Китай «подарував» світу коронавірус 2020, який убив понад півмільйона людей. Тому повідомлення про те, що в автономному районі Китаю Внутрішня Монголія місцевому скотарю поставили діагноз «бубонна чума», блискавично занепокоїло не тільки владу країни, але і весь світ.
Про це пише агентство Сіньхуа.
За інформацією, влада Китаю вже вживає заходів, щоб попередити спалах.
Третій рівень епідеміологічного попередження оголошено після надходження до лікарні міста Баян-Нур пацієнта з підозрою на бубонну чуму. Медики відзначають, що існує небезпека поширення чуми серед населення.
«Пацієнт до захворювання бував в епідеміологічному вогнищі бубонної чуми. Зараз пацієнт проходить ізольоване лікування, його стан оцінюється як стабільний», — зазначили в комітеті охорони здоров'я міста Баян-Нур.
Місцева влада, вказуючи на об'єктивні ризики, радить населенню стежити за особистою гігієною й уникати місць, де водяться гризуни. Чиновники радять звертатися до медиків при нездужанні і підвищеній температурі. Відзначається, що в Китаї діє заборона на полювання на гризунів. Зокрема, на тарбаганів, яких також називають монгольськими бабаками. Крім того, їх не можна вживати в їжу або тримати вдома.
За офіційними даними, деякі степові мешканці у північній частині Китаю, а також у Монголії їдять тарбаганів. Найчастіше це приводить до сумних наслідків, бо гризуни є переносниками чуми.
Також місцевим жителям заборонили полювати і вживати в їжу ховрахів та інших тварин, зобов'язали повідомляти про мертвих і хворих звірів і раптові смерті людей.
Це небезпечна смертельна хвороба, яка виникла в країнах Азії. Це одна з клінічних форм чуми (зоонозної природно-вогнищевої бактеріальної інфекційної хвороби).
Бубонна чума забрала мільйони людських життів у Європі, де її називали "чорною смертю".
Згідно з даними ВООЗ, смертність від чуми складає 30-100%, якщо її не лікувати.
До кінця XIX століття ця важка хвороба не піддавалася лікуванню. Після винаходу вакцини проти чуми й початку застосування на практиці деяких антибіотиків, летальність дещо спала. Але одужати від чуми можна тільки в тому разі, якщо вчасно почати лікування.
Бубонна чума належить до інфекційного захворювання гострої форми, викликаного потраплянням до організму збудника через шкіру. Переносниками є блохи, які паразитують на пацюках та інших гризунах. Якщо чума набуває масштабного поширення, то може передаватися від тварин і від людей аерозольним шляхом.
Збудник чуми, який проник під шкіру людини, з током крові потрапляє на перші перешкоди – лімфатичні вузли. У них починається гострий запальний процес, який переходить на інші тканини. На тілі утворюються ущільнення – бубони. Звідси походить назва хвороби – бубонна або бубонська форма чуми.
Усі хворі на бубонну чуму підлягають обов'язковій шпиталізації до спеціалізованих відділень інфекційних лікарень. Білизна, одяг, залишки їжі, посуд, предмети догляду та виділення пацієнта піддаються спеціальній обробці й дезінфекції.
У період розвитку людства сталися три пандемії, за яких переважала бубонна форма чуми. За приблизними підрахунками, чума забрала життя 180-200 мільйонів людей. Пандемія, яка сталася у Європі та Азії в 1347-1351 роках, забрала життя понад 25 мільйонів людей.
Китай і Монголія — тисячолітні природні вогнища чуми, заявив спеціаліст з особливо небезпечних хвороб, доктор медичних наук Владислав Жемчугов.
Про це Жемчугов розповів в ефірі радіостанції «Говорить Москва».
За його словами, немає нічого дивного у спалаху бубонної чуми в КНР.
«Там є спеціальні служби <...>, і монгольські відповідні служби, тому я думаю, що нічого страшного немає», — сказав Жемчугов.
Інфекціоніст зазначив, що і деякі прикордонні з азійськими країнами регіони Росії — Тува, Алтай, Іркутська область — також є природними вогнищами бубонної чуми.
«Це дійсно часто трапляється — і восени було в Китаї, у нас було кілька років тому на Алтаї», — пояснив Жемчугов.
Він додав, що місцеві жителі їдять бабаків, ховрахів, блохи з яких проникають у помешкання.
За словами лікаря, зараз в Китаї оголосять реальний карантин з військами, оскільки бубонна чума є інфекцією першої групи небезпеки.
Читати такожУ ВООЗ заявили про початок другого піку пандемії коронавірусуНагадаємо, раніше спалах бубонної чуми був зафіксований на заході Монголії. У регіоні запровадили карантинні обмеження на невизначений термін, а на Алтаї і Туві закрили кордони з країною.
Додамо, що 27-річного чоловіка і жінку 29 червня госпіталізували до лікарні після того, як вони з'їли сире м'ясо бабака. Спалахи чуми періодично трапляються в Монголії. Зокрема, в 2019 році від бубонної чуми там померла пара, яка теж вживала сире м'ясо бабака.