Віце-прем'єр-міністр Олексій Резніков прокоментував розроблений Україною новий план з реалізації Мінських угод.
Як розповів він в інтерв'ю РБК-Україна, пропонується розширити мандат ОБСЄ.
"У тому числі це дасть можливість проводити спільне патрулювання новоствореними підрозділами охорони громадського порядку за участю громадян України, які готові присягнути і це робити", - підкреслив він.
За його словами, новий формат знаходиться в процесі обговорення: "Це будуть підрозділи Національної поліції з особливим статусом, можливо як елемент департаменту СММ ОБСЄ. Туди повинні увійти громадяни України, які не брали участь у бойових діях".
Водночас віце-прем'єр-міністр підтвердив, що до складу спільних патрулів можуть увійти представники окупованих територій.
"Так, це буде коректно. Має бути довіра у людей, це буде можливо, коли не буде страху. Знизити градус страху можна, якщо ми говоримо, що охороною громадського порядку займаються люди, які не брали участь у бойових діях ні в якому вигляді. Тоді це буде викликати більше довіри в усіх, у тому числі у міжнародних партнерів. Такий досвід проходила і Хорватія. Вони набирали поліцейських, які не брали участі у війні", - додав Резніков.
Читати такожУ Путіна відповіли на пропозицію Кравчука щодо виборів на ДонбасіНагадаємо, раніше Леонід Кравчук запропонував повністю припинити конфлікт і демілітаризувати тимчасово окуповані території Донецької та Луганської області на початку 2021 року. Це необхідно для проведення там місцевих виборів 31 березня.
За його словами, про це йдеться в підготовленому українською стороною плані спільних кроків для Тристоронньої контактної групи.
Мінськими угодами називають три документи для врегулювання ситуації на Донбасі, їх підписали сторони-учасники Тристоронньої контактної групи (Україна, РФ, ОБСЄ). Під одним документом також стоїть підпис країн-членів нормандського формату (Україна, РФ, Німеччина, Франція), пише Вікіпедія.
У Мінську 5 вересня 2014 року представники України, Росії, ОБСЄ і ватажки самопроголошених "ДНР" і "ЛНР" підписали Мінський протокол (перші Мінські угоди), який передбачав введення перемир'я на Донбасі.
Пізніше після консультації ТКГ був підписаний меморандум про виконання положень Протоколу. Також в документі були прописані домовленості про припинення вогню, відведення важкого озброєння, зупинці військ на поточній лінії зіткнення і встановленні 30-кілометрової зони безпеки.
У 2015 році лідери країн-членів нормандського формату під час саміту 11-12 лютого погодили комплекс заходів з виконання Мінського протоколу, документ також підписали члени ТКГ і лідери бойовиків, його назвали другими Мінськими угодами.
Росія стверджує, що не є стороною конфлікту на Донбасі. Україна і низка західних країн стверджують, що на Донбасі є російські війська, і РФ контролює бойовиків.
РФ наполягала на прямих переговорах Києва з бойовиками і на проведенні виборів на Донбасі. Київ не хоче вести прямі переговори з бойовиками і стверджує, що вибори на Донбасі можуть бути проведені тільки після того, як територію покинуть війська Росії.