівля Мінрегіону. Разом із тим, існує директива Євросоюзу щодо обов’язкового забезпечення параметрами доступності всіх приміщень органів державної влади. Процес тривалий і потребує відповідного контролю.
Максим Г.: Бачив, нещодавно пройшов конкурсу на реконструкцію Поштової площі в Києві. Альянс, який ви очолюєте, був генеральним партнером. Як вам проект, який став переможцем? Що в ньому особливого?
Виктор Лещинский: Речь идет не о реконструкции Почтовой площади, а о новой концепции видения и использования всей территории этой площади, которая предусматривает развитие туристической и социальной инфраструктуры, учитывает обеспечение безопасности граждан и экологические требования.
Победителя определило высококвалифицированное жюри конкурса. Главным критерием была возможность реализации проекта и понимание потенциала территории.
demchenko_d.: В Україні в поточному році за 2,5 мільярда гривень обіцяють побудувати та реконструювати майже 280 шкіл і дитячих садів. Наскільки це реальні цифри? Чи то знову черговий піар Мінрегіону?
Виктор Лещинский: Будівництво та реконструкція шкіл – справа реальна та необхідна. Але, в першу чергу, необхідно провести перепис населення України, який не проводився з 2001 року, тобто слід розуміти, якими є демографічні прогнози, щоб не вкладати реальні кошти в будівництво неперспективних об’єктів.
Роман Дмитрович: Коли в Україні лікарні будуватимуть за європейськими стандартами? Від кого це залежить?
Виктор Лещинский: Насправді вже зараз ДБН приймаються з урахуванням європейських стандартів. Поки що при проектуванні та будівництві лікарень діють ДБН 2001 року. Наразі розроблена нова редакція вказаних норм, проект якої знаходиться на обговоренні громадськості та зацікавлених органів державної влади.
Kyianka: Можете детальніше розповісти про конкурс "Річкова брама тисячолітнього Києва". Що за команда реконструюватиме Поштову площу? Якою вона стане?
Виктор Лещинский: Над концепцією створення історико-культурного туристичного центру на Поштовій площі працювала команда молодих архітекторів. Сподіваюся, вони зможуть максимально реалізувати свій проект. Про все, що стосується конкурсу, команди тощо, зможете прочитати на сторінці у Фейсбук "Річкова брама тисячолітнього Києва".
Аліна: Навіщо ОСББ проектно-кошторисна документація? Куди звертатися, щоб її виготовити?
Виктор Лещинский: Для розуміння необхідних обсягів капіталовкладень в об’єкт інвестування (будинок), обов’язково потрібне виготовлення проектно-кошторисної документації. Але в залежності від виду робіт – поточний ремонт, капітальний ремонт або реконструкція, необхідно виготовляти різну документацію: а) поточний та капітальний ремонт відповідно до дефектних актів – виготовлення кошторисів, б) при реконструкції виготовлення повноцінного проекту з проходженням експертизи. Виготовлення проектно-кошторисної документації відноситься до компетенції сертифікованих архітекторів та проектантів.
Fargo: Яких змін в ДБН будівельники чекають найбільше станом на зараз?
Виктор Лещинский: Найбільше будівельники та проектанти зараз чекають спокою. Щоб оновлення норм відбувалося з урахуванням містобудівних потреб та сучасних технологій, а не тільки з отриманням документу, в якому перераховуються заборони щодо проектування.
Якщо говорити предметно, найбільше чекають вирішення ситуації, що склалася навколо ДБН "Планування та забудови територій".
MistF: Кабмин обещает платить по 300 тыс. за разрушенное на Донбассе жилье. Выдавать соответствующие акты должны местные военно-гражданские администрации. Насколько они компетентны это делать? Как проследить, чтобы деньги реально попали в руки пострадавших?
Виктор Лещинский: Во-первых, нужно создать реестр такого жилья и реестр пострадавших. Потом – провести техническое обследование всех этих зданий и сооружений для решения вопроса о возможной их дальнейшей эксплуатации. Дело нужное, но реализация требует много сил и времени, а также профессиональный подход.
Сергей_36: Сейчас среднее время поездки на автомобиле по Киеву больше одного часа, и, если ничего не предпринимать, оно будет только возрастать. Кто-то из городской власти занимается этим вопросом? Или только лакомые кусочки земли их интересуют?
Виктор Лещинский: Данный вопрос интересует всех киевлян и людей, которые приезжают с периферии в столицу. Данный вопрос можно решить обустройством крупных социальных паркингов и парковок на окраинах города, обновлением муниципального транспорта и увеличением стоимости парковок, особенно в центральной части города. Таким образом, можно сделать перемещение людей по городу комфортным, тем самым уменьшив наплыв личных транспортных средств во всем городе.
Капин: Новая европейская тенденция в муниципальном транспорте — переход на электробусы. Насколько это реально и выгодно для украинских дорог?
Виктор Лещинский: Давайте для начала мы перейдем на просто комфортный муниципальный транспорт. Этого будет достаточно.
Для внедрения электробусных парков в Украине на данный момент не создано соответствующее техническое обеспечение. Но за этим будущее.
Фото Александра Синицы