Українці продовжують спалювати траву і скидати побутові відходи в річки, тоді як основна увага державних контролюючих органів приділяється великим промисловим підприємствам, більшість з яких утилізують свої відходи відповідно до суворих світових стандартів. Про це УНІАН розповіла президент Професійної асоціації екологів України Людмила Циганок.
Еколог висловила думку, що поки в Україні на рівні громад не будуть прийняті і реалізовані програми із захисту навколишнього середовища, практика спалювання населенням трави і забруднення річок буде продовжуватися.
"Люди все ще не співвідносять стан свого здоров'я зі станом навколишнього середовища. Незважаючи на те, що кількість захворювань зростає, люди шукають будь-які причини, крім тих, які прямо пов'язані з їх поведінкою по відношенню, наприклад, до води, яку вони п'ють. Ми спостерігаємо, що щорічно біля річок з'являється все більше несанкціонованих звалищ", - сказала Циганок.
Вона також нагадала, що навесні українці традиційно спалюють величезну кількість сухостою, що отруює повітря.
"Страшно, що результат такої діяльності не миттєвий, не одразу людина відчуває себе погано, а відбувається кумулятивний ефект. Людина це робить один раз, два, а потім з'являються легеневі захворювання, астма», - додала експерт.
Циганок впевнена, що вирішення цієї проблеми знаходиться на рівні громад.
"Необхідно ретельно працювати з громадами. Зараз реформа децентралізації дозволяє провести потужні кампанії з інформування населення про відповідальність. Як би прикро це не звучало, але для громад головним аргументом є штраф. Коли батогом є економічний фактор, то люди реагують набагато краще, ніж на ризики захворювання навіть їхніх власних дітей", - сказала вона.
За словами експерта, тільки близько половини громад в Україні приступили до створення політик з охорони навколишнього середовища.
"Необхідно, щоб на рівні громад були відповідальні фахівці. З цією інституційною спроможністю в Україні катастрофа. З одного боку, відповідальність начебто є, а з іншого – на місцях, за нашими оцінками, близько половини всіх громад навіть не починали займатися питаннями поліпшення взаємодії з навколишнім середовищем», - зазначила Циганок.
Еколог вважає діючі штрафи за спалювання достатніми, але звернула увагу, що правоохоронні органи через завантаженість іншими правопорушеннями не завжди реагують на факти порушення природоохоронного законодавства.
"Необхідно, щоб просто виконувалося законодавство. Штрафи вже не такі й маленькі, але поки що виповнюється законодавство не зовсім належним чином», - зазначила Циганок.
Нагадаємо, на початку квітня Міністерство захисту навколишнього середовища та природних ресурсів закликало українців утриматися від спалювання рослинності у зв'язку з настанням пожежонебезпечного періоду.
Також у міністерстві нагадали про посилення покарання за такі дії.
Самовільне випалювання рослинності на сільськогосподарських землях, у смугах відведення автомобільних та залізниць, у парках, інших зелених насадженнях та газонах у населених пунктах загрожує штрафом - до 6 120 гривень для громадян та до 21 420 гривень для посадових осіб.
Штраф за знищення або пошкодження вогнем лісових масивів, зелених насаджень навколо населених пунктів, уздовж залізниць, а також стерні на сільськогосподарських землях становить від 91,8 тис.до 153 тис. гривень.